Рішення № 31684283, 05.06.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/7876/13 05.06.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючої судді Чинчин О.В., при секретарі судового засідання Козаковій І.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» про виплату страхового відшкодування в розмірі 16 566 гривень 70 копійок Представники:

від Позивача: Пилипенко Я.М. (представник за довіреністю);

від Відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (надалі також - «Позивач», «ТДВ «СК «ВіДі-Страхування») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (надалі також - «Відповідач», «ПрАТ «СК «Лафорт») про виплату страхового відшкодування в розмірі 16 566 гривень 70 копійок.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту АС № 005830 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплатило страхове відшкодування власнику автомобіля «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 7005 ВХ, а тому Позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду.

Позивач зазначає, що відповідальність водія транспортного засобу «Деу», державний реєстраційний номер АА 2059 ОМ, яким скоєно ДТП, застрахована в ПрАТ «СК «Лафорт» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1305929, а тому Позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23 квітня 2013 року порушено провадження у справі № 910/7876/13, розгляд справи призначено на 16 травня 2013 року.

16.05.2013 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від представника позивача на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі надійшли додаткові документи до справи, а саме: довідка про відкриті поточні банківські рахунки; письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; копія довідки з ЄДР; витяг з інформаційно-пошукової системи "Пошук в ЄДР" відносно Відповідача.

В судовому засіданні 16.05.2013 року представник позивача надав суду усні пояснення по суті спору. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення від 13 травня 2013 року.

Враховуючи вищевикладене, Ухвалю Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року відкладено розгляд справи на 05.06.2013 року.

В судовому засіданні 05.06.2013 року представник Позивача підтримав вимоги та доводи позовної заяви. Представник Відповідача в судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки Суд не повідомив, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою про відправлення на Ухвалі Господарського суду міста Києва від 16.05.2013 року у справі № 910/7876/13.

За змістом пункту 32 інформаційного листа №01-08/530 від 29.09.2009р. Вищого господарського суду України «Про деякі питання, порушені у доповідних записках господарських судів України у першому півріччі 2009 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України», якщо відмітка про відправку, зроблена у встановленому порядку на першому примірникові процесуального документа, оформлена відповідним чином, вона, як правило, є підтвердженням розсилання процесуального документа сторонам та іншим особам, які брали участь у справі, а коли йдеться про ухвалу, де зазначається про час і місце судового засідання, - підтвердженням повідомлення про час і місце такого засідання.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Відповідач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Відповідача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

У судовому засіданні 05 червня 2013 року, на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні складено протокол.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17 березня 2012 року між ТДВ «СК «ВіДі-Страхування» (Страховик) та Панфіловим Олександром Валерійовичем (Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту АС № 005830, предметом якого є страхування транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 7005 ВХ.

Як вбачається з матеріалів справи, 05 червня 2012 року на вулиці Московській, 46/2 в місті Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 7005 ВХ, під керуванням Панфілова Олександра Валерійовича, транспортного засобу «ВАЗ», державний реєстраційний номер 07934 КН, під керуванням Гутгарца Дмитра Ілліча та транспортного засобу «Деу», державний реєстраційний номер АА 2059 ОМ, під керуванням Коломійця Дмитра Володимировича.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено застрахований Позивачем автомобіль «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 7005 ВХ.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2012 року у справі № 3-3544/12 Коломійця Дмитра Володимировича визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено стягнення у виді штрафу у сумі 340 гривень 00 копійок.

Відповідно до Звіту № 245 про визначення вартості матеріального збитку від 27 липня 2012 року, складеного ТОВ «Агенція «Експертиза та Оцінка», вартість матеріального збитку, завданого власникові транспортного засобу «Хонда», державний реєстраційний номер АІ 7005 ВХ, в результаті його пошкодження при ДТП, складає: 23 440 гривень 27 копійок.

На підставі Страхового Акту № АС-005765 Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 16 566 гривень 70 копійок, що підтверджується платіжним дорученням № 9111 від 25 лютого 2013 року..

Відповідно до інформації наданої МТСБУ на запит Суду, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Деу», державний реєстраційний номер АА 2059 ОМ, на момент настання страхової події була застрахована ПрАТ «СК «Лафорт» на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1305929, розмір франшизи згідно з вказаним Полісом складає 1000 гривень 00 копійок.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач посилається на те, що Відповідач, як страховик особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, зобов'язаний відшкодувати суму матеріальної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розмір якої 16 566 гривень 70 копійок.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Положення статті 22 Цивільного кодексу України передбачає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Також, статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на виконання зобов'язань за Договором добровільного страхування наземного транспорту АС № 005830 відшкодовано на користь страхувальника 16 566 гривень 70 копійок.

Таким чином, до Позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

В пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 р. № 6 визначено, що джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об'єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояві їх шкідливих властивостей (наприклад, у випадку заподіяння шкоди внаслідок мимовільного руху автомобіля).

Вина особи, яка керувала транспортним засобом «Деу», державний реєстраційний номер АА 2059 ОМ встановлена у судовому порядку Постановою Печерського районного суду міста Києва від 18 липня 2012 року у справі № 3-3544/12.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України „Про страхування").

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 36.4 статті 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

В статті 1191 Цивільного кодексу України зазначено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

Статтею 12.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»визначено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Як вбачається з інформації з єдиної централізованої бази даних МТСБУ стосовно Полісу № АВ/1305929, яка міститься в матеріалах справи, Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1305929 передбачено, що франшиза становить 1000 гривень 00 копійок.

Таким чином, Суд зазначає, що відсутні законні підстави для стягнення з Відповідача 1000 гривень 00 копійок, що становить розмір франшизи за Полісом № АВ/1305929.

Враховуючи визначені Полісом № АВ/1305929 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом суму матеріального збитку завданого власнику транспортного засобу, Відповідач зобов'язаний відшкодувати Позивачу витрати в розмірі 15 566 гривень 70 копійок (16 566 гривень 70 копійок - 1000 гривень 00 копійок франшиза за Полісом № АВ/1305929).

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вулиця Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (вул. В. Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, код ЄДРПОУ 35429675) 15 566 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят шість) гривень 70 копійок .

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Лафорт» (04050, м. Київ, вулиця Довнар-Запольського, 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «ВіДі-Страхування» (вул. В. Кільцева, 56, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, код ЄДРПОУ 35429675) 1 616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) гривень 65 копійок судового збору.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 06 червня 2013 року.

Суддя О.В. Чинчин