Постанова № 31689657, 30.05.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" травня 2013 р. Справа № 5015/5077/12

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді Малех І. Б.

суддів Желік М. Б.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників:

від позивача - Дудяк Р.А.;

від відповідача - ОСОБА_3,

від третьої особи - Флис В. Л.,

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 б/н від 26.02.2013р.

на рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 року

у справі № 5015/5077/12

за позовом: Новояворівської районної лікарні № 1 Управління охорони здоров`я, Львівської області, м. Новояворівськ

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Новояворівськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Яворівська районна рада, м. Яворів

про: виселення з нежитлових приміщень

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Львівської області від 24.01.2013 року у справі 5015/5077/12 позов Новояворівської районної лікарні № 1 Управління охорони здоров`я до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 задоволено повністю. Виселено Фізичну особу - підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) з нежитлового приміщення загальною площею 20,0 кв. м, розміщеного за адресою: АДРЕСА_2.

Не погоджуючись з даним рішенням відповідач, ФОП ОСОБА_5, подала апеляційну скаргу, в якій просить дане рішення скасувати та постановити нове рішення, яким в позові Новояворівської районної лікарні № 1 Управління охорони здоров`я до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - відмовити повністю. При цьому, апелянт вказує на те, що суд не звернув уваги на, що відповідач виступав у спірних правовідносинах як орендодавець, не довівши того, що він є власником або органом, який уповноважений управляти комунальним майном. Окрім того вказав, що відповідно до п.3ст.17 ЗУ «Про оренду державного та комунального майна», у разі, якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.

У відзиві на апеляційну скаргу, позивач, заперечив проти доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, при цьому вказав, що у п.7.2. розд. 7 Статуту Яворівської районної лікарні №1 вказано, що майно, яке є власністю територіальної громади Яворівського району, закріплене за Новояворівською РЛ №1 УОЗ Львівської області, належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи це право, заклад володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, чинить щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту.

Представник відповідача в судовому засіданні навів доводи, аналогічні, викладеним в своїй апеляційній скарзі, просив рішення суду першої інстанції скасувати, апеляційну скаргу задоволити. Представник позивача в судовому засіданні заперечив доводи апелянта, вказав що на його думку, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, а відтак просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Представник третьої особи підтримав думку позивача, окрім того вказав, що Яворівська районна рада не заперечувала щодо укладення договору в новій редакції про оренду нежитлового приміщення від 26 жовтня 2010 року між Новояворівською районною лікарнею № 1 та ФОП ОСОБА_5

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі та відзиві на неї, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 без задоволення з наступних підстав.

26 жовтня 2010 року між Новояворівською районною лікарнею №1 Управління охорони здоров'я Львівської області (далі - Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_5 укладено договір оренди нежитлових приміщень № 4 (далі -Договір).

Договір укладено сторонами строком на 1 рік, що діє з 26.10.2010р. до 26.10.2011р. (п. 9.1 Договору).

На виконання Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 20,0 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, перший поверх терапевтичного корпусу, що знаходиться на балансі Новояворівської районної лікарні №1. Факт прийому-передачі підтверджується відповідним актом від 26 жовтня 2010 року.

6 вересня 2011 року Орендодавець та Орендар домовилися продовжити строк дії Договору на тих самих умовах з 26 жовтня 2011 року до 26 жовтня 2012 року, підписавши відповідний Додаток до Договору. Окрім цього, 06.09.2011року відбулось приймання-передача орендованого майна, про що складено акт від 06.09.2011р.

Листом від 26.09.2012р. №825 позивач (Орендодавець) повідомив відповідача (Орендаря) про припинення Договору 26.10.2012р., у зв'язку з виробничою необхідністю. У зазначеному листі Позивач просить Відповідача з'явитися в Новояворівську районну лікарню №1 для передачі орендованого приміщення. Факт належного повідомлення Орендаря підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення №8105310710020 від 02.10.2012р. та поштовою квитанцією № 4275 від 26.09.2012р.

09.10.2012р. Відповідач подав заяву на ім'я головного лікаря Новояворівської районної лікарні №1 про продовження строку Договору оренди з 26.10.2012р. до 26.10.2013р. Листом від 16.10.2012р. № 893 вказана заява була відхилена, так як Орендодавець у зв'язку з виробничою необхідністю не має наміру продовжувати строк дії Договору (а. с.14).

6 листопада 2012 року Позивач повторно звернувся до Відповідача з Заявою № 979 від 06.11.2012р., в якій просить повернути орендоване майно Орендодавцю (а. с.16). Зазначена заява була вручена Відповідачу 10 листопада 2012 року, про що свідчить відмітка на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення, однак, станом на дату пред'явлення позову до суду відповіді на заяву не отримано, орендовані приміщенні Орендодавцю не повернуто.

Згідно з статтею 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно з ч.6 цієї ж статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як визначено п. 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежитлове приміщення загальною площею 20,0 кв. м, розміщене за адресою: АДРЕСА_2, перший поверх терапевтичного корпусу, що знаходиться на балансі Новояворівської районної лікарні №1. Майно передається в оренду з метою розміщення аптечного пункту для здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами (п. 1.3 Договору). Орендар вступає у строкове платне користування майном з дати підписання сторонами акту приймання-передачі майна. Сторони домовились, що передача майна проводиться протягом п'яти днів від дати підписання даного Договору.

На виконання Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування майно, що є предметом Договору, про що складено акт прийому-передачі від 26.10.10р.

Нормою ч. 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором. Договір укладено сторонами строком на 1 рік, що діє з 26.10.2010р. до 26.10.2011р. (п. 9.1 Договору).

Відповідно до статті 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором. Аналогічне положення міститься у ч.4 статті 284 Господарського кодексу України. Дана норма відображена в Договорі оренди, згідно з п. 9.3 якого у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну умов договору за один місяць до закінчення терміну його дії, Договір вважається продовженими на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.

З матеріалів справи вбачається, що Договір неодноразово був поновлений (пролонгований) на той самий строк, що підтверджується Додатком до Договору від 06.09.2011р. Згідно вказаного Додатку сторони продовжили строк дії Договору з 26 жовтня 2011 року до 26 жовтня 2012 року. Цей факт не заперечується ні відповідачем, ні позивачем. Однак, листами № 825 від 26.09.2012р., №893 від 16.10.2012р. та №979 від 06.11.2012р. позивач (Орендодавець) повідомив відповідача (Орендаря) про припинення Договору. Факт належного повідомлення Орендаря підтверджується копіями рекомендованих повідомлень про вручення (а.с. 12, 15, 17).

Згідно з п. 9.9 Договору чинність цього Договору припиняється із закінченням строку, на який його укладено.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дії договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що Договір припинив свою дію, оскільки впродовж місяця після закінчення строку його дії мало місце заперечення Орендодавця щодо поновлення (продовження) Договору на новий строк.

Стосовно повноважень орендодавця на передачу майна в оренду, які апелянт ставить під сумніви, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає наступне. В матеріалах справи міститься належним чином засвідчена копія Статуту Яворівської районної лікарні №1 Управління охорони здоров'я Львівської області. Відповідно до п.7.2. розд. 7 Статуту, майно, яке є власністю територіальної громади Яворівського району, закріплене за Новояворівською РЛ №1 УОЗ Львівської області, належить їй на праві повного господарського відання. Здійснюючи це право, заклад володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном на свій розсуд, чинить щодо нього будь-які дії, що не суперечать чинному законодавству та цьому Статуту. Окрім того, представником позивача було долучено докази, а саме Довідка Яворівської районної ради від 22.03.13 року за № 213 видана про те, що Яворівська районна рада не заперечувала щодо укладення договору в новій редакції про оренду нежитлового приміщення від 26 жовтня 2010 року між Новояворівською районною лікарнею № 1 та ФОП ОСОБА_5, а також, було додано Ухвалу Яворівської районної ради народних депутатів від 18 травня 1993 року про районну комунальну власність та додаток №1 до цієї ухвали, в якому визначений перелік майнових комплексів підприємств, установ, організацій, які віднесені до районної комунальної власності, в даному переліку значиться Новояворівська районна лікарня.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення господарського суду першої інстанції прийняте, з врахування всіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 - відмовити.

2. Рішення господарського суду Львівської області від 24.01.2013 року у справі 5015/5077/12 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 04.06.2013 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Костів Т. С.