Рішення № 31691110, 06.06.2013, Харцизький міський суд Донецької області

248/2502/13-ц

2/248/1042/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 червня 2013 року Харцизький міський суд Донецької області у складі:

судді Носовської ЛО

при секретарі Тарасової І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харцизьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» про стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. Позов мотивує тим , що має загальний стаж роботи 30 років , серед яких - 27 років 1 місяць в умовах впливу шкідливих факторів, останнє місце роботи ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу»

Працюючи тривалий час в шкідливих умовах праці , він отримав професійне захворювання. 26 листопада 2012 року було складено Акт розслідування професійного захворювання Ф-П4, який затверджено Головним державним санітарним лікарем місто Єнакієве, яким позивачу встановлено діагноз: основний Пневмоконіоз: антрако-силікатоз, інтерстиціальна форма (1/1, t/t). Хронічний бронхіт. Загостр. легенева недостатність першого ступеню. Захворювання професійне, первинно, J160 J 44, сопутст. ІБС: атеросклеротичний кардіосклероз, СН один 125, захворювання загальне. Професійне захворювання виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів добичі вугілля та проходження гірничних виробіток . Тривала праця в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Медичним висновком КЛПУ «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» від 09 листопада 2012 року йому встановлено основний діагноз: Пневмоконіоз, антракосилікатоз, інтерстиціальна форма (1/1, t/t). Хронічний бронхіт. Ускл. легенева недостатність першого ступеню. Захворювання професійне, вперше. Згідно висновку МСЕК від 13 грудня 2012 року йому безстроково встановлено 25% втрати професійної працездатності з 13 грудня 2012 року.

Позивач вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди в розмірі 20 000 грн, оскільки він отримав тяжке захворювання, що викликало та продовжує викликати моральні, фізичні, душевні страждання та переживання у зв'язку з цим, порушилися його нормальні життєві зв'язки та стосунки через неможливість продовження активного громадського життя. Отримане професійне захворювання завжди дає про себе знати він вимушений постійно приймати ліки, періодично проходити курси лікування у медичних закладах, він випробує постійну слабкість, відчуває задишку при незначному фізичному навантаженні,брак повітря. Через отримане професійне захворювання він не може повноцінно працювати, виконувати фізичну роботу , що викликає в його почуття безпорадності та безсилля. Він вимушений прикладати значні зусилля для організації свого життя, оскільки його було звільнено у звязку із станом здоровя, внаслідок чого він не в силах в повній мірі матеріально забезпечити себе та свою сім'ю.

Також просить стягнути з відповідача витрати, понесені ним за надання правової допомоги адвокатом у розмірі 2500 грн. , та повернення судового збору в розмірі 114,70 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги позивача.

Представник відповідача ОСОБА_2 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» в судове засідання не зявився по невідомим причинам, про час слухання справи повідомлявся належним чином, від нього не надійшло заяви про розгляд справи у його відсутності. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, на підставі наявних в матеріалах справи доказів, що відповідає положенням ст..224 ЦПК України.

Суд вважає позов обгрунтованим та підлягаючим частковому задоволенню.

Статтею 2 КЗпП України передбачено, що працівники мають право на здорові та безпечні умови праці.

Згідно ст.153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці.

Судом встановлено, що позивач має загальний стаж роботи 30 років , серед яких - 27 років 1 місяць в умовах впливу шкідливих факторів , 25 років електрослюсарем підземним, та 27 років 1 місяць на ПАТ «ДТЕК шахта Комсомолець Донбасу», звідки його було звільнено у звязку з виявленою невідповідністю виконуємій роботі внаслідок стану здоровя (п.2 ст.40 КЗоТ України), що підтверджується копією трудової книжки. / а.с.5 /, згідно до якої стаж роботи позивача на підприємстві відповідача складає загалом 27 років 1 місяць.

Висновком лікарсько-експертної комісії Комунальної лікувально-профілактичної установи «Обласна клінічна лікарня профзахворювань» від 09 листопада 2012 року ОСОБА_1 встановлено основний діагноз: Пневмоконіоз, антракосилікатоз, інтерстиціальна форма (1/1, t/t). Хронічний бронхіт. Ускл. легенева недостатність першого ступеню. Захворювання професійне, вперше./ а.с. 13-15 /.

Із акта розслідування хронічного професійного захворювання від 26 листопада 2012 року по підприємству відповідача вбачається , що загальний стаж роботи ОСОБА_1 30 років, з яких 25 років - за професією електрослюсар підземний 5 р. , 27 років 1 місяць на даному підприємстві в умовах впливу шкідливих факторів. Професійне захворювання виникло внаслідок недосконалості технологічних процесів добичі вугілля та проходження гірничних виробіток. Тривала праця в умовах дії шкідливих факторів виробництва. Причиною виникнення професійного захворювання ОСОБА_1 встановлено запиленість повітря на робочому місці електрослюсаря ділянки підготовчих робіт підземного 27,8 мг/м3, при гранично допустимої концентрації - 2 мг/м3 на протязі 70,8% зміни , пил вуглепородна зі змістом у пилі SiО2 18,2 %, категорія праці 3 кл. 4 ст. за пилом; на робочому місці електрослюсаря ділянки з видобутку вугілля підземного 31-70 мг мг/м3, при гранично допустимою концентрації - 4 мг/м3 на протязі до 60 % зміни, пил вуглепородна зі змістом у пилу SiО2 , категорія праці 3 кл. 3-4 за пилом; дія фіброгенна. (а.с.16)

Відповідно до довідки МСЕК від 13 грудня 2012 року при первинному огляді позивачу було встановлено ступінь втрати професійної працездатності 25 % , безстроково.(а.с. 20)

Таким чином , вищевказані докази свідчать про те, під час виконання трудових обов'язків позивач отримав професійне захворювання внаслідок шкідливих виробничих факторів на підприємстві відповідача.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України Відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.

Суд вважає, що факт спричинення моральної шкоди позивачу підприємством відповідача наявний, оскільки він несе фізичні та моральні страждання внаслідок втрати здоров'я від отриманого професійного захворювання, є інвалідом третьої групи, змушений постійно лікуватися, що призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків та вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року /з відповідними змінами/ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної /немайнової /шкоди» роз'яснено, що судам необхідно враховувати, що відповідно до ст.237-1 КЗпП України /набрав чинності з 13 січня 2000 року/ за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин /незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо/, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної /немайнової/ шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Згідно статті 9 Закону України «Про охорону праці» відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника,

здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності"

Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» набрав чинності 01 квітня 2001 року.. Одним із завданням цього Закону та обов'язку Фонду було відшкодування моральної шкоди, заподіяної умовами виробництва, застрахованим і членам їх сімей від нещасних випадків.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», позивачу призначені Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Харцизьку передбачені вказаним Законом страхові виплати, але не відшкодовано спричинену йому моральну школу.

Законами України «Про Державний бюджет на 2006 рік» та «Про Державний бюджет на 2007 рік» /відповідно пункт 27 ст.77 та пункт 22 ст.71/ на 2006 та 2007 роки зупинялася дія в частині відшкодування моральної шкоди застрахованим та членам їх сімей абзацу 4 ст.І, підпункту «є» ч.і ст.21, ч.З ст.28, ч.З ст.34 Закону України «Про загальнообов"язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».

20 березня 2007 року набрав чинності Закон України „Про внесення змін до Закон України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили втрату працездатності", яким були виключенні статті Закону стосовно обов'язку відшкодування Фондом моральної шкоди.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08 жовтня 2008 року № 20-рп/2008 вказані зміни визнані конституційними, оскільки громадяни, які постраждали від нещасного випадку на виробництві чи внаслідок професійного захворювання, відповідно до положень Цивільного кодексу України та Кодексу законів про працю України, мають право на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу /роботодавця/.

Крім цього, Законом від 28 грудня 2007 року № 107 -У І з п.З Прикінцевих положень виключені слова, які свідчили про відшкодування за умов, зазначених у цьому пункті, моральної /немайнової/ шкоди потерпілим на виробництві та членам їх сімей, і водночас доповнено цей пункт таким абзацом: «відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків моральної/немайнової/ шкоди застрахованим і членам їх сімей незалежно від часу настання страхового випадку припиняється з 01 січня 2008 року».

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 /справа про страхові виплати/ зазначив, що саме право громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки статтею 1167 ЦК України та ст.237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу /роботодавця/.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що спір про відшкодування моральної шкоди працівникові, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоровя, повинен вирішуватися на

підставі норм КЗпП України при доведеності виконанням робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах /ст. 153 КЗпП України/ та інших юридично важливих обставин. Зазначений спір є спором, що виникає із трудових правовідносин.

Враховуючи всі викладені обставини суд, вважає, що позивач постійно випробовує моральні страждання внаслідок неможливості в своєму подальшому житті реалізовувати своє конституційне право на працю в повному обсязі. Приведені обставини позивачем суд вважає достатніми для переконання в наявності спричинення йому підприємством відповідача моральної шкоди.

Згідно зі статтею 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.9 ЦК України положення цього Кодексу застосовуються до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавства.

Згідно частини 1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Частиною 2 даної статті передбачено, що моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування,

а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до частини 4 зазначеної статті моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Частиною 5 передбачено, що моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_3 моральної шкоди, суд враховує характер та об'єм його фізичних, душевних, психічних страждань від отриманого професійного захворювання, тривалості лікування, втрату можливості його повної трудової та соціальної реабілітації, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв'язків, що потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

З урахуванням всіх обставин суд вважає, що в відшкодування моральної шкоди ОСОБА_3 , виходячи з міркувань розумності, виваженості , та справедливості, потрібно стягнути з відповідача 12000 грн.

У відповідності до ст. 84, 88 ЦПК України суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача повернення судових витрат по сплаті судового збору в розмірі 114,70 грн і понесені позивачем витрати на правову допомогу.

При цьому, суд виходить з того, що позивач користувався правовою допомогою адвоката Чеботаэва АМ, що підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю № 3085 та угодою № 04 від 14.01.2013 року про надання юридичної допомоги фізичній особі .

Згідно до довідки від 14.05.2013 року та розрахунку виконаних робіт по справі позивач сплатив адвокату Чеботаєву АМ у відповідності з угодою про надання правової допомоги грошову суму у розмірі 2500 грн за надання юридичної допомоги , при цьому за попередню консультацію щодо характеру спірних відносин - 229,40 грн., за вивчення та правовий аналіз матеріалів справи 458,80 грн., за підготовку процесуальних документів - 688,20 грн., загалом 1376,40 грн , 1200 грн- за участь в судових засіданнях при розгляді справи , витрачено на підготовку та складання позову 3 години.

Статтею 1 Закону України « Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах « N 4191-VI від 20.12.2011р., який набрав чинності 01.01.2012р. / далі Закон №4191-УІ /, передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на

користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

З урахуванням вимог ст. 1 вищевказаного Закону , суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача понесені витрати на правову допомогу в розмірі 1376,40 грн. , оскільки вони не перевищують граничні розміри компенсації. / розрахунок: 1147,00грн х 40% х 3 години = 1376,40 грн/

Суд знаходить необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь витрат за юридичну допомогу в розмірі 1200 грн., оскільки адвокат приймав участь у справі як представник позивача, та не був допущений до участі в справі ухвалою суду як особа , яка надає правову допомогу.

Згідно ст. 84 ЦПК України витрати, повязані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги.

Відповідно до ст. 56 ЦПК України правову допомогу може надавати особа, яка є фахівцем у галузі права і за законом має право на надання правової допомоги.

Крім того, згідно ст. 38 ЦПК України сторони, треті особи можуть брати участь у справі через представника, яким відповідно до ст. 40 ЦПК України може бути адвокат.

Час, який адвокат витратив у судових засіданнях, коли представляв інтереси позивача, не є той формою правової допомоги у розумінні ст..84 ЦПК України , тому в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в судових засіданнях в розмірі 1200 грн слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.2,153, 237-1 КЗпП України, ст.. 9,23, 1167 ЦК України, ст.ст. 10,11, 38,40, 56, 79, 84, 88, 209,212, 214-215,224-226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 акціонерного товариства «Донбаська топливно-енергетична компанія шахта Комсомолець Донбасу» (рах- 26007962490466 у відділенні №1 м.Харцизька ПАТ «ПУМБ» МФО 334851 код ЄДРПОУ 05508186 ІПН 055081805131) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_1) у відшкодування моральної шкоди 12000 (дванадцять тисяч) гривень, понесені судові витрати на сплату судового збору -114,70 грн , за надання правової допомоги 1376,40 грн, загалом 13491,10 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене позивачем до Апеляційного суду Донецької області через Харцизький міський суд протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: