Постанова № 31684416, 07.06.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

04.06.2013 р. справа №905/600/13-г

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.суддівСтойка О.В., Чернота Л.Ф. за участю представників сторін: від позивача: Тернова В.О. дов. б/н від 21.01.2013 рокувід відповідача:Бабаєвський І.В. дов. № 61 від 28.12.2012 рокурозглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс", м. Донецьк Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецькна рішення господарського суду Донецької областівід08.04.2013 рокуу справі№ 905/600/13-г (суддя Кучерява О.О.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс", м. Донецькдо Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецькпро за зустрічною позовною заявою до простягнення 164 827грн. 87коп. Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс", м. Донецьк стягнення пені у сумі 405 481грн.72коп. В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод «Ремкомунелектротранс», м. Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк 164827грн.87коп., з яких: 157662 грн.00коп. - борг, якій виник у зв'язку з невиконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки № 4400003396 від 19.04.2012 року, 5118грн. 60 коп. - пеня, 2047, 27 грн. - 3% річних.

Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області із зустрічною позовою заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс", м. Донецьк пені в розмірі 405481,72 грн., нарахованої за порушення строків поставки товару.

Зустрічний позов прийнятий господарським судом для спільного розгляду з первісним.

Господарський суд Донецької області рішенням від 08.04.2013 року у справі № 905/600/13-г позовні вимоги за первісним позовом задовольнив частково, а саме:

в частині стягнення 157662 грн.00коп. суми основного боргу визнав обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та задовольнив їх у сумі пред'явленій до стягнення;

позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 5118грн. 60 коп. та 3% річних у сумі 2047, 27 грн. суд задовольнив частково, стягнувши пеню у сумі 656грн.00коп., 3% річних у сумі 537грн.72коп., зробивши власний розрахунок санкцій.

Зустрічні позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 405481, 42 грн. господарський суд Донецької області задовольнив частково у сумі 50 000грн., застосувавши приписи ст.233 ГК України, ч.3 ст.551 ЦК України, користуючись правами наданими суду ст.83 ГПК України, суд визнав за можливе зменшити суму штрафних санкцій до суми 50 000грн. Встановивши при цьому, що відповідач за зустрічним позовом не здійснив поставку товару, в обумовлений в договорі строк, і відповідно до п.5.2 договору позивач за зустрічним позов мав право нарахувати позивачеві за первісним позовом пеню у розмірі 1% від суми не поставленого товару за кожен день прострочення.

Товариство з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс", м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року у справі № 905/600/13-г скасувати в частині задоволення зустрічного позову у сумі 50 000грн., прийняти нове рішення, яким у задоволенні зустрічних позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що його підприємство з об'єктивних причин не мало змоги виконати умови договору та поставити своєчасно товар ПАТ «Донецький електрометалургійний завод», у зв'язку з чим не погоджується із висновком господарського суду щодо обґрунтованості нарахування штрафу за порушення строків постачання товару, визначеного у специфікаціях №№ 1-3 до договору, оскільки судом не прийняті до уваги доводи та заперечення ТОВ Завод "Ремкомунелектротранс" щодо встановлених договором та специфікаціями умов постачання товару СРТ-Донецьк (склад покупця) відповідно до ІНКОТЕРМС-2000. Тоді як, ні в договорі, ні в специфікаціях не визначений пункт постачання товару та адреса, на яку має бути здійснено постачання товару, а ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» не надало позивачеві заявок із вказанням місця поставки товару, як то передбачено п.п.5.1, 5.2 договору.

Крім того, на думку заявника скарги господарський суд, в порушення приписів статті 49 ГПК України, розподілив судовий збір не пропорційно розміру задоволених вимог за зустрічних позовом.

Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк, не погоджуючись із рішенням господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року у справі № 905/600/13-г, звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення, прийняти нове, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом задовольнити у повному обсязі.

Заявник скарги вважає, що рішення господарського суду не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню згідно із ст.104 ГПК України, так як мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які господарський суд визнав встановленими.

На думку заявника скарги, господарський суд, задовольняючи позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором поставки № 4400003396 від 19.04.2012 року не дослідив той факт, що за специфікаціями №№ 1-3 товар поставлений не у повному обсязі. В порушення п.8.1 договору товарно-транспортні документи не складались, відсутні документи, підтверджуючі передачу документів від первісного позивача до первісного відповідача, заявник скарги вважає недоведеним факт передачі сертифікату якості та товарно-транспортних документів, у зв'язку з чим на його думку у первісного позивача не виникло обов'язку оплати товару.

Крім того, заявник скарги не погоджується із висновком господарського суду щодо зменшення нарахованого штрафу, оскільки вважає, що судом не обґрунтовано у чому саме полягає винятковість даного випадку та безпідставно зменшено розмір штрафу до 50 000грн.

Відповідно до статей 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс» (постачальник) та ПАТ «Донецький електрометалургійний завод» (покупець) 19.04.2012 року укладено договір № 4400003396, за умовами якого постачальник зобов'язувався виготовити та поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію на умовах викладених в цьому договорі.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору найменування (номенклатура, асортимент), кількість, якісні показники, ціна, строки та умови поставки продукції зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною договору. Кількість продукції, що поставляється повинна відповідати кількості, зазначеної в специфікаціях до договору, товарно-транспортних документах та видатковій накладній.

Згідно із пунктом 3.1, 3.2 договору продукція, що поставляється за цим договором сплачується за ціною, зазначеною в специфікаціях до договору, що складають його невід'ємну частину.

Пунктом 5.1 договору встановлено, що продукція поставляється на умовах, обумовлених у специфікаціях до даного договору.

Сторонами 19 квітня 2012 року підписана специфікація №1 до договору, в якій узгоджений асортимент та строки поставка товару на суму 110055, 60 грн. (враховуючи ПДВ 20%).

Відповідно до пункту 1 специфікації продукція поставляється на умовах СРТ (м. Донецьк, склад Покупця) при поставці автотранспортом згідно правилам Інкотермс 2000 пункт 2.

Сторонами 21.05.2012 року підписана специфікація №2 до договору, в якій узгоджений асортимент товару, що поставляється на суму 132624, 00 грн. (враховуючи ПДВ 20%) та строки поставки.

10.09.2012 року сторонами підписана специфікація № 3 до договору, в якій узгоджений асортимент товару, що поставляється на суму 116136, 00 грн. (з урахуванням ПДВ 20%) та строки поставки.

Пунктом 5.3 договору встановлено, що зобов'язання постачальника в частині виконання строків поставки вважаються виконаними з моменту передачі продукції покупцю у відповідності з умовами поставки, зазначеними в специфікаціях до цього договору. Покупець вправі відмовитись від прийняття та/або оплати продукції, поставленої без письмової заявки покупця або поставка якої прострочена.

Відповідно до пункту 8.1 договору разом із продукцією постачальник зобов'язаний надати наступні документи: сертифікати якості (паспорт), засвідчений печаткою виробника, рахунок-фактуру на оплату; товарно-транспортні документи, видаткову накладну; податкову накладну.

У додатковій угоді до договору від 21.05.2012 року сторони визначили, що пункт 8.2 розділу 8 договору змінено та викладено в наступній редакції: «У випадку затримки в наданні або не наданні зазначених у пункті 8.1 цього договору документів постачальник відшкодовує покупцю всі понесені у зв'язку з цим витрати та сплачені штрафи, а строк сплати за поставлену продукцію переноситься на відповідну кількість днів прострочення надання зазначених в цьому пункті документів. Якщо зазначені документи складені з порушенням вимог законодавства, якщо найменування та/або номенклатурі продукції, зазначеної в таких документах, не відповідає найменуванню та/або номенклатурі продукції, що поставляється, покупець вправі відмовитись від прийняття продукції без надання мотивованих пояснень та відшкодування будь-яких витрат, втрат, збитків постачальника» (том1, а.с.15).

Згідно із протоколом узгодження розбіжності до договору від 03.05.2012 року пункт 6.3 викладений в наступній редакції: «Покупець вправі відмовитись від прийняття та/або оплати неякісної/не відповідної кресленням продукції, що підтверджується актами про неналежну якість продукції, складеними у відповідності з вимогами Інструкції П-7». (том 1 а.с.13)

Згідно із пунктом 4.1 договору покупець здійснює оплату на поточний рахунок постачальника на умовах, зазначених у специфікаціях до цього договору.

У пункті 3 специфікацій сторони узгодили, що моментом переходу права власності на продукцію, зазначену в договорі від постачальника до покупця є передача продукції на складі покупця, що підтверджується підписанням видаткової накладної.

В пункті 6 специфікацій сторони визначили порядок оплати протягом 25 банківських днів після поставки, але не раніше надання документів, згідно з п.8.1 договору поставки.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, які у певних умовах ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем, на виконання умов договору, за видатковою накладною від 08.10.2012року №РК-1113 поставлено товар на суму 6336,00 грн.; за накладною від 08.10.2012 року № 1111М поставлено Затравку/248076А у кількості 100 штук вартістю 7368,00грн.; від 08.10.2012 року №РК-1110М поставлено Шпильку М39/249197 у кількості 60 штук на суму 11628,00 грн.

За накладною від 11.10.2012 року №РК1134М поставлено Смугу б-50*200*2500 у кількості 8 штук на суму 16896,00грн.; за накладною від 11.102012 року № РК1135М поставлено Лист б-16*1500*2900 у кількості 12 штук на суму 60480,00 грн.; за накладною від 11.10.2012 року №РК1133 поставлено Затравку /248076А у кількості 120 штук 8841,60 грн.; за накладною від 11.10.2012 року №РК1132 поставлено Шпильку М39/249197 у кількості 30 штук, Шайбу конічну /249199 у кількості 30 штук, Шайбу опорну /249200 у кількості 30 штук, Шайбу сферичну /249198 у кількості 30 штук на суму 7585,20грн.

За накладною від 12.10.2012 року №РК1142 поставлено Зуб ковша /Э-2781 у кількості 20 штук на суму 5820,00 грн.

За накладною від 08.11.2012 року первісним позивачем поставлено Шайбу коничну/249199 у кількості 30 штук, Шайбу опорну /249200 у кількості 30 штук, Шайбу сферичну /249198 у кількості 30 штук, Затравку /248076А у кількості 100 штук, Смугу б-50*200*2500 у кількості 4 штуки всього на суму 17587,20 грн.

Факт отримання товару відповідачем підтверджено підписами уповноважених осіб відповідача на кожній з вказаних видаткових накладних, підписи скріплені відбитком печатки.

Відповідачем отриманий товар на суму 157662,00 грн. не оплачений.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується із висновком господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу у сумі 157662,00 грн. з Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод».

Первісним позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 5118грн.60коп. та 3% річних в сумі 2047грн.27 коп.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Протоколом узгодження розбіжностей до договору пункт 4.1.1 доповнено наступним змістом: у випадку порушення строків оплати, передбачених специфікаціями до цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,01% від суми несплаченої продукції за кожен день прострочення.

Перевіривши арифметичний розрахунок пені, колегія суддів погоджується із розрахунком пені, наведеним господарським судом і вважає, що пеня підлягає стягненню у розмірі 656грн.00коп.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 13 листопада 2012 року по 29 грудня 2012 року, колегія суддів погоджується із розрахунком, наведеним господарським судом і вважає, що 3% річних підлягають стягненню у розмірі 537 грн.72 коп.

Доводи заявника скарги - Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод» про ненадання йому поставщиком сертифікату якості на товар та товарно-транспортних документів не є підставою для скасування судового рішення та не є підставою для неоплати поставленого товару, виходячи з наступного.

Пунктом 6 Специфікацій №№ 1, 2, 3 до договору передбачений обов'язок покупця проводити оплату на поточний рахунок постачальника протягом 25 банківських днів після постачання продукції, але не раніше надання документів згідно пункту 8.1 договору.

Згідно із частинами 1, 2 статті 666 Цивільного кодексу України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, товари, від яких покупець відмовився, повинні прийматися ним на відповідальне зберігання.

В пунктах 8.3, 8.4 договору обумовлено застосування норм Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966р. №П-7 та Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6.

Згідно із пунктом 14 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання за якістю від 25.04.1966 року №П-7, приймання продукції по якості і комплектності виробляється у точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, основними й особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідно до пункту 12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання за кількістю від 15.06.1965р. №П-6 приймання продукції по кількості здійснюється по транспортним і супровідним документам (рахункові-фактурі, специфікації, описові, пакувальним ярликам і ін.) відправника (виготовлювача). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Зазначені вище акти в матеріалах справи відсутні, претензій до первісного позивача стосовно того, що не вистачає документів, передбачених пунктом 8.1 договору, первісним відповідачем не надано.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги, відсутність в матеріалах справи документів, підтверджуючих поставку товару з недоданням зазначених в умовах договору документів, відсутність доказів відмови від прийняття товару або його повернення відповідно до пунктів 6.3, 8.2 договору колегія суддів вважає рішення господарського суду про часткове задоволення позовних вимог ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс», м. Донецьк таким, що прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, та таким, що підлягає залишенню без змін, апеляційна скаргу ПАТ «Донецький електрометалургійний завод», м.Донецьк в цій частині підлягає залишенню без задоволення.

Приватне акціонерне товариство «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк заявлені зустрічні позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Завод «Ремкомунелектротранс», м. Донецьк пені в розмірі 405481грн. 72коп. за прострочення виконання зобов'язань по поставці товарів, визначених договором.

Згідно з пунктом 5.2 договору постачальник поставляє продукцію згідно письмової заявки покупця, але не пізніше строку та на умовах, визначених у специфікаціях до договору, які є його невід'ємною частиною. У випадку коли постачальник не поставить продукцію в узгоджені строки, він сплачує покупцю пеню в розмірі 1% від суми не поставленої продукції за кожний день прострочки.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч.1 ст.612 ЦК України).

Згідно із статтею 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором

Господарський суд дійшов до правильного висновку про порушення ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс», м. Донецьк строків поставки товару за умовами договору від 19.04.2012 року № 4400003396 та специфікацій до нього, нарахування пені у сумі 405 481грн. 42коп. здійснено правильно.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідно до статті 233 ГК України, у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно із частиною 3 статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду щодо задоволення клопотання ТОВ Завод «Ремкомунелектротранс», м. Донецьк про зменшення розміру штрафних санкцій, та залишає без змін рішення господарського суду про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені у сумі 50000 грн., вважає правильно застосованими приписи п.3 ч.1 ст.83 ГПК України.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року у справі № 905/600/13-г є таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційних скарг за наведеними в них мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, сплачений при зверненні з апеляційними скаргами покладається на скаржників.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Завод "Ремкомунелектротранс", м. Донецьк залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Донецький електрометалургійний завод», м. Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 08.04.2013 року у справі № 905/600/13-г залишити без змін.

Головуючий Т.А. Шевкова

Судді О.В. Стойка

Л.Ф. Чернота

Надруковано 5 прим:

1 - позивачу;

2 - відповідачу;

3 - до справи;

4 - гос. суду Донецької області 5 - ДАГС