Рішення № 31692241, 07.06.2013, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 728/846/13-ц

Номер провадження 2/728/305/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2013 року місто Бахмач

Бахмацький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Пархоменко П.І.

при секретарі Горбач Н.Д., Петренко О.Г.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бахмачі справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

23.03.2013 року позивач Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк звернулося з позовом до відповідачів - ОСОБА_3, ОСОБА_4 з вимогою про звернення стягнення. Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до укладеного договору від 07.06.2007 року ОСОБА_4 отримав кредит у розмірі 132000 грн. 00 коп. (сто тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.06.2017 року. В забезпечення виконання зобовязань за вказаним кредитним договором між позивачем та ОСОБА_3 07.06.2007 року було укладено договір іпотеки. У звязку із невиконанням ОСОБА_3М зобовязань за кредитним договором, у відповідача станом на 29.01.2013 року виникла заборгованість в сумі 163 434 грн. 79 коп. (сто шістдесят три тисячі чотириста тридцять чотири гривні 79 копійок), тому позивач просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CNBТGA00000043 від 07.06.2007 року в розмірі 163 434 грн. 79 коп. (сто шістдесят три тисячі чотириста тридцять чотири гривні 79 копійок) звернути стягнення на квартиру загальною площею 67,70 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 07.06.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк (49094. м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна на час укладення договору купівлі-продажу; виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у квартирі (предмет іпотеки), розташованій за адресою: АДРЕСА_1; стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 судові витрати.

Позивач письмовою заявою (а.с.53-55) в порядку ст. 31 ЦПК України збільшив позовні вимоги та просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CNBТGA00000043 від 07.06.2007 року в розмірі 174745 грн. 75 коп. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот сорок пять гривень 75 копійок) звернути стягнення на вищевказану квартиру та виселити відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві та додатково пояснила, що відповідачем ОСОБА_4 було порушено умови укладеного кредитного договору, зокрема не надавалась інформація, що підтверджує фінансовий стан позичальника, у звязку із чим з відповідачем було розірвано кредитний договір в односторонньому порядку, що передбачено умовами укладеного кредитного договору, при цьому, на даний час в повному обсязі кредитні кошти відповідачем не повернуті і він має заборгованість.

Представник відповідачів в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що ОСОБА_4 належним чином виконував умови кредитного договору, вносив вчасно кошти, а тому на даний час заборгованості не має, що підтверджується розрахунком відповідача. Крім того, вважає, що підстав для розірвання кредитного договору не було, оскільки ОСОБА_4 повідомляв банк про свій фінансовий стан в усному порядку, самого листа про розірвання кредитного договору не отримував і вважає, що належних доказів цього в матеріалах справи не має, а тому наведені обставини в сукупності є підставою для відмови в задоволенні позову.

Судом встановлено такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини.

07.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк та ОСОБА_4 укладено кредитний договір № CNBТGA00000043 (а.с.18-23), згідно з яким ОСОБА_4 отримав кредит в розмірі 132000 грн. 00 коп. (сто тридцять дві тисячі гривень 00 копійок) зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 14,04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 06.06.2017 року.

Листом від 26.10.2010 року № Э.87.0.02/414 (а.с.12) позивач повідомив ОСОБА_4, що ним допускалися порушення умов кредитного договору, які полягали у ненаданні документів, підтверджуючих фінансовий стан позичальника та зазначено, що кредитний договір є розірваним з 09.11.2010 року. Також зобов'язано відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Направлення вказаного листа ОСОБА_4 підтверджується реєстром № 152 ft zkz (а.с.13) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14).

В забезпечення виконання зобовязання за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_3 та Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк 07.06.2007 року уклали договір іпотеки б/н (а.с.24-29), відповідно до якого ОСОБА_3 надала в іпотеку нерухоме майно квартиру загальною площею 67,70 кв. м., житлова площа 37,60 кв.м. і яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить їй на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Бахмацького нотаріального округу ОСОБА_5 № 2254 від 03.09.2003 року та Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого Бахмацькою дільницею бюро технічної інвентаризації від 03.09.2003 року за № 1389236, р. №2502846.

Листом від 20.09.2011 року № 30.1.0.0/2 70607 CNBTL013 (а.с.15) позивач повідомив ОСОБА_4 та ОСОБА_3 про звернення стягнення на предмет іпотеки та необхідність звільнення житлового приміщення.

Виходячи з наданого позивачем розрахунку (а.с.106-108) загальний борг ОСОБА_4 станом на 22.05.2013 року становить 166186 грн. 43 коп. (сто шістдесят шість тисяч сто вісімдесят шість гривень 43 копійки), з яких заборгованість за кредитом, в тому числі прострочене тіло кредиту 68505 грн. 63 коп. (шістдесят вісім тисяч пятсот пять гривень 63 копійки), заборгованість за відсотками, в тому числі прострочені відсотки 72601 грн. 65 коп. (сімдесят дві тисячі шістсот одна гривня 65 копійок), заборгованість з пені 25079 грн. 15 коп. (двадцять пять тисяч сімдесят девять гривень 15 копійок).

Згідно із наданого представником відповідачів розрахунку (а.с.109-110) залишок по кредиту станом на травень 2013 року становить 66 506 грн. 32 коп. (шістдесят шість тисяч пятсот шість гривень 32 копійки).

Сплачена ОСОБА_4 сума коштів відображена у виписці по рахунку (а.с.111-118) і вона учасниками судового розгляду визнається, що відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягає доказуванню.

З встановленого випливають наступні висновки.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Цивільні обовязки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства ч.1 ст.14 ЦК України.

Згідно із ч. 3 ст. 510 ЦК України кожна із сторін у зобов`язанні має одночасно і права і обов`язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов`язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має вимагати від неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи з ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до підпункту 2.2.12. пункту 2.2. укладеного між сторонами кредитного договору позичальник зобов'язується надавати банку документи, підтверджуючі його фінансовий стан або підтвердити свій фінансовий стан будь-яким іншим способом не рідше одного разу на рік, а при простроченні виконання зобов'язань протягом всього періоду несвоєчасного погашення заборгованості - щокварталу.

Пунктом 2.3.3 кредитного договору передбачено, що при виникненні кожної з наступних подій, а саме: порушенні позичальником зобов'язань, передбачених даним договором, банк на власний розсуд має право згідно із ст. 651 ЦК України здійснити одностороннє розірвання договору з надсиланням позичальникові відповідного повідомлення. У зазначену в повідомленні дату договір вважається розірваним. При цьому, в останній день дії договору позичальник зобов'язується повернути банку суму кредиту в повному обсязі, винагороду й відсотки за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов'язання за договором. Одностороння відмова від договору не звільняє позичальника від відповідальності за порушення зобов'язань.

Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 59 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що на виконання вимог, передбачених кредитним договором, позивач листом від 26.10.2010 року № Э.87.0.02/414 (а.с.12) повідомив ОСОБА_4, що ним допускалися порушення умов кредитного договору, які полягали у ненаданні документів, підтверджуючих фінансовий стан позичальника та зазначено, що кредитний договір є розірваним з 09.11.2010 року. Також зобов'язано відповідача сплатити заборгованість за кредитним договором у повному обсязі.

Направлення вказаного листа ОСОБА_4 підтверджується реєстром № 152 ft zkz (а.с.13) та повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.14), іншого порядку повідомлення ні умовами договору ні законом не встановлено, крім того дані обставини відповідачами не спростовані.

Таким чином, зміст п. 2.3.3 кредитного договору свідчить про те, що банк згідно зі ст. 651 ЦК має право розірвати кредитний договір у випадку порушення позичальником умов договору, а тому суд доходить висновку, що кредитний договір є розірваним з 09.11.2010 року, а у вказаний у повідомленні строк відповідач заборгованість за кредитним договором не погасив.

Доводи представника відповідачів про те, що ОСОБА_4 повідомляв позивача про свій фінансовий стан всупереч ст. ст. 10, 60 ЦПК України не підтверджені належними і допустимими доказами.

Оскільки ОСОБА_4 після розірвання кредитного договору суму за кредитом не погасив, то у нього виникла заборгованість перед позивачем, а кошти, які він вносив частинами не підтверджують повне погашення заборгованості.

При визначені розміру заборгованості судом перевірено її склад та порядок зарахування за видами платежів сум, які направлялись ОСОБА_4 на погашення заборгованості.

Відповідно до положень ст. 589 ЦК України в разі невиконання зобовязання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержавтель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобовязання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також вимог, понесених у звязку із предявленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із ч. 1 ст. 33, ст. 39 Закону України „Про іпотеку у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобовязання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основними зобовязанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки; передбачено звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду. При цьому рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд може встановити спосіб реалізації предмета іпотеки: або шляхом проведення прилюдних торгів, або шляхом застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 Закону України „Про іпотеку.

Виходячи з викладеного, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 належним чином зобовязання за кредитним договором не виконав, у звязку із чим він був розірваний в односторонньому порядку і у нього утворилась перед банком заборгованість, яку позивач має право задовольнити за рахунок нерухомого майна, яке надано в іпотеку в забезпечення виконання зобовязання за кредитним договором, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Проте, збільшуючи позовні вимоги позивач просив в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором в розмірі 174745 грн. 75 коп. (сто сімдесят чотири тисячі сімсот сорок пять гривень 75 копійок) звернути стягнення на предмет іпотеки, але, виходячи з наданого позивачем розрахунку (а.с.106-108) загальний борг ОСОБА_4 станом на 22.05.2013 року становить 166186 грн. 43 коп. (сто шістдесят шість тисяч сто вісімдесят шість гривень 43 копійки), що є підставою для часткового задоволення позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у звязку із частковим задоволенням позову з відповідачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1661 грн. 86 коп. (одна тисяча шістсот шістдесят одна гривня 86 копійок).

Керуючись ст.ст. 10, 60, 61, 80, 213 - 215, 218 ЦПК України, ст. ст. 3, 14, 16, 510, 526, 651 ЦК України, ст.ст. 1, 12, 33, 35, Закону України „Про іпотеку, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № CNBТGA00000043 від 07.06.2007 року в розмірі 166186 грн. 43 коп. (сто шістдесят шість тисяч сто вісімдесят шість гривень 43 копійки) звернути стягнення на квартиру загальною площею 67,70 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки (на підставі договору іпотеки б/н від 07.06.2007 року) Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк (49094. м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) з укладенням договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах, організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки з встановленням початкової ціни на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної субєктом оціночної діяльності (незалежним експертом) на стадії оцінки майна на час укладення договору купівлі-продажу.

Виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк по 830 грн. 93 коп. (вісімсот тридцять гривень 93 копійки) судового збору

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Бахмацький районний суд Чернігівської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області ОСОБА_6