Рішення № 31687855, 04.06.2013, Апеляційний суд Київської області

Справа № 379/423/13-ц Головуючий у І інстанції Потеряйко С.В.Провадження № 22-ц/780/2607/13 Доповідач у 2 інстанції Верланов С.М.Категорія 47 04.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

03 червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - судді Воробйової Н.С.,

суддів - Верланова С.М., Панасюка С.П.,

при секретарі - Власенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 березня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів,

В С Т А Н О В И Л А :

У березні 2013 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 та просив зменшити розмір аліментів, які стягуються з нього на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку та щомісячно стягувати з нього аліменти на користь відповідачки на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_5 у розмірі 1/6 частин всіх видів його заробітку, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку .

Свої вимоги обґрунтував тим, що відповідно до рішення Таращанського районного суду Київської області від 01 листопада 2004 року з нього стягуються аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання їх сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян. 20 червня 2006 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_4, від якого вони мають сина ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6. На даний час він і його дружина не працюють, доходів не мають та з 2006 року разом з ними проживають і перебувають на їх утриманні його двоє дітей від першого шлюбу, а саме, ОСОБА_5 та ОСОБА_3. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив його позов задовольнити.

Рішенням Таращанського районного суду Київської області від 12 березня 2013 року позов задоволено. Зменшено розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 згідно виконавчого листа Таращанського районного суду Київської області від 01 листопада 2004 року на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 сина ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку, але не менше неоподатковуваного мінімуму доходів громадян до 1/6 частини всіх видів його заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3 до досягнення дітьми повноліття.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 залишити без розгляду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Однак оскаржуване рішення суду не відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов та зменшуючи розмір аліментів на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4 і сина ОСОБА_7 до 1/6 частини всіх видів заробітку позивача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дітьми повноліття, суд першої інстанції виходив із матеріального становища позивача, наявності у нього іншої сім'ї та неповнолітньої дитини, а також те, що на його утриманні знаходяться двоє неповнолітніх дітей від першого шлюбу, а саме, ОСОБА_5 та ОСОБА_3.

Проте колегія суддів не може погодитися із вказаними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Судом встановлено та вбачається з матеріалів справи, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 01 листопада 2004 року у справі №2-491/2004 з ОСОБА_3 на користь відповідачки стягнуто аліменти на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 21 жовтня 2004 року. Рішення суд набрало законної сили.

Відповідно до ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Таращанського районного суду Київської області від 01 листопада 2004 року у справі №2-491/2004 встановлено стягнення аліментів з позивача на користь відповідачки на чотирьох неповнолітніх дітей у розмірі 1/2 частини з усіх видів його заробітку, але не менше неоподаткованого мінімуму доходів громадян, щомісячно, до досягнення дітьми повноліття, починаючи з 21 жовтня 2004 року.

Зменшуючи розмір аліментів та стягуючи їх лише на утримання двох дітей, суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України не звернув уваги на те, що вказаним рішенням Таращанського районного суду Київської області від 01 листопада 2004 року встановлено стягнення аліментів на чотирьох дітей та не врахував, що чинним законодавством передбачена лише можливість зміни розміру аліментів та не передбачено зміну кількості дітей, на утримання яких присуджені аліменти.

Ураховуючи викладене, висновок суду першої інстанції про зменшення розміру аліментів та стягнення їх на утримання лише двох дітей, за наявності рішення суду про стягнення аліментів на утримання чотирьох дітей, не відповідає приписам ст.192 СК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що підстав для задоволення позову у суду першої інстанції не було. Тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України у зв'язку з порушенням судом норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Оскільки відсутні підстави для залишення позову без розгляду, то апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст.ст.303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Таращанського районного суду Київської області від 12 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про зменшення розміру аліментів відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді