Ухвала суду № 31682046, 07.06.2013, Апеляційний суд Харківської області

Провадження № 22ц/790/2498/13 Головуючий 1 інст. - Росоха А.В.

Справа №230/1471/12 Доповідач - Макаров Г.О.

Категорія:договірні

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Макарова Г.О.,

суддів: Кіся П.В.,

Кружиліної О.А.,

при секретарі - Шабас О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення грошової суми,

встановила:

03.04.2012 року позивач звернувся до суду з позовом та просить його задовольнити, посилаючись на те, що згідно Кредитного договору № 1458 від 14.07.2008 року відповідачка отримала у Філії Первомайське відділення ВАТ "Державний ощадний банк України" кредит на споживчі потреби у сумі 10000 грн. 00 коп. на 36 місяців строком до 14 липня 2011 року Відповідно до п.п.1.1. вищевказаного Кредитного договору, відповідачка прийняла на себе зобов'язання щодо погашення суми заборгованості за кредитом у сумі 10000 грн. 00 коп., а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 30 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені Кредитним договором. Надання кредиту здійснювалось одноразово, шляхом видачі готівки. В якості забезпечення кредиту 14.07.2008 року були укладені договори поруки № 1458/1 з відповідачем ОСОБА_4 та № 1458/2 з ОСОБА_2 Співвідповідачі свої обов'язки по кредитному договору не виконують, в наслідок чого станом на 05 березня 2012 року заборгованість складає 13922 грн. 99 коп., у зв'язку з чим позивач звернувся з заявою до суду. Просить суд розірвати з відповідачкою ОСОБА_3 Кредитний договір № 1485 від 14.07.2008 року, стягнути з співвідповідачів на користь позивача заборгованість у сумі 13922 грн.99 коп., судовий збір у сумі 214 грн.60 коп., сплачені позивачем при поданні позову до суду.

В судове засідання позивач не з'явився, представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі, заяву повністю підтримує, просив її задовольнити в повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Співвідповідачі до суду не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причину неявки в судове засідання не повідомили, за таких обставин суд не мав відомостей про причини їх неявки, тому вважав потрібним відповідно до ст.224 ЦПК України, отримавши згоду представника позивача, вирішувати справу шляхом ухвалення заочного рішення на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Враховуючи неявку у судове засідання сторін, наявність заяви представника позивача про розгляд справи без їх участі суд прийняв рішення за наявними у справі доказами, без фіксування судового засідання технічним засобом з підстав визначених ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Заочним рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2012 року позв задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за кредитним договором № 1458 від 14.07.2008 року у розмірі 13922 грн.99 коп., а також судовий збір у сумі грн. 214 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, оскільки позивач не пред'являв вимоги до порушення протягом 6 місяців, а суд не звернув на це уваги. Крім того судом не застосовано строк позовної давності до штрафних санкцій в вигляді пені.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Статтями 10, 11, 57, 179 ЦПК України Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Предметом доказування під час судового розгляду є факти, які обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для вирішення справи (причини пропуску строку позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Для встановлення у судовому засіданні фактів, зазначених у частині першій цієї статті, досліджуються показання свідків, письмові та речові докази, висновки експертів.

Відповідно до ст.ст. 526, 543, 554, 610, 1054 ЦК Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або Законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Рішення суду першої інстанції обґрунтоване встановленням таких фактів та відповідних їм правовідносин.

Між позивачем та відповідачем ОСОБА_3 дійсно було укладено кредитний договір згідно до якого відповідачу ОСОБА_3, було надано грошові кошти у сумі 10000 грн.00 коп.(а.с.5,6). Відповідно до п.1.1 вищезазначеного кредитного договору Банк надає позичальнику грошові кошти в сумі 10000,00 грн., а позичальник зобов'язується прийняти, належним чином використати та повернути кредит у сумі 10000,00 грн., а також сплатити відсотки за користування кредитом в розмірі 30 % річних, комісійні винагороди та інші платежі в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором.

Позивач свої забов" язання за кредитним договором виконав, надавши відповідачу ОСОБА_3 кредит, що підтверджується ксерокопією заяви ОСОБА_3 на видачу кредиту від 14.06.2008 р. та розпорядженням операційному управлінню від 14.07.2008 року (а.с.9).

З договорів поруки № 1458/1 та № 1458/2 від 14.07.2008 року вбачається, що в якості забезпечення кредитного договору №1458 від 14.07.2008 року між позивачем та співвідповідачами ОСОБА_4 і ОСОБА_2 були укладені договори поруки. (а.с.7,8).

Відповідно до п.1.1 договору поруки, поручитель зобов'язується перед кредитором відповідати солідарно і в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобов'язання за кредитним договором № 1458 від 14.07.2008 року, а також додатковими угодами до нього, що укладені та можуть бути укладені в майбутньому.

Відповідно до п. 2.1 у разі порушення боржником виконання зобов'язання, кредитор має право вимагати від поручителя виконання зобов'язання боржника перед кредитором, згідно з умовами кредитного договору в порядку, передбаченому договором поруки.

Згідно п. 2.5 поручитель зобов'язується протягом п'яти календарних днів з моменту отримання повідомлення кредитора або боржника згідно з п.2.4 договору поруки виплатити несплачену боржником суму кредитору. А в разі невиконання або неналежного виконання поручителем зобов'язань, що передбачені п.2.5 даного договору, поручитель сплачує кредитору штраф в розмірі 10 % від суми несплаченого платежу. Відповідно до п. 3.1 поручитель відповідає по зобов'язаннях за вищевказаним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник.

10.09.2009 р., 12.07.2010 р., 03.09.2010 р. з метою досудового врегулювання спору позивач надсилав співвідповідачам вимогу про погашення заборгованості. (а.с.16-19), проте співвідповідачі заборгованість не погасили, що також підтверджується актом виходу до проблемного позичальника ОСОБА_3 від 13.07.2011 року, актами виїзду від 24.12.2010 р. та від 30.07.2010 р. (а.с.20-22). За Кредитним договором (п. 3.2.1 та 3.2.2.) банк має право вимагати від позичальника належного виконання взяти на себе зобов'язань по кредитному договору та при виникненні простроченої заборгованості за кредитом, процентами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів за цим договором, та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку.

З розрахунку заборгованості станом на 05.03.2012 р. вбачається, що загальний розмір заборгованісті відповідача ОСОБА_3 перед позивачем становить- 13922 грн. 99 коп. Ця сума включає в себе : 7727 грн. 09 коп. - прострочена заборгованість по кредиту; 1771 грн. 39 коп. - прострочена заборгованість по відсоткам; 3474 грн. 66 коп. - нарахована сума пені за прострочення терміну повернення кредиту та відсотків; 949 грн. 85 коп. - нарахована сума штрафу від суми несплаченого платежу (а.с.23).

Пунктом 2.5 договорів поруки № 1458/1 та № 1458/2 від 14.07.2008 року передбачено право позивача вимагати виконання зобов'язань за Кредитним договором як з боржника так і з поручителя.

Таким чином суд важав, що позов обгрунтований, законний та підлягає задоволенню.

Такий висновок є обґрунтованим, оскільки суд дійшов його на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, та наявних в ній доказів, яким дана відповідна оцінка. Правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Доводи викладені в апеляційній скарзі були предметом судової перевірки та не дістали об'єктивного підтвердження.

Наведені у рішенні мотиви визнання цих доводів безпідставними, судова колегія вважає обґрунтованими, такими що відповідають матеріалам справи.

Оскільки судове рішення ухвалене з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи не відносяться до тих підстав, з якими процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення відносно скасування чи зміни оскаржуємого судового рішення і висновків суду першої інстанції не спростовують, в її задоволенні належить відмовити на підставі ст.308 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 305, 307, 308, 313-315, 317, 319, 321, 322, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Харківської області від 23 травня 2012 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді: