Ухвала суду № 31678519, 24.05.2013, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 травня 2013 року Справа № 1691/13/876

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Кузьмич С.М.

судді Запотічний І.І.

при секретарі Губач Х.І.

за участю представника:

від відповідача Перепельчук С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Львові апеляційну скаргу Військової частини А-4150 на ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 30.11.2012р. про відмову у відстроченні виконання судового рішення по справі № 1329/5092/12, 6а-1329/60/12 за позовом ОСОБА_2 до Військової частини А-4150 про стягнення грошової компенсації за речове майно , -

В С Т А Н О В И В:

Відповідач - В.ч. А4150 16.11.2012 року звернувся до Яворівського району із заявою про відстрочення виконання рішення.

Ухвалою Яворівського районного суду Львівської області від 30 листопада 2012 року в задоволенні заяви Військової частини А 4150 про відстрочення виконання судового рішення від 03 червня 2011 року про стягнення грошової компенсації за речове майна - відмовлено.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції її оскаржив відповідач, вважає рішення суду першої інстанції винесеним з порушенням матеріального та процесуального права.

Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що заява військової частини А4150 про відстрочення виконання судового рішення була подана у відповідності до вимог ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України, де визначено, що за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення суду (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо, тощо), за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, може відстрочити виконання рішення суду. Також апелянт зазначає що, суд першої інстанції не взяв до уваги те, що кошти на виплату грошової компенсації за неотримане речове майно виділяються з державного бюджету і вказана виплата проводиться у чітко визначених випадках.

Таким чином, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задоволити заяву військової частини про відстрочку виконання рішення.

Позивач в судове засіданні не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Апелянт в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у апеляційній скарзі.

Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи. Якщо суд апеляційної інстанції визнав обов'язковою участь у судовому засіданні осіб, які беруть участь у справі, а вони не прибули, суд апеляційної інстанції може відкласти апеляційний розгляд справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду першої інстанції слід залишити без задоволення виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою Яворівського районного суду Львівської області від 03 червня 2011 року позов ОСОБА_2 задоволено та вирішено зобов'язати Військову частину А 4150 с. Старичі Яворівського району Львівської області нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 грошову компенсацію за неотримане речове майно за період з 28 жовтня 2004 року по 05 липня 2011 року, а також зобов'язано Військову частину А 4150 с. Старичі Яворівського району Львівської видати ОСОБА_2 заборговане речове майно, що належить йому до видачі до 11 березня 2000 року.

Після набрання судовим рішенням законної сили, за заявою позивача Яворівським районним судом Львівської області видано виконавчий лист, який було подано до примусового виконання у ВДВС Яворівського РУЮ Львівської області.

Відповідно до ч.1 ст.263 за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до ст..254 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Виходячи з аналізу вказаних норм, касаційне оскарження рішення не зупиняє виконання рішення, а тому не може бути підставою для відстрочення виконання рішення.

Крім цього, посилання представника відповідача, що кошти на виплату грошової компенсації військовослужбовцям на виплату надбавки за безперервну військову службу з Державного бюджету не виділяються, суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до практики Європейського суду з прав людини (справа "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року) реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність до бюджетних асигнувань.

Колегія суддів не бере до уваги доводи апелянта стосовно правового регулювання спору, зокрема посилання на Закон України №1459-ІІІ, від 17.02.200 року « про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» та Закону України « про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» оскільки апеляційний розгляд стосується законності винесення ухвали про відмову у відстрочці виконання рішення, а не розгляду справи по суті.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 199, 200, 205, 206, 254 КАС України апеляційний суд,-

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Військову частину А-4150 залишити без задоволення, а ухвалу Яворівського районного суду Львівської області від 30.11.2012р. по справі № 1329/5092/2012, 6а/1329/60/2012 без змін.

Стягнути з Військової частини 4150 в доход Державного бюджету України судовий збір у розмірі 57 гривень 35 копійок.

Вказаний судовий збір підлягає сплаті за реквізитами : одержувач - Державний бюджет Галицького району м. Львова, код ЄДРПОУ - 38007573, рахунок - 31219206781004, банк одержувача -ГУДКУ у Львівській області, МФО банку - 825014, призначення платежу - судовий збір за подання апеляційної скарги, код - 34668371.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом 20-ти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Кузьмич С.М.

Запотічний І.І.