Постанова № 31689828, 06.02.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2013 р.Справа № 2-а-2366/10/2170

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року в адміністративній справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, ОСОБА_3 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання дій неправомірними, скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій та за позовом Державної податкової інспекції у м. Херсоні до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних (фінансових) санкцій, -

ВСТАНОВИВ:

07 травня 2010 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, ОСОБА_3 - головного державного податкового ревізора-інспектора Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державної податкової інспекції у м. Херсоні, який в подальшому уточнив та в якому просив суд:

- захистити порушене право, визначене ст. ст. 30, 32, 41, 42, 55, 57 Конституції України, ст. 31 Закону України «Про інформацію», ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з боку ДПА у Херсонській області, шляхом визнання протиправними дій по організації перевірки та заборони використання направлення на перевірку від 01 березня 2010 року № 304/237 та акту перевірки № 295/21/22/23/НОМЕР_1/359 від 03 березня 2010 року;

- захистити порушене право, визначене ст. ст. 30, 32, 41, 42, 55, 57 Конституції України, ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» з боку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, шляхом визнання неправомірними дій по складанню акту перевірки № 295/21/22/23/НОМЕР_1/359 від 03 березня 2010 року та зобов'язання виключити з акту перевірки інформацію про проведення перевірки;

- захистити порушене право, визначене ст. 7 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ст. ст. 32, 59 Конституції України, ст. 31 Закону України «Про інформацію», з боку ДПІ у м. Херсоні, шляхом скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 березня 2010 року № 0006222307, № 0006242307, № 0006232307 та зобов'язання вилучити рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій з обліку у ДПІ у м. Херсоні.

06 вересня 2010 року ДПІ у м. Херсоні звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила суд:

- стягнути з відповідача на користь державного бюджету фінансові санкції в загальній сумі 10 884,80 грн. за порушення п. 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», та ст. 15, ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Ухвалою суду першої інстанції від 01 листопада 2010 року справи за цими позовами об'єднані в одне провадження (а.с. 52-53).

Постановою від 10 грудня 2010 року Херсонський окружний адміністративний суд у задоволені позовних вимог ФОП ОСОБА_1 відмовив, а позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні задовольнив в повному обсязі.

Не погоджуючись з постановою суду ФОП ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов ФОП ОСОБА_1, а у задоволенні позовних вимог ДПІ у м. Херсоні відмовити.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення принципу верховенства права, принцип рівності усіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин справи..

Апелянт посилається на те, що суд неправильно визначив правовідносини в яких виник спір, оскільки штрафні санкції застосовані до нього з порушенням строків встановлених ст. 250 ГК України.

Апелянт вважає, що оскільки законом не передбачено звернення податкового органу до адміністративного суду з позовом про стягнення господарських санкцій, суд першої інстанції не мав права приймати до розгляду та розглядати по суті позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні.

ДПІ у м. Херсоні надала письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, з посиланням на дотримання позивачем норм матеріального і процесуального права, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржену постанову - залишити без змін.

ОСОБА_2 - головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації у Херсонській області, ОСОБА_3 - головний державний податковий ревізор-інспектор Державної податкової адміністрації у Херсонській області, Державна податкова адміністрація у Херсонській області письмових заперечень на апеляційну скаргу не надали.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог ДПІ у м. Херсоні, та відмовляючи у задоволенні позову ФОП ОСОБА_1, суд першої інстанції встановив, що 03 березня 2010 року посадовими особами ДПА у Херсонській області відповідачами ОСОБА_2 та ОСОБА_3, згідно направлення на перевірку від 01 березня 2010 року № 305/237 та плану перевірок СПД на березень 2010 року, проведена перевірка за дотриманням суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в господарській одиниці - магазині «Продукти», який розташований за адресою: м. Херсон, вул. Червонофлотська, 101.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 03 березня 2010 року № 295/21/22/23/НОМЕР_1.

Перевірка проведена у присутності приватного підприємця ОСОБА_1

Перевіркою встановлено проведення розрахункової операції на суму 8 грн. 40 коп. (жувальна гумка "Орбіт" гранат ціною 3 грн. 40 коп., пиво "Рогань" на розлив 0,5 л. ціною 3 грн., горілка "Російська" на розлив 0,05 л. ціною 2 грн.), без застосування реєстратора розрахункових операцій та без видачі розрахункового документу.

Під час перевірки встановлено порушення порядку використання РРО, оскільки на вимоги представника податкового органу, особа, яка проводила розрахункову операцію, відмовилась роздруковувати Х-звіт та підраховувати готівку на місці проведення розрахунків. Також не забезпечено зберігання книг КОРО та контрольних стрічок протягом встановленого терміну. КОРО та контрольні стрічки не надані

Перевіркою встановлений продаж товарів, які не обліковані у встановленому порядку. На даний товар - водка російська 0,5 л, жувальна гумка Орбіт та пиво "Рогань" кег. 50 л загальною вартістю 321 грн. 40 коп. відсутні первинні документи (накладні, чеки тощо).

Перевіркою встановлений продаж на розлив алкогольних напоїв підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування, а саме в магазині, через окреме віконце на вулицю ведеться продаж на розлив алкогольних напоїв (горілки), що є порушенням ст.ст. 15, 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Суд першої інстанції встановив, що акт перевірки підписаний особою, яка проводила розрахункову операцію, тобто приватним підприємцем, та в графі зауважень до акту перевірки приватний підприємець зазначив, що до перевірки не допущені, до акту внесена неправдива інформація.

Також в акті перевірки роз'яснено, що приватний підприємець має прибути протягом 3-х днів до ДПІ (каб.541) для ознайомлення з матеріалами перевірки, надання пояснень та документів щодо фактів, викладених в акті.

В додатку до акту зазначено, що ФОП ОСОБА_1 надав контрольні стрічки та КОРО, з яких вбачається продаж тютюнових виробів та алкогольних напоїв до 20 січня 2010 року, тобто до дня отримання Довідки про внесення до Єдиного реєстру місць зберігання

Державною податковою інспекцією у м. Херсоні на підставі акту перевірки прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16 березня 2010 року:

- № 000622307 на суму 684 грн. за порушення пп. 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в тому числі - 42 грн. за проведення розрахункової операції без застосування РРО та 642,80 грн. за порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації;

- № 000623207 за порушення Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на суму 3400 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру;

- № 0006242307 за продаж алкогольних напоїв на розлив підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування, в розмірі 6 800 грн.

Суд першої інстанції встановив необґрунтованість доводів ФОП ОСОБА_1 про порушення його прав при організації та проведенні перевірки, оскільки посадові особи ДПА у Херсонській області здійснили перевірку підприємця на підставі направлення на перевірку, графіку перевірок суб'єктів підприємницької діяльності, що відповідає вимогам ст. ст. 8, 9, 10, 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», ст. 15 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а вимога про попередження за 10 днів про проведення перевірки передбачена тільки для проведення планових перевірок сплати податків та обов'язкових платежів.

Суд першої інстанції встановив, що вхід посадових осіб ДПА до працюючого магазину не є проникненням, і не є порушенням права приватної власності підприємця, а доводи ФОП ОСОБА_1 про недопущення посадових осіб ДПА до перевірки не прийняті до уваги, оскільки ФОП ОСОБА_1 представився перевіряючим, надав відповідні документи, які свідчать про його торгову діяльність, але підстав для недопуску до перевірки не обґрунтував.

Також суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання ФОП ОСОБА_1на норми Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки дія цього закону поширюється на відносини пов'язані у сфері господарської діяльності, тоді як відносини в процесі проведення перевірки РРО не належать до сфери господарської діяльності, а є відносинами, що виникають у сфері управління, правове регулювання цих відносин здійснюється спеціальним законодавством, зокрема, Законами України «Про державну податкову службу в Україні» та «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Доводи ФОП ОСОБА_1 про збирання інформації посадовими особами ДПА без його відома та згоди, суд першої інстанції не прийняв до уваги, оскільки ФОП ОСОБА_1 не зазначив яку інформацію він вважає конфіденційною, а при розгляді справи не встановлено фактів збирання відомостей, які знаходяться тільки у володінні, користуванні або розпорядженні ФОП ОСОБА_1 і поширюються тільки за його бажанням відповідно до передбачених ним умов.

Суд першої інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_1 отримав довідки про внесення місця зберігання тютюнових виробів до Єдиного реєстру тільки 20 січня 2010 року, а до цього часу реалізовував, а отже, і зберігав алкогольні напої та тютюнові вироби в магазині, тобто в місця яке не було внесено до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Суд першої інстанції встановив, що ФОП ОСОБА_1 не надав належних доказів на спростування висновків перевірки, а тому позовні вимоги ДПІ у м. Херсоні про стягнення фінансових санкцій підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга може бути задоволена частково.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку проведення перевірки посадовими особами ДПА у Херсонській області в межах наданих повноважень та у відповідності до вимог ст. ст. 15, 16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», п. 4 ч. 1 ст. 10, п. 1, п. 2 ст. 11, ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в України», ч. 3 ст. 9 закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», ст. 20 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності», що також підтверджено тим, що перевіряючи особи були допущені до проведення перевірки, їм були надані певні документи.

При проведені перевірки встановлені порушення п. 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» продаж товару без застосування РРО та без видачі розрахункового документу на суму 8,40 грн. (п. 1 ст. 3), та не ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації (п. 12 ст. 3) на суму 321,40 грн. (а.с. 63)

ФОП ОСОБА_1 перебуває на загальній системі оподаткування, та як при розгляді справи судом першої інстанції так й при апеляційному оскаржені судового рішення, не надав належних та допустимих доказів на спростовування виявлених перевіркою порушень п. 1, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Таким чином, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування податковим органом штрафних санкцій рішенням № 0006222307 від 16 березня 2010 року, на підстав п. 1 ст. 17 ст. ст. 20, 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (а.с. 60- зворот) на загальну суму 684,80 грн.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій рішенням № 0003242307 від 16 березня 2010 року (а.с. 62) за порушення ст. 15-3 та на підставі абз. 9 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в розмірі 6 800 грн. за продаж алкогольних напоїв на розлив підприємством, що не має статусу підприємства громадського харчування.

Встановлений факт продажу суб'єктом підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1 в господарській одиниці - магазині «Продукти» алкогольних напоїв на розлив, за відсутності статусу підприємства громадського харчування, підтверджений матеріалами справи - актом перевірки (а.с. 59) та не спростований ФОП ОСОБА_1 належними доказами.

Апеляційний суд не погоджується з висновком суду першої інстанції про правомірність застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій за рішенням № 0006232307 від 16 березня 2010 року (а.с. 61) за порушення ст. 15 та на підставі абз. 11 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в розмірі 3 400 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях не внесених до Єдиного реєстру місць зберігання.

Посилання податкового органу, з яким погодився суд першої інстанції, на Порядок ведення Єдиного державного реєстру місць зберігання, затверджений наказом ДПА України № 251 від 28 травня 2002 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15 серпня 2002 року за № 760/6958, є помилковим оскільки зазначене положення, які ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», не містить прямого посилання на обов'язок суб'єктів господарювання внесення до Єдиного реєстру місць зберігання, місця роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами.

Зазначена прогалина була усунута доповненням статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» частиною 36, відповідно до якої, з 16 червня 2010 року, суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Таким чином, рішення ДПІ у Херсоні № 0006232307 від 16 березня 2010 року (а.с. 61) про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» в розмірі 3 400 грн. має бути скасоване.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апелянта про застосування до спірних правовідносин положень Господарського кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», оскільки зазначені нормативно-правові акти не стосуються спірних правовідносин, яки виникли між сторонами.

Таким чином, апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, відповідно до п.4 ч. 1 ст. 202 КАС України, апеляційна скарга має бути задоволена частково, оскаржена постанова - скасована та ухвалена нова постанова, про часткове задоволення позову податкового органу та часткове задоволення позову ФОП ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, п. 1 ч. 1 ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. ст. 207, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2010 року скасувати та ухвалити нову постанову.

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Державної податкової інспекції у м. Херсоні № 0006232307 від 16 березня 2010 року про застосування фінансових санкцій в розмірі 3 400 грн. за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру.

В задоволені інших позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 відмовити.

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Херсоні задовольнити частково.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) фінансові санкції:

- 684 грн. (шістсот вісімдесят чотири гривні) 80 коп. до бюджету на р/р 31118104700002, код платежу 3021080900, отримувач Державне казначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010;

- 6 800 грн. (шість тисяч вісімсот гривень) до бюджету на р/р 31118104700002, код платежу 21081100, отримувач Державне казначейство у м. Херсоні, код ЗКПО 24104230, в установі банку УДК у Херсонській області, м. Херсон, МФО 852010;

В задоволені інших позовних вимог Державної податкової інспекції у м. Херсоні - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О. Кравець

суддя Л.П.Шеметенко