Рішення № 31685019, 04.06.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 121/1504/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Чорна О.В.№ провадження: 22-ц/190/3368/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Даніла Н. М.

"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Даніла Н.М. Суддів:Куриленка О.С., Онищенко Т.С. При секретарі:Кутелія Я.Т. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 березня 2013 року,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2013 року Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» (далі КРП «ВПВКГ ПБК») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані послуги, мотивуючи тим, що 07 листопада 2008 року між сторонами був укладений договір про надання послуг з водопостачання і водовідведення, відповідно до якого позивач зобов'язався надавати споживачу послуги з водопостачання і водовідведення, а відповідач - сплачувати у встановлені договором строки та розмірі. Однак, відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі оплачує за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв'язку з чим, станом на 01 січня 2013 року утворилася заборгованість в сумі 4 666,96 грн., яку і просили стягнути.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 29 березня 2013 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_6 на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» заборгованість за надання послуг водопостачання та водовідведення в сумі 4 666,96 грн. та судовий збір в сумі 229,40 грн.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_6 надіслав до суду апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування усіх обставин справи. Зокрема, зазначає, що позивачем помилково розрахована сума заборгованості виходячи з норм водоспоживання, а не відповідно до показань індивідуального засобу обліку, який встановлено у квартирі з 04 грудня 2007 року, повірено, і відповідно до показників якого, він своєчасно сплачує за спожиті послуги.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши сторони, що з'явилися, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.

Згідно частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності позовних вимог щодо наявності у відповідача заборгованості за спожиті послуги з водопостачання та їх обгрунтованості.

Однак з такими висновками суду колегія суддів погодитися не може, оскільки вони не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 на підставі договору № 1-122309 від 07 листопада 2008 року є абонентом водопостачання, водомір КВ-1,5 № 688245, встановлений в квартирі позивача 04 грудня 2007 року з показниками - 00575, наступний строк повірки - 04 грудня 2010 року.

З акту № 122309 від 20 липня 2012 року вбачається, що водомір КВ - 1,5, №688245, встановлений у квартирі ОСОБА_6 знаходиться у горизонтальному положенні, пломби на водомірі з показниками 01560 куб.м. та водомірному вузлі у цілісному стані.

Відповідно до акту про прийом водоміра в експлуатацію від 03 серпня 2012 року водомір КВ - 1,5, №688245, встановлено у квартирі абонента 02 серпня 2012 року, прийнято в експлуатацію, опломбовано, показники - 01560.

Відповідно до особового рахунку ОСОБА_6 нарахована заборгованість за водопостачання та водовідведення за період часу з березня 2011 року по 02 серпня 2012 року за затвердженими нормами на склад сім'ї п'ять осіб у розмірі 4 666 грн. 96 коп.

Згідно положень статті 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) беруться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

На підставі ч.1 ст.68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату за комунальні послуги.

Позивач у справі є виробником в сфері питного водопостачання відповідно до принципів державної політки у сфері питної води та питного водопостачання.

Згідно зі ст.19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами, організаціями у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово - будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженого ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у ч.1 цієї статті.

В даному випадку таким підприємством є РЕО-1 у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про житлово - комунальні послуги».

Тобто, законом установлено виключний перелік споживачів, з якими підприємство

питного водопостачання укладають договори на надання послуг з питання водопостачання. Укладання таких договорів особисто з фізичними особами - власниками квартир у багатоквартирних будинках - цим законом не передбачено.

Згідно з Правилами надання населенню послуг з водопостачання і водовідведення на території Великої Ялти, затвердженого рішенням виконкому Ялтинської міськради АР Крим №634 від 25 травня 2006 року, зазначені Правила регулюють відносини між споживачем та виконавцем, виконавцем та постачальником по наданню послуг центрального водопостачання та водовідведення; виконавцем послуг є житлово-експлуатаційні, водопостачальні та інші підприємства та організації, які надають споживачеві послуги.

