Постанова № 31684457, 06.06.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2013 р.Справа № 5016/1804/2011(4/74)Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: О.Т. Лавренюк

суддів: Я.Ф. Савицького, Т.Я. Гладишевої

при секретарі судового засідання: Будному О.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

від стягувача: Калусенко В.В., дов. № 40 від 13.12.2012 р.;

від боржника: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином;

від ДВС: представник не з'явився, про час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 04.03.2013 р. на дії органу ДВС

по матеріалах №5016/1804/2011(4/74)

стягувач Заступник прокурора Миколаївської області в інтересах держави в особі Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном

боржник Державне підприємство "Суднобудівний завод ім.. 61 комунара"

орган, дії якого оскаржуються: Центральний відділ Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції

про розгляд скарги на дії органу ДВС, щодо виконання наказу від 05.01.2012 р.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

В судовому засіданні 06.06.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

В С Т А Н О В И В:

У травні 2011 року заступник прокурора Миколаївської області звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства промислової політики України про стягнення з Державного підприємства "Суднобудівний завод ім. 61 Комунара" 700 000 грн. наданих останньому на умовах договору 7401/07 від 14.01.1998 року та додаткової угоди від 17.01.2001 року.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 20.07.2011 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2011 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.12.2011 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 20.07.2011 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 06.09.2011року скасовано. Постановлено нове рішення, яким позов задоволено та стягнено з Державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" (код ЄДРПОУ 14313240) на користь Міністерства промислової політики України (код ЄДРПОУ 00013942) 700 000 грн., а 14 000 грн. судового збору до державного бюджету.

05.01.2012 р. господарським судом Миколаївської області видано наказ на виконання зазначеної постанови Вищого господарського суду України.

Постановою від 25.01.2013 р. державний виконавець Центрального відділу Державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції відмовив Державному агентству України з управління державними корпоративними правами та майном у прийнятті до примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №5016/1804/2011(4/74) від 05.01.2012 р.

Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном звернулось зі скаргою № 20/1-2-28 від 15.02.2013 р. на дії органу ДВС, в якій стягувач просить визнати дії Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ в особі старшого державного виконавця Максімової О.О. з відмови у прийнятті до примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області від 05.01.2012 року № 5016/1804/2011(4/74) про стягнення з боржника на користь стягувача 700 000,00 грн. незаконними; визнати постанову старшого державного виконавця Максімової О.О. від 25.01.2013 року про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) у виконавчому провадженні ВП № 36168862 недійсною; зобов'язати орган ДВС прийняти до примусового виконання наказ від 05.01.2012 року про стягнення з боржника на користь стягувача 700 000,00 грн.

Свої вимоги заявник обґрунтував тим, що відповідно до ч. 4 ст. 19 ЗУ "Про виконавче провадження", подання до органу ДВС на підтвердження правонаступництва стягувача належним чином завіреної копії ухвали не передбачено Законом, а за умови, що у розпорядженні Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ знаходиться оригінальний примірник ухвали про заміну, відмова у прийнятті направленого стягувачем для примусового виконання наказу є незаконною.

Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.01.2013 року не містить посилань на обставини, що визначені будь-якими законами України.

Крім того, на думку стягувача виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, постанова від 05.01.13 р. не відповідає вимогам п. 3.8 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 865/4158 від 15.12.1999 року.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.03.2013 р. по справі №5016/1804/2011(4/74) визнано доводи скаржника, Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, м. Київ неправомірними, відхилено скаргу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, оскільки наказ господарського суду від 05.01.2012 року передбачав стягнення з державного підприємства "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на користь Міністерства промислової політики України - 700 000,00 грн., а стягувач не надав доказів заміни стягувача у виконавчому провадженні, орган ДВС правомірно прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.01.2012 р.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.03.2013 р. по даній справі, Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 04.03.2013 р. по справі №5016/1804/2011(4/74), посилаючись на те, що судом першої інстанції не враховано посилання Агентства держмайна України на невідповідальність підстави, обраної державним виконавцем для відмови у прийнятті до примусового виконання наказу із дійсними обставинами, не прийнято до уваги, що після заміни судом сторони у справі ухвалою від 04.04.2012 р., її було направлено до ДВС листом від 11.05.2012 р. № 13/1-2-807. Також неврахування судом першої інстанції відсутності посилання на конкретну норму закону у постанові про відмову у прийнятті до примусового виконання наказу, та врахування відсутності конкретної імперативної вказівки у законі "Про виконавче провадження" щодо врахування державним виконавцем матеріалів попередніх виконавчих проваджень, поставило сторін спору - Агентство та ДВС у нерівне становище перед судом.

Представник прокуратури в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про причину неявки суд не повідомив.

Представник Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном в судовому засіданні був присутнім, надавав усні пояснення.

Представник ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара" в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив.

Представник відділу ДВС в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що наявних матеріалів справи достатньо для розгляду справи за відсутності представника прокуратури, представника ДП "Суднобудівний завод ім. 61 комунара", представника ДВС, судова колегія ухвалила про розгляд апеляційної скарги за відсутності вказаних представників.

Заслухавши представника стягувача, дослідивши доводи, наведені в апеляційній скарзі та перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав:

Як встановлено матеріалами справи, на виконання постанови Вищого господарського суду України від 07.12.11 року по справі № 5016/1804/2011(4/74) був виданий наказ від 05.01.2012 року про стягнення з ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на користь Міністерства промислової політики України - 700 000,00 грн.

Постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.09.2012 р. наказ від 05.01.2012 р. було повернуто заявнику без виконання.

16.01.2013 р. листом № 13/1-2-96 стягувач повторно пред'явив наказ до примусового виконання до Центрального відділу ДВС Миколаївського МУЮ (далі - орган ДВС) та зазначив, що раніше, листом № 13/1 2 807 від 11.05.12 року до органу ДВС вже було надіслано оригінал ухвали про заміну стягувача на його правонаступника.

25.01.2013 р. органом ДВС була винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження згідно п.8 ч.1 ст.26 ЗУ "Про виконавче провадження" на підставі того, що виконавчий документ пред'явлено неналежною стороною виконавчого провадження, а саме: згідно резолютивної частини рішення стягувачем є Міністерство промислової політики України, згідно до заяви про примусове виконання рішення стягувачем є Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном. Така невідповідність між заявою про відкриття виконавчого провадження та виконавчим документом виключає здійснення виконавчого провадження. При повторному пред'явленні наказу стягувачу було запропоновано надати копію ухвали про заміну сторони.

Згідно п.8 ч.1 ст.26 Закону державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Згідно ч.ч.1,2 ст.8 Закону сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.

Стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.

За змістом ч. 2 ст. 11, ч. 1 ст.19 Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення;

Державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що оскільки наказ господарського суду від 05.01.2012 року передбачав стягнення з ДП "Суднобудівний завод імені 61 Комунара" на користь Міністерства промислової політики України - 700 000,00 грн., а стягувач не надав доказів заміни стягувача у виконавчому провадженні, орган ДВС правомірно прийняв постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 25.01.2012 р.

Твердження скаржника, що судом першої інстанції не прийнято до уваги, що після заміни судом сторони Міністерства промислової політики України на Державне агентство України з управління державними корпоративними правами та майном у справі ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.04.2012 р. її було направлено до ДВС листом від 11.05.2012 р. № 13/1-2-807 безпідставні, оскільки суд надав належну оцінку цим твердженням, зазначивши, що в розпорядженні органу ДВС не знаходиться ухвала суду від 04.04.2012 р., з якими судова колегія погоджується, з огляду на те, що орган ДВС, вищезазначений наказ разом зі зведеним виконавчим провадженням направив для подальшого виконання до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Миколаївській області, на підставі постанови № 11-59/5/66 від 26.06.12 р. «Про передачу матеріалів виконавчого провадження» та акту прийому-передачі зведеного виконавчого провадження.

У зв'язку з відсутністю у боржника коштів та майна, на яке можливо звернути стягнення за виконавчим документом, наказ від 05.01.12 р. було повернуто заявнику без виконання, що підтверджується постановою про повернення виконавчого документа стягувачеві від 28.09.2012 р.

Пунктом 2.13. Інструкції з організації примусового виконання рішень зареєстрованої в Мін'юсті України, 02.04.2012 за № 489/20802 передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження (у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали державний виконавець своєю постановою, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, замінює назву сторони виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова державного виконавця долучаються до виконавчого документа при його направленні за належністю або поверненні його стягувачу чи до суду.

Згідно п.1.12.4 цієї Інструкції, ведення Єдиного реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації здійснюються відповідно до Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20.05.2003 № 43/5, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.05.2003 за № 388/7709 (із змінами).

Відповідно до пункту 5.2. Положення, право доступу до виконавчого провадження шляхом пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування всіх документів та відомостей виконавчого провадження мають сторони виконавчого провадження, у якому вони беруть участь.

Статтею 12 Закону передбачено право сторін виконавчого провадження подавати додаткові матеріали, заявляти клопотання.

Отже, при повторному пред'явлені наказу від 05.01.12 р. до виконання, скаржник повинен був довести своє право на стягнення суми 700 000,00 грн. з боржника, тобто своє правонаступництво.

Судова колегія цілком погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, відмова у відкритті виконавчого провадження, викладена в постанові від 25.01.2013, є цілком обґрунтованою та відповідає вимогам п. 8 ч.1 ст.26 Закону.

За таких обставин, колегія суддів господарського суду апеляційної інстанції вважає, господарський суд першої інстанції цілком законно та обґрунтовано дійшов висновку про те, що доводи скаржника Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, м. Київ неправомірні відхилив скаргу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном, а твердження скаржника, які зазначені в апеляційній скарзі, не приймаються судовою колегією до уваги, оскільки не відповідають діючому законодавству України, досліджувались в суді першої інстанції, а тому додаткового правового аналізу не потребують.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає, що господарський суд першої інстанції, приймаючи оскаржуване рішення, повно і всебічно дослідив матеріали справи, надав вірну юридичну оцінку обставинам справи та наданим доказам, порушень норм матеріального і процесуального права не допустив, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-103, 105 Господарського процесуального Кодексу України, колегія суддів -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державного агентства України з управління державними корпоративними правами та майном залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 04.03.2013 р. по справі №5016/1804/2011(4/74) - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 07.06.2013 р.

Головуючий суддя О.Т. Лавренюк

Суддя Я.Ф. Савицький

Суддя Т.Я. Гладишева