Постанова № 31692575, 05.06.2013, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2013 рокум. Ужгород№ 807/1318/13-а

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Шешеня О.М.

при секретарі Неміш Т.В.

за участю:

позивача: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, - не з'явився;

відповідача: Ужгородська міжрайонна державна податкова інспекція Закарпатської області ДПС, представник - Ліуш Б.Б.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1.

Позивач в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та просив задовольнити позов з мотивів зазначених в позовній заяві. Зокрема, в позовній заяві позивач вказує на те, що відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства України по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року. За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року, в якому зроблено висновок про порушення позивачем п.181.1 ст.181., п.183.2 ст.183 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1, яким збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 36655,47 грн., а також, нараховано штрафні санкції в сумі 9163,87 грн. Однак, позивач не погоджується з висновками викладеними в Акті перевірти №173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року, а відтак просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1, виходячи з наступного. Як зазначає позивач, відповідачем, у відповідності до Акту перевірки, безпідставно було застосовано щодо нього п. 183 ст. 183 ПК України, оскільки дана норма передбачає відповідальність тільки за ненарахування або несплату податку. Також, неправомірно було застосовано відповідачем до позивача пп.54.3.2 п. 54.3 ст. 54 ПК України, оскільки застосування даної норми можливе тільки при встановленні порушень у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках. Підставою прийняття оскаржуваного податкового-повідомлення рішення став висновок відповідача про те, що оскільки, загальна сума здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, отримана позивачем за період з 01.05.2011 року по 30.04.2012 року сукупно складає 308794,26 грн., а тому позивач повинен був подати заяву про його реєстрацію, як платника податку на додану вартість до 10.05.2012 року. На момент переходу позивача на загальну систему оподаткування діяла правова норма, а саме: пункт 18 підрозділу 2 Перехідних положень ПК України, у відповідності до якої обсяг оподатковуваних операцій для реєстрації платника ПДВ визначається починаючи з періоду переходу на загальну систему оподаткування. Безпідставним є і трактування відповідачем того, що пункт 6 підрозділу 10 Перехідних положень ПК України, у відповідності до якого не застосовуються фінансові санкції до платників податку на прибуток підприємств та платників податків, що перейшли на загальну систему оподаткування, за порушення податкового законодавства за наслідками діяльності у другому - четвертому календарних кварталах 2011 року, повинен застосовується тільки до юридичних осіб. А відтак, як наголошує позивач в позовній заяві, податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1 прийняте з порушенням Конституції України законодавства України, є необґрунтованим, незаконним та підлягає скасуванню.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив щодо задоволення позову в повному обсязі, з підстав викладених в наданих письмових запереченнях та просив відмовити в задоволенні позовних вимог, мотивуючи наступним. Відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства України по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої відображено в Акті № 173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року. Даною перевіркою було встановлено, що в порушення вимог п.181.1 ст. 181 ПК України, позивач перебуваючи на загальній системі оподаткування не зареєструвався платником податку на додану вартість, хоча загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, сплачена позивачу, як суб'єкту господарювання, покупцями товарів, за період з 01.05.2011 року по 30.04.2012 року сукупно складає 308794,26 грн., що підтверджується поданими звітами про використання реєстраторів розрахункових операцій. А відтак, за період з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року позивачем не було задекларовано податкових зобов'язань по податку на додану вартість, а тому, останнім було занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 36655,47 грн. Таким чином, на підставі Акту № 173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1, яким збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 36655,47 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 9163,87 грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, в задоволенні позовної заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.03.2003 року Ужгородською районною державною адміністрацією було зареєстровано позивача, як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідачем було проведено документальну позапланову перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства України по податку на додану вартість за період з 01.01.2010 року по 31.12.2012 року, результати якої відображено в Акті № 173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року (а.с. 8-12).

На підставі Акту № 173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1, яким збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 36655,47 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 9163,87 грн. (а.с. 13).

Як було встановлено проведеною перевіркою, позивачем подавалися до відповідача звіти про використання реєстраторів розрахункових операції в період з травня 2011 року по квітень 2012 року, а саме: 07.06.2011 року № 24682 - на суму 23454,05 грн., 11.07.2011 року № 27907 - на суму 22178,82 грн., 12.08.2011 року №32543 - на суму 23779,84 грн., 05.09.2011 року №33728 - на суму 26319,53 грн., 07.10.2011 року №36305 - на суму 27064,82 грн., 14.11.2011 року №41361 - на суму 19798,80 грн., 05.12.2011 року №42180 - на суму 25211,00 грн., 06.01.2012 року №44654 - на суму 28127,30 грн., 14.02.2012 року №541 - на суму 25688,10 грн., 02.03.2012 року № 2803 - на суму 24204,75 грн., 16.04.2012 року №4005 - на суму 34782,00 грн., 07.05.2012 року №7222 - на суму 28185,25 грн.

Таким чином, як було встановлено за результатами проведеної перевірки, що підтверджується поданими звітами про використання реєстраторів розрахункових операції в період з травня 2011 року по квітень 2012 року, загальна сума від здійснення операцій з поставки товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню, сплачена позивачу, як суб'єкту господарювання, покупцями товарів, за період з 01.05.2011 року по 30.04.2012 року в сукупності складає 308794,26 грн.

Розділ V ПК України встановлює особливості справляння податку на додану вартість.

У відповідності до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів (послуг), що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Таким чином, у відповідності до пункту 181.1 статті 181 розділу V ПК України позивач зобов'язаний був зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням.

Згідно до пункту 183.1 статті 183 розділу V ПК України будь-яка особа, що підлягає обов'язковій реєстрації чи прийняла рішення про добровільну реєстрацію як платника податку, подає до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву.

Відповідно до пункту 183.2 статті 183 розділу V ПК України у разі обов'язкової реєстрації особи як платника податку реєстраційна заява подається до органу державної податкової служби не пізніше 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, визначеного у статті 181 цього Кодексу.

Отже, позивачем було досягнуто обсяг оподатковуваних операцій, визначений у статті 181 цього Кодексу, а саме: 300000 гривень. Однак, в порушення пункту 183.2 статті 183 розділу V ПК України позивачем не було подано до відповідача заяву про реєстрацію, як платника податку на додану вартість до 10 числа календарного місяця, що настає за місяцем, в якому вперше досягнуто обсягу оподатковуваних операцій, а саме до: 10.05.2012 року.

Також, у відповідності до пункту 183.10 статті 183 розділу V ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до органу державної податкової служби реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Таким чином, з аналізу пункту 183.10 статті 183 розділу V ПК України випливає, що не зважаючи на відсутність реєстраційної заяви позивача він несе відповідальність за ненарахування або несплату податку на додану вартість на рівні зареєстрованого платника.

Згідно до підпункту "а" пункту 185.1 статті 185 розділу V ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу (орендарю).

Однак, позивачем за період з 01.05.2012 року по 31.12.2012 року, на підставі поданих відповідачеві звітів про використання реєстраторів розрахункових операції, не було нараховано податок на додану вартість в загальній сумі 36655,47 грн., а саме: за травень 2012 року - в сумі 5514,22 грн., за червень 2012 року - в сумі 5913,90 грн., за липень 2012 року - в сумі 6855,78 грн., за серпень 2012 року - в сумі 6582,96 грн., за вересень 2012 року-в сумі 6561,23 грн., за жовтень 2012 року - в сумі 4614,65 грн., за листопад 2012 року - в сумі 170,30 грн., за грудень 2012 року - в сумі 442,43 грн.

Відповідно до пп. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

У відповідності до п. 123.1 ст. 123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та (або) від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, у відповідності до податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1 відповідачем було збільшено позивачеві суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 36655,47 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 9163,87 грн.

Згідно до п.п. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевказаного суд приходить до переконання, що висновки викладені в Акті № 173/17-2/НОМЕР_1 від 01.02.2013 року відповідають обставинам справи, а відтак підстав для скасування податкового повідомлення-рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1 та задоволення позовних вимог немає.

На підставі наведеного та керуючись ст. 19, 94, 104-106, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1.В задоволенні позову Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ужгородської міжрайонної державної податкової інспекції Закарпатської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 14.02.2013 року форми "Р" № 14/17-2/НОМЕР_1 - відмовити.

2.Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

СуддяО.М. Шешеня

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 5 червня 2013 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови виготовлено та підписано 7 червня 2013 року.