Рішення № 31677333, 03.06.2013, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/7650/13-ц

Провадження № 2/344/3806/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2013 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

секретаря Сивухіної Ю.Ю.,

за участі позивача ОСОБА_1, представника позивача згідно договору про представництво інтересів у суді від 20.05.2013 року ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання особи покупцем автомобіля, визнання права особистої приватної власності на автомобіль, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу автомобіля марки Шкода Октавія 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1 дійсним, визнання його покупцем вказаного автомобіля, визнання за ним права особистої приватної власності на цей автомобіль. Позов мотивував тим, що автомобіль марки Шкода Октавія він 24.02.2010 року він придбав у ОСОБА_3, який діяв від імені власника ОСОБА_6 на підставі нотаріально посвідченої довіреності. В свою чергу ОСОБА_3, 24.02.2010 року склав розписку про те, що він отримав у ОСОБА_1 11500 дол. США, що згідно офіційного курсу НБУ становить 91885 грн. у підтвердження наміру укладення угоди відчуження вищевказаного автомобіля, який належить ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Окрім того ОСОБА_3 оформив довіреність на позивача на право користування та розпорядження автомобілем, яка посвідчена нотаріально 24.02.2010 року. В порушення домовленості про укладення договору відчуження автомобіля, відповідач ОСОБА_3 ухилився від виконання взятих на себе зобов'язань, та не зняв автомобіль з реєстраційного обліку та відмовився від укладення такого договору. Позивач вважає, що довіреність в даному випадку була удаваним правочином, з метою приховання договору купівлі-продажу, який насправді був вчинений. Також просить визнати за ним право особистої приватної власності на автомобіль, оскільки він був придбаний за час шлюбу за кошти які належали йому особисто, що підтверджується договором позики (розпискою позичальника) яку він уклав зі своєю матір'ю ОСОБА_7 для придбання автомобіля.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просили позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності. Не заперечив проти задоволення позовних вимог.

Відповідачка ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява в якій вона просила розглядати справу у її відсутності. Проти позовних вимог не заперечила.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи та надані докази, прийшов до наступного.

За змістом ст.3 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст.16 ЦК України серед інших способів захисту цивільних прав є визнання права та інтересів.

Відповідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що 24 жовтня 2010 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_3, який діяв від імені ОСОБА_6 на підставі довіреності посвідченої 26.06.2007 року приватним нотаріусом ОСОБА_8 за реєстровим № 4803, було укладено договір купівлі-продажу автомобіля марки Шкода Октавія 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_5, виданого 25.08.2004 року Чернівецьким МРЕВ ВДАІ УМВС України в Чернівецькій області, належить на праві власності ОСОБА_6.

За цим договором ОСОБА_1 повністю сплачена вартість транспортного засобу, що підтверджується розпискою від 24 жовтня 2010 року, згідно якої ОСОБА_3 отримав від ОСОБА_1 92000 грн. за вищевказаний автомобіль. В підтвердження дійсності даного правочину ОСОБА_3 надав позивачу доручення з правом користування та розпорядження вищевказаного транспортного засобу (а.с.5).

Відповідно до ст.ст. 626, 627 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Положеннями ст.ст. 655, 656 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Суд вважає, що договір купівлі-продажу автомобіля, укладений сторонами відповідно до вимог ЦК України. При укладенні договору купівлі-продажу, сторони досягли істотних умов договору а саме: щодо предмету договору та його ціни, а також дотримались обов'язкової письмової форми договору. На виконання вказаного договору продавець ОСОБА_3 передав предмет договору покупцеві ОСОБА_1, а покупець прийняв дане майно і сплатив за нього обумовлену грошову суму, що найшло своє підтвердження у наявних в матеріалах справи доказах.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 639 ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Згідно з приписами ч.2 ст.218 ЦК України якщо правочин, для якого встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання; такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

Тому договір купівлі продажу автомобіля марки Шкода Октавія 2004 року випуску, номер кузова НОМЕР_2, д.н.з. НОМЕР_1, укладеним 24.02.2010 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 слід визнати дійсним.

Крім того, суд вважає, що невизнане право власності позивача на автомобіль підлягає захисту шляхом визнання на нього права власності, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом ч.1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Визнаючи право власності на автомобіль за позивачем суд виходить з положень ст. 392 ЦК України, згідно якої власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

В судовому засіданні встановлено та визнається сторонами, що позивач отримав у користування вищезазначений автомобіль з правом повного ним розпорядження згідно генеральної довіреності, між сторонами було укладено письмовий договір купівлі-продажу автомобіля, позивачем була сплачена відповідачу обумовлена між ними сума вартості автомобіля, вони досягли усіх істотних умов договору купівлі-продажу цього рухомого майна, а тому є всі підстави вважати, що позивач є покупцем вказаного автомобіля та набув право власності на нього.

З матеріалів справи вбачається, що на момент укладення договору купівлі-продажу автомобіля позивач перебував у шлюбі із відповідачкою ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_6 від 29.07.2005 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Згідно ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто.

Відповідно до розписки позичальника від 10.02.2010 року ОСОБА_1 позичив кошти на придбання автомобіля у ОСОБА_7, дана обставина не заперечується відповідачкою ОСОБА_4.

Тому суд приходить до висновку, що купівля автомобіля марки Шкода Октавія була здійснена виключно за особисті кошти позивача ОСОБА_1, і на вказаний автомобіль не може поширюватись режим спільної сумісної власності подружжя. Тому за позивачем слід визнати право особистої приватної власності на вищевказаний автомобіль.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 являються обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч.ч 1,3 ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати від оплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Враховуючи, що позивачу було частково відстрочено сплату судових витрат, оскільки судовий збір в розмірі 230 грн. ним було сплачено, тому оплачені позивачем судові витрати слід стягнути з відповідачів на його користь. Розмір неоплаченого судового збору суд вважає за доцільне стягнути з відповідачів в дохід державного бюджету.

На підставі наведено та керуючись ст.ст. 203, 207, 208, 220, 328, 334, 391, 639, 655 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання договору купівлі-продажу дійсним, визнання особи покупцем автомобіля, визнання права особистої приватної власності на автомобіль задовольнити.

Визнати договір купівлі-продажу автомобіля від 24.02.2010 року дійсним.

Визнати ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, покупцем автомобіля марки Шкода Октавія 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1.

Визнати за ОСОБА_1, жителем АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 право особистої приватної власності на автомобіль марки Шкода Октавія 2004 року випуску д.н.з. НОМЕР_1.

Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_7 виданий Івано-Франківським МВ УМВС в користь ОСОБА_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_3, - по 115 гривень судового збору з кожного.

Стягнути з ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_4, ОСОБА_4, жительки АДРЕСА_3, паспорт серії НОМЕР_7 виданий Івано-Франківським МВ УМВС, в спеціальний фонд Державного бюджету України з зарахуванням на рахунок 31214206700002, отримувач коштів УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської обл., код за ЄДРПОУ 37952250, банк отримувача ГУДКС України в Івано-Франківській області, код банку отримувача (МФО) 836014, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ суду 02891693 - по 344 гривні 42 копійки судового збору з кожного.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається через Івано-Франківський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Бабій О.М.