Як пояснила у судовому засіданні апеляційного суду представник КРП «ВПВКГ ПБК» і це підтверджено копією особового рахунку, виконавцем послуг з водопостачання та водовідведення безпосередньо відповідачу дійсно є РЕО-1.

Положення ч.3 ст.28 Закону України « Про метрологію та метрологічну діяльність», що регулюють питання повірки засобів вимірювальної техніки, зазначено, що порядок подання фізичними особами, котрі не є суб'єктами підприємницької діяльності - власниками засобів вимірювальної техніки (результати вимірювання, якими користуються для здійснення розрахунків за спожиті для побутових потреб електричну і теплову енергію, газ і воду), на періодичну повірку цих засобів та оплати за роботи, пов'язані з повіркою, встановлюються Кабінетом Міністрів.

Періодична повірка, обслуговування та ремонт ( зокрема демонтаж, транспортування та монтаж) зазначених засобів вимірювальної техніки здійснюється за рахунок підприємств і організацій, які надають послуги з електро-, тепло-, газо- і водопостачання.

Виконавцем послуг із централізованого холодного постачання у даному спорі є РЕО-1, тобто періодична повірка засобів вимірювальної техніки відповідно до вимог закону покладена саме на виконавця послуг.

Пунктами 12,15 Правил надання населенню послуг з водо -, теплопостачання та водовідведення передбачено, що у разі встановлення квартирних лічильників холодної та гарячої води споживання сплачується за воду за показниками цих лічильників.

У пункті 20 Правил надання населенню послуг на водопостачання та водовідведення на території Великої Ялти зазначено, що водоміри, які не пройшли своєчасну державну повірку, з експлуатації знімаються, а нарахування призводиться за нормами затвердженими нормами водопостачання.

Враховуючи відсутність обов'язку відповідача проводити державну повірку лічильника, який не знаходиться у нього на балансі, нарахування позивачем заборгованості за спожиту послугу з водопостачання за нормами водопостачання є таким, що не відповідає вимогам закону.

З абонентських книжок, наданих ОСОБА_6 у судовому засіданні апеляційного суду, особового рахунку, даних лічильника зафіксованих при знятті та встановленні водоміра вбачається, що ОСОБА_6 сплачував за послуги по водопостачанню відповідно до показників водоміра та встановлених тарифів, оплата за спожиті послуги призведена у повному обсязі.

Представник позивача не заперечувала у судовому засіданні апеляційного суду проти того, що відповідачем відповідно до показників водоміру оплата призведена у повному обсязі, однак наполягала на тому, що підлягає стягненню заборгованість, розрахована за нормами водопостачання.

Однак, з урахуванням вищевикладених обставин справи та вимог матеріального закону, підстав для стягнення суми за визначеними тарифами не вбачається.

Посилання відповідача на те, що лічильник у встановлений законом строк не пройшов повірку, тому не можна прийняти його показники, колегія суддів не приймає, оскільки виконавцем послуг по технічному обслуговуванню внутрішньо будинкових мереж водозабезпечення, в тому числі, по проведенню державної повірки лічильника є РЕО-1;вина відповідача у не проведенні повірки відсутня; доказів того, що лічильник є несправним суду не надано.

Тому висновки суду першої інстанції щодо доведеності та обґрунтованості позовних вимог про наявність заборгованості за спожиті послуги з водопостачання, колегія суддів вважає помилковими, та такими, що не відповідають вимогам матеріального закону та обставинам справи.

Виходячи з наведеного, судове рішення не можна визнати законним і обґрунтованим. Відповідно до ст.309 ч.1 п.4 ЦПК України воно підлягає скасуванню, з ухваленням по справі нового рішення про відмову у задоволенні позову.

На підставі викладеного і керуючись статтями 304 п.1, 307, 309 ч.1 п.4, 313 п.1, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 29 березня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» відмовити у задоволені позову до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надання послуг.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Судді