Рішення № 31683898, 30.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 737/170/13-ц Провадження № 22-ц/795/1202/2013 Головуючий у I інстанції - Морозов О. Б. Доповідач - Мамонова О. Є.Категорія - цивільна

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року м. ЧернігівАПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого судді Мамонової О.Є.

суддів Губар В.С., Позігуна М.І.

при секретарях Летуті Ю.М., Халимон Т.Ю.

з участю: позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4, третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування збитків, треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_7, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2013 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 звернулись до Куликівського районного суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 10000 грн. збитків завданих загибеллю корови, або ж зобов'язати їх відшкодувати шкоду в натурі шляхом передачі корови тієї ж породи, віку та продуктивності, та стягнення судових витрат. Позов обґрунтований тим, що внаслідок неналежного виконання своїх обов'язків під час випасу корів відповідачі загубили корову на ім'я «Ромашка», що належала на праві спільної сумісної власності позивачам. В результаті, корова потрапила до каналу меліорації де і загинула 19 листопада 2011 року. Позивачі зазначали, що відповідачі не тільки не забезпечили збереження корови, а навіть своєчасно не повідомили про її зникнення із череди, що в свою чергу потягло знаходження її тіла лише 20 листопада 2011 року, коли м'ясо корови вже було непридатним для будь-якого використання.

Рішенням Куликівського районного суду від 29 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 6000 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, завданої загибеллю корови та 229 грн. у відшкодування судового збору.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати, посилаючись на неповне з'ясування судом обставини, що мають значення для справи. Апелянт зазначає, що ніяких доказів про причину загибелі корови позивачами до суду не було надано, також не надавались ані довідка про вагу корови, ані акт розтину чи висновок лабораторного дослідження загиблої корови.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення районного суду - скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що внаслідок неправомірних дій відповідачки ОСОБА_3 позивачам була заподіяна шкода, спричинена загибеллю належної останнім корови.

З таким рішенням місцевого суду не погоджується апеляційний суд, оскільки вважає, що воно ухвалено при недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, та з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, виходячи з наступного.

По справі встановлено, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали у власності корову по кличці «Ромашка», 12.07.1999 року народження, робочий номер 5623, ідентифікаційний № UA300275623, код породи 11, порода симентальська (а.с. 11, 12).

Жителі АДРЕСА_1 почергово випасають велику рогату худобу, відповідаючи при цьому за все стадо. Домовленість про це носить усний характер.

19 листопада 2011 року черга випасати стадо корів, в якому знаходилась також корова позивачів, дійшла до ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Оскільки ОСОБА_6 в цей день хворів, випасати стадо пішли ОСОБА_3 та ОСОБА_8

Ввечері корова позивачів з пасовища не повернулась. Тіло мертвої корови було знайдено наступного дня 20 листопада 2011 року.

З довідки Управління ветеринарної медицини в Куликівському районі № 827 від 14 травня 2013 року вбачається, що в Горбівську дільницю ветеринарної медицини заява на розтин загиблої тварини від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не поступала, протокол розтину відсутній; в районну державну лабораторію ветеринарної медицини для бактеріологічного дослідження внутрішні органи від загиблої тварини не поступали.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Статтею 59 ЦПК України передбачено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Пояснення свідка ОСОБА_9, яка провела частковий розтин корови, не є належними та допустимими доказами на підтвердження причини загибелі корови та помилково взяті як такі до уваги судом першої інстанції.

Згідно приписів ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження причини загибелі корови, реальної вартості загиблої корови та її ваги, районний суд дійшов хибного висновку щодо наявності підстав для задоволення позову.

Зважаючи на викладене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2

У відповідності до положень ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3 по 57 грн. 35 коп. з кожного в повернення судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 316 , 317, 319, 324 ЦПК України, апеляційний суд,-

В И Р І Ш И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Куликівського районного суду Чернігівської області від 29 березня 2013 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_6, ОСОБА_3 про відшкодування збитків - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 по 57 грн. 35 коп. з кожного в повернення судового збору за апеляційний розгляд справи.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:Судді: