ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
справа № 806/2819/13-a
категорія 12.2
03 червня 2013 р. м. Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвина О. Т.,
при секретарі - Бортнік О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку про стягнення 16200,00 грн.,
встановив:
В серпні 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку, в якому просив стягнути з відповідача 16200 грн. грошової компенсації за найом житлового приміщення за період з 1 січня 2007 року по 31 березня 2008 року.
В обгрунтування позову позивач посилався на те, що відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" відповідач повинен був орендувати житло для нього та членів його сім'ї, або виплачувати йому грошову компенсацію за оренду жилого приміщення. При зверненні до відповідача з цього питання отримав відмову. Даний спір вже вирішувався судом і ухвалою Вищого адміністративного суду України від 19 березня 2013 року касаційну скаргу Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку задоволено, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2009 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12 жовтня 2010 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник відповідача позов не визнав, просив у задоволенні позову відмовити за пропуском строку звернення до суду.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, свідка, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 22 травня 2003 року проходив службу в Житомирському зональному відділі Військової служби правопорядку на посаді начальника відділення оперативних чергових - старшого оперативного чергового та знаходився на грошовому забезпеченні у відповідача (а.с.5).
06 березня 2008 року позивача було звільнено з військової служби за п/п "а" п.67 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України (за віком) з правом носіння військової форми (а.с.6).
Під час проходження військової служби позивач звертався до відповідача з проханням надати йому службове житло, на що отримав відповідь про відсутність вільної житлової площі з числа службового фонду Житомирського гарнізону (а.с.7). У звязку з цим позивач змушений був наймати житло у приватної особи, з якою укладав відповідні договори 31 грудня 2006 року та 30 вересня 2007 року (а.с.9-10, 17-18).
09 лютого 2007 року позивач звернувся з рапортом до начальника штабу про виплату щомісячної компенсації за найом житлового приміщення для проживання його сім'ї, надавши договір найму квартири від 31 грудня 2006 року (а.с.8-10). Відповідач 13 лютого 2007 року направив рапорт з договором найму квартири начальнику КЕВ м.Житомир для вирішення по суті (а.с.14). Однак, останній повідомив позивача, що кошти для виплати компенсації за найом житла для сімей військовослужбовців бюджетом не передбачені (а.с.15).
15 квітня 2008 року позивач повторно звернувся із заявою до відповідача про виплату щомісячної компенсації за найом житлового приміщення для проживання його сімї, надавши договір найму квартири від 30 вересня 2007 року (а.с.16-18). У відповідь на заяву позивача, відповідач 24 квітня 2008 року повідомив його, що у звязку з тим, що згідно кошторису Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку кошти на виплату компенсації за піднайом (найом) житла не передбачені, а тому виплатити йому вказану компенсацію не можливо (а.с.19).
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці (крім військовослужбовців строкової військової служби) та члени їх сімей, які проживають разом з ними, забезпечуються службовими жилими приміщеннями, що повинні відповідати вимогам житлового законодавства. У разі відсутності службового жилого приміщення військовослужбовці рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом і не перебувають у шлюбі, розміщуються безплатно в спеціально пристосованих казармах у розташуванні військової частини, а сімейні у сімейних гуртожитках. Для інших військовослужбовців військова частина зобов'язана орендувати житло для забезпечення ним військовослужбовця та членів його сім'ї або за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом (найом) жилого приміщення. Порядок забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей жилими приміщеннями, а також розмір і порядок виплати військовослужбовцям грошової компенсації за піднайом (найом) ними жилих приміщень визначаються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 березня 1995 року №175 «Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла», установлена військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової служби) у разі відсутності постійного житла, за їх бажанням, та курсантам вищих військових навчальних закладів, які мають сімю, за відсутності сімейних гуртожитків грошова компенсація за піднайом (найом) ними житлового приміщення в розмірі фактичних витрат, але не більше (у обласних центрах) 5 мінімальних заробітних плат.
Порядок виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житла визначений в Інструкції «Про порядок виплати грошової компенсації за піднайом (найом) житлових приміщень військовослужбовцям Збройних Сил України», яка введена в дію директивою начальника Головного штабу ЗСУ від 13.03.93 року №ДГШ-38.
Відповідно до п. 2 вказаної Інструкції, для отримання грошової компенсації військовослужбовці подають рапорт за командою, тим самим висловивши своє бажання, із зазначенням місця тимчасового проживання і суми фактичних затрат за піднайом (найом) житлового приміщення.
Позивач, на виконання вимог вказаної Інструкції неодноразово звертався до відповідача з відповідними рапортами, надавши докази на підтвердження витрат за найом житла.
Всупереч чинному законодавству, Житомирський зональний відділ Військової служби правопорядку не виконав обовязку по оренді житла для забезпечення ним позивача та членів його сімї та не виплатив йому грошову компенсацію за найом житлового приміщення.
Допитана в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні підтвердила, що в період з 31 грудня 2006 року по 31 березня 2008 року згідно до укладених договорів найму квартири від 31 грудня 2006 року та від 30 вересня 2007 року, здавала позивачу в оренду своє житло за адресою : АДРЕСА_1 та отримала від нього орендну плату в розмірі 16200 грн.
Суд не приймає до уваги посилання відповідача на відсутність службового житла та недостатність фінансування, оскільки ст.12 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" покладає на відповідача обовязок по оренді житла. Вказана норма не зупинялась, недостатність фінансування не може бути підставою для позбавлення позивача соціальних гарантій.
Укладені позивачем договори найму житла відповідають вимогам чинного законодавства, розмір грошової компенсації, понесений позивачем, не перевищує допустимого.
Суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду. Про порушення свого права позивач дізнався 24 квітня 2008 року, коли йому було відмовлено відповідачем у виплаті грошової компенсації за найом житла (а.с.19). В травні 2008 року він звернувся за захистом своїх прав до Корольовського районного суду м. Житомира, рішення якого ухвалою колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 01 липня 2009 року було скасовано, провадження у справі було закрито, оскільки вказаний спір, що виник між сторонами, є публічно - правовим і відноситься до адміністративної юрисдикції (а.с.20). Після отримання копії вказаної ухвали позивач 06 серпня 2009 року звернувся з вказаним позовом до Житомирського оружного адміністративного суду.
За наведених обставин суд вважає, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Керуючись Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Постановою Кабінету Міністрів України №175 від 14 березня 1995 року "Про грошову компенсацію військовослужбовцям за піднайом (найом) житла", ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
постановив:
Позов задовольнити.
Стягнути з Житомирського зонального відділу Військової служби правопорядку на користь ОСОБА_1 16200 грн. грошової компенсації за найом житлового приміщення за період з 01 січня 2007 року по 31 березня 2008 року.
Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.
Головуючий суддя: О.Т. Літвин
Повний текст постанови виготовлено: 07 червня 2013 р.
Судове рішення № 31684503, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 03.06.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 806/2819/13-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: