Рішення № 31681137, 24.12.2012, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 1109/9055/12

Номер провадження 2/1109/3687/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 грудня 2012 року м. Кіровоград

Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого - судді Іванова Д.Л.,

при секретарі - Логвинюк О.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна іпотечна установа, Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про поділ спільного сумісного майна подружжя та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

14 вересня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до Кірвоського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_3 в якому просить в порядку поділу спільного сумісного майна визнати за нею право власності на квартиру № 89, що знаходиться у м. Кіровограді, по вул. К. Попова 20, кор. 1., стягнувши з неї на користь ОСОБА_3 грошову компенсацію вартості його частки, припинити право ОСОБА_3 у спільній сумісній власності, крім того просить суд зобовязати її та Публічне акціонерне товариство « Банк « « Фінанси та кредит « переукласти договір іпотечного кредиту.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за рахунок її особистих коштів, які вона отримала в результаті продажу власної квартири, за період спільного проживання з ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі, вони 30 листопада 2007 року придбали квартиру, яка знаходиться за вищевказаною адресою, при укладенні договору купівлі - продажу було сплачено лише половину вартості цієї квартири, а саме 101 440, 00 грн., решта коштів - 141 400, 00 грн. були отримані в кредит ОСОБА_3 по договору іпотечного кредиту № 4/ДІУ20-11-07, укладеного 30 листопада 2007 року з АТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Крім того зазначає, що ОСОБА_3 по договору зобовязався повернути кредит до 29 листопада 2022 року, вона в свою чергу за договором поруки від 30 листопада 2007 року виступила поручителем по його зобовязанням перед банком, стверджує, що за час перебування у шлюбі з ОСОБА_3 до липня 2008 року вони виплатили всього - 4622,92 грн. кредиту, після припинення шлюбних відносин ОСОБА_3 звільнив квартиру, проживає за іншою адресою, створив нову сімю, аліменти на утримання дитини не сплачує і відмовився погашати кредит, в результаті чого вона будучи майновим поручителем ОСОБА_3 виплачує кредит особисто за рахунок власних коштів, як на підставу задоволення позовних вимог посилається на ст. ст. 57, 61, 68, 70, 71 СК України, ст. 365 ЦК України та Практику Верховного Суду України по даній категорії справ.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник адвокат ОСОБА_4 позовні вимоги підтримали повністю, просили суд їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення в пресі.

Представник ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» ОСОБА_2 проти задоволення позову ОСОБА_1 в частині поділу майна та зобовязання вчинити певні дії не заперечував і пояснив, що платником кредиту згідно виписок з особового рахунку являється ОСОБА_1 з 141 400, 00 грн. кредиту більша частина погашена, простроченої заборгованості по кредиту та відсотках немає, вважає, що позов ОСОБА_1 в частині зобовязання ПАТ «Банк «Фінанси та кредит» переукласти договір іпотечного кредиту задоволений бути не може, оскільки такі позовні вимоги до банку не предявляються і позовна заява в цій частині нічим не обгрунтована.

Представник третьої особи - Державної іпотечної установи в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину неявки буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів ( постановляє заочне рішення ).

Згідно ст. 224 ч. 1 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд вважає можливим розглянути справу по суті за відсутності відповідача ОСОБА_3 та представника третьої особи - Державної іпотечної установи з урахуванням пояснень сторін та наявних у справі письмових доказів.

Зясувавши обставини справи в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення сторін та зваживши їх доводи, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд дійшов до висновку, про те, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Суд встановив і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зареєстрували шлюб 18 вересня 1999 року, від спільного проживання мають неповнолітнього сина - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2009 року за позовом ОСОБА_3 шлюб між сторонами розірвано, під час розгляду справи суд встановив, що шлюбні відносини між сторонами припинися з липня 2008 року через різні погляди на життя ( а.с. 5 ).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини ( навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо ) самостійного заробітку (доходу).

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в пунктах 23, 24 постанови від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, зясовувати джерело і час його придбання.

Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї ( ч. 4 ст. 65 СК ).

Як вбачається з договору купівлі - продажу від 30 листопада 2007 року квартира № 89, що знаходиться у м. Кіровограді, по вул. К. Попова 20, кор. 1. була придбана ОСОБА_3 за 242 840, 00 грн. під час шлюбу з ОСОБА_1 ( а.с. 29 - 33 ).

З цього приводу позивач ОСОБА_1 пояснила, що дана квартира була придбана за її особисті кошти в сумі 101 440, 00 грн., які вона отримала в результаті продажу 29 листопада 2009 року іншої квартири, розташованої по вул. В.Пермська, м. Кіровограда.

Відповідно до умов договору іпотечного кредиту № 4/ДІУ20-11-07, укладеного 30 листопада 2007 року між ВАТ « Банк « Фінанси та кредит «, правонаступником прав та обов`язків якого є ПАТ « Банк « « Фінанси та кредит « та ОСОБА_3, останній отримав на придбання вищевказаної квартири по вул. К. Попова, що в м. Кіровограді - 141400, 00 грн. кредиту, який зобовязався повернути до 29 листопада 2022 року, шляхом внесення обовязковим щомісячних платежів в розмірі - 1607,15 грн., сплатити банку відсотки, комісійну винагороду і таким чином виконати свої зобовязання по даному договору у повному обсязі ( а.с. 6 - 18 ).

Належне та своєчасне виконання зобовязань ОСОБА_3 за вищевказаним договором забезпечувалось іпотечним договором, укладеного 30 листопада 2007 року з ОСОБА_3 та договором поруки укладеного з ОСОБА_1, згідно з яким остання зобов`язалась солідарно відповідати по зобовязанням ОСОБА_3 перед банком по іпотечному договору ( а.с. 19 - 28 ).

Як зазначено в рішенні Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 січня 2009 року при розірванні шлюбу суд встановив, що шлюбні відносини між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 припинися ще з липня 2008 року ( а.с. 5 ).

Згідно довідки Придніпровського регіонального управління АТ « Банк « Фінанси та кредит « від 07 вересня 2011 року платником кредиту з 20 жовтня 2009 року по договору № 4/ДІУ20-11-07 від 30 листопада 2007 року являється ОСОБА_1, що також підтверджується копіями виписок з особового рахунку, представлених ОСОБА_2 в ході розгляду справи ( а.с. 41, 73 - 103 ).

Як вбачається з довідки банку за № 1440 від 22 травня 2012 року станом на 28 травня 2012 року заборгованість по кредиту становила 120 300, 59 грн., в серпні, жовтні, грудні 2008 року та березні 2009 року допускались порушення умов кредитного договору щодо внесення обовязкових, щомісячних платежів, страхування заставного майна відбулось своєчасно ( а.с. 72 ).

Згідно довідки за № 184 від 14 листопада 2012 року право вимоги по іпотечному договору № 4/ДІУ20-11-07 від 30 листопада 2007 року передано Державній іпотечній установі 31 березня 2008 року на строк до 29 листопада 2022 року, на момент видачі довідки поточна заборгованість ОСОБА_3 по кредиту становила всього - 57740, 91 грн. ( а.с. 71 ).

Положеннями ст.ст. 69-70 СК України передбачено право чоловіка і дружини на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу і в разі поділу частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

За змістом положень статей 3, 4 та 11 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні інтереси у спосіб, визначений законам України. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 14 ЦК України цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Під захистом розуміються дії уповноваженої особи, діяльність юрисдикційних органів та осіб, які у передбаченому законом порядку зобов'язані вжити заходів до поновлення порушеного, оспорюваного чи невизнаного цивільного права.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, згідно ст. 16 цього Кодексу, може бути в тому числі виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення та припинення правовідношення.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Відповідно до вимог ст.ст. 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України ОСОБА_1 має право в судовому порядку поділити майно в обраний нею спосіб.

Частиною 1 ст. 365 ЦК України передбачено підстави, за наявності яких суд може задовольнити позов про припинення права особи на частку у спільному майні: частка є незначною і не може бути виділена у натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сімї.

Статтями 59, 60 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Фактичні обставини справи та їх належна оцінка свідчать про те, що частка ОСОБА_3 в спільній сумісній власності ( квартирі ) в сумі 2311, 46 грн. є незначною і відповідає вартості його частки в спільному сумісному майні, яка згідно вимог ст. ст. 70, 71 СК України повинні бути йому компенсовані ОСОБА_1

Виходячи з аналізу зазаначених норм у взаємозв`язку з положеннями ст.ст. 21, 24, 41 Конституції України, ст.ст. 316, 317, 319, 358, 361 ЦК України, суд дійшов висновку, що право ОСОБА_3 на частку у спільному майні на підставі ч.1 ст. 365 ЦК України повинно бути припинене із стягенням з ОСОБА_1 на його користь грошової компенсації, а тому позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині підлягають задовленню.

Разом з цим, позовні вимоги ОСОБА_1 в частині зобовязання ПАТ « Банк « « Фінанси та кредит «, який відступив право вимоги по договору іпотечного кредиту Державній іпотечній установі, суд вважає передчасними та необґрунтованими, такими, що задоволенню не підлягають і самою ОСОБА_1 такі позовні вимоги не предявлялись.

Відповідно до ч.1 ст. 88 ЦПК України судовий збір в розмірі 1% від вартості спірної квартири підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Керуючись ст.ст. 60 - 63, 65 - 71 Сімейного кодексу України, ст. ст. 3, 4, 11 - 16, 20, 179, 181, 183, 190, 355, 364, 365, 367 - 370, 372, 509 , 510, 525 - 527, 530,533, 536, 546 - 548, 553 - 559, 610 - 612, 626 - 628, 638 - 640, 1054, 1055 ЦК України, ст. ст. 4, 10, 11, 15, 57, 60, 88, 212 - 215, 218, 224 - 226, 292, 294 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державна іпотечна установа, Публічне акціонерне товариство « Банк « « Фінанси та кредит « про поділ спільного сумісного майна подружжя та зобовязання вчинити певні дії - задовольнити частково.

В порядку поділу квартири № 89, що знаходиться у м. Кіровограді, по вул. К. Попова 20, кор. 1, що є обєктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3:

- визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру № 89, що знаходиться у м. Кіровограді, по вул. К. Попова 20, кор. 1.

Стягнути з ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, кор. 1АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 на користь ОСОБА_3, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 - 2311, 46 грн. грошової компенсації вартості його частки в спільному сумісному майні.

Право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на квартиру № 89, що знаходиться у м. Кіровограді, по вул. К. Попова 20, кор. 1 - припинити.

В частині задоволення позову ОСОБА_1 про зобовязання Публічного акціонерного товариства « Банк « « Фінанси та кредит « про переукладення договору про іпотечний кредит - відмовити.

Зобовязати ОСОБА_1, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, кор. 1АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 переукласти з Публічним акціонерним товариством « Банк « « Фінанси та кредит « договір про іпотечний кредит.

Стягнути з ОСОБА_3, що проживає в ІНФОРМАЦІЯ_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь держави - 2428, 40 грн. - судового збору.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Кіровського Д. Л. Іванов

районного суду

м.Кіровограда