Ухвала суду № 31677094, 14.11.2012, Одеський апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2012 р.

Справа № 2-а-2724/09/1470

Категорія: 8.2.1

Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шевчук О.А.

за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року в справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Роксолана» до Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Снігурівська МДПІ у Миколаївській області подала апеляційну скаргу на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року адміністративний позов задоволений частково, скасоване податкове повідомлення-рішення відповідача від 21 травня 2009 року № 0000101600/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 38 633 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що сума податкового кредиту з від’ємним значенням, яка до 01 січня 2009 року вносилась до скороченої податкової декларації відповідно до п. 11.21, 11.19 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість», у 2009 році не переноситься до загальної податкової декларації.

ПП «Роксолана» письмових заперечень на апеляційну скаргу не надало.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог суд першої інстанції встановив, що за результатами документальної невиїзної перевірки ПП «Роксолана» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2009 року складений акт № 278/15-30389497 від 15 травня 2009 року, згідно висновків якого ПП «Роксолана» в порушення пункту 7.7.1 та пункту 7.7.2. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 5.11. пункту 5 Наказу Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення», безпідставно віднесло залишок податкового кредиту зі строки 24 скороченої декларації з ПДВ за грудень 2008 року до декларації по розрахунках з бюджетом в 2009 році, а також включило до податкового кредиту в 2009 році податкові накладні за 2008 рік, внаслідок чого значення рядку 22.2 декларації з ПДВ за лютий 2009 року та відповідно рядку 23.1 декларації з ПДВ за березень 2009 року було завищено на 240 634 гривень.

21 травня 2009 року Снігурівською МДПІ у Миколаївській області на підставі акта перевірки від 15 травня 2009 року № 278/15-30389497, прийняте податкове повідомлення рішення № 0000101600/0, яким за порушення пункту 7.7.1 та пункту 7.7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ПП «Роксолана» зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявленого у податковій декларації з ПДВ за березень 2009 року, у розмірі 38 633 гривень.

Суд першої інстанції встановив, що приватне підприємство «Роксолана» зареєстроване як суб’єкт підприємницької діяльності 03.05.1999 року.

Як сільськогосподарський товаровиробник позивач скористався спеціальним режимом сплати податку на додану вартість, передбаченим пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» та Постановою Кабінету Міністрів № 271 від 26.02.1999 року «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини».

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до цього спеціального статусу, позивач вів подвійний облік господарської діяльності за критерієм відношення операцій до сільськогосподарського виробництва. Позивач заповнював та подавав до податкового органу дві декларації з ПДВ: «загальну» та «скорочену». В «загальній» декларації з ПДВ позивачем відображалися податкові зобов’язання та кредит, що сформувалися за рахунок операцій не пов’язаних з сільськогосподарською діяльністю, а в «скороченій» - які утворилися у зв’язку з веденням сільськогосподарської діяльності.

Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, передбачає, що залишок суми від’ємне значення між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом попередніх періодів зараховується сільськогосподарським товаровиробникам на зменшення податкових зобов'язань наступних звітних періодів. Єдине обмеження, передбачене порядком акумуляції, це відсутність права на заявлення бюджетного відшкодування за таким від’ємним значенням, але ні в якому разі не позбавлення платника податку права на накопичений податковий кредит.

З 1 січня 2009 року, у зв’язку з прийняттям Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» спеціальний режим оподаткування було змінено. Спеціальний режим, передбачений пунктом 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» скасовано, а замість нього запроваджено інший спеціальний режим, передбачений статтею 81 Закону України «Про податок на додану вартість».

Оскільки ПП «Роксолана» не обрало спеціальний режим оподаткування у 2009 році, то з 01 січня 2009 року стало платником ПДВ на загальних умовах. Тобто з 1 січня 2009 року, підприємство подає лише загальну декларацію з ПДВ, а тому всю залишкову суму податкового кредиту на кінець 2008 року, перенесено до загальної декларації з ПДВ за січень 2009 року.

Суд першої інстанції встановив правомірність дій позивача з перенесення до загальної декларації з ПДВ за січень 2009 року, всю залишкову суму податкового кредиту на кінець 2008 року, у зв’язку з прийняттям Закону України Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

Суд першої інстанції не прийняв до уваги доводи відповідача на підтвердження обґрунтованості своїх дій та рішення, про те, що керівника ПП «Роксолана» та головного бухгалтера постановами Снігурівського районного суду Миколаївської області від 10.08.2009 року притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення передбаченого частиною 1 статті 163-1 КУпАП, оскільки ці судові рішення мають значення лише в питаннях, чи мало місце діяння , чи вчиненню воно цією особою, а посадових осіб ПП «Роксолана» притягнуто до відповідальності за порушення порядку ведення податкового обліку тоді як предметом спору є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника апелянта, представника позивача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Апеляційний суд встановив, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив та оцінив обставини справи, надані сторонами докази, правильно визначив правову природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спір також виник з того, що за 2008 рік позивач, відповідно до «скороченої» декларації, накопичив в рядку 24 суму ПДВ, яка в наступному звітному періоді зменшує суму податку в розмірі 240 634 гривень.

З 1 січня 2009 року, у зв'язку з прийняттям Закону України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» спеціальний режим оподаткування було змінено. Спеціальний режим, передбачений п.п. 11.29 ст.11 Закону «Про податок на додану вартість» скасовано, а замість нього запроваджено інший спеціальний режим, передбачений ст.8 1 Закону україни «Про податок на додану вартість». Позивач не відповідав вимогам, які висувалися ст. 81 Закону України «Про податок на додану вартість» і з 01 січня 2009 він перейшов на загальну систему сплати ПДВ.

Як вбачається з акту перевірки позивачем з 01.01.2009 року не було обрано спеціальний режим оподаткування встановлений п.п.8.1 статі 8-1 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» та було подано до податкового органу податкову декларацію з ПДВ («загальну») за березень 2009 року, в якій у розділі «Податкові зобов'язання» рядку 8.4 «Інші випадки» зазначено суму « 240 634 грн.», яку перенесено з рядка 24 «скороченої» декларації з ПДВ за грудень 2008 року. Перевіркою, зазначені дії позивача з рядка 24 «скороченої»« декларації за грудень 2008 р. в рядок 8.4 «загальної» декларації за березень 2009 р., кваліфіковано як порушення п.п. 3.1.1, п.3.1 ст. ЗУ «Про податок на додану вартість».

Як вбачається з системного аналізу правових норм Закону України «Про податок на додану вартість» відмінність спеціального режиму оподаткування сільськогосподарських підприємств, відповідно до пп. 11.29 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» від загальної системи полягає лише в тому, що сільськогосподарські підприємства не перераховують до бюджету позитивну різницю між сумою податкового зобов'язання та податкового кредиту, а акумулюють її на власному спеціальному банківському рахунку. В інших питаннях, порядок нарахування та сплати ПДВ для сільськогосподарських підприємств на спеціальному режимі був такий самий, як і для інших підприємств.

Згідно з пп. 5.13.2 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, врегульовано питання переходу підприємства зі спеціального режиму сплати ПДВ, згідно з яким суми податку на додану вартість, відображені в рядку 24 податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону, чинного до внесення змін Законом № 639, включаються із знаком «-» до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

Відповідно до ч. 3 пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», при від'ємному значенні така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що перенесення позивачем 240 634 грн. з рядка 24 «скороченої» декларації за грудень 2008 року в рядок 8.4. «загальної»« декларації за березень 2009 року не суперечило вимогам ч. 3 пп. 7.7.1 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Апеляційний суд вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржена постанова – без змін.

Керуючись ст. ст. 70, 71, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Снігурівської міжрайонної Державної податкової інспекції у Миколаївській області залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Головуючий: суддя С.Д Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя О.А.Шевчук