Рішення № 31676292, 06.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.06.13р. Справа № 904/2188/13За позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів", м. Миронівка Миронівського району Київської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лоекс", м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоекс" виконати договірне зобов'язання по договору складського зберігання соняшника № 2409/10 від 24.09.12р. в натурі та відвантажити позивачу 115,38 тонн насіння соняшника, переданого на відповідальне зберігання.

Позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань.

У судове засідання представники сторін не з'явилися, витребувані судом документи не надали.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін, оскільки про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.09.12р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лоекс» (зерновий склад) та Публічним акціонерним товариством «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (поклажодавець) укладено договір складського зберігання соняшника №2409/10 (надалі - Договір), відповідно до умов якого поклажодавець передає, а зерновий склад приймає на зберігання насіння соняшника українського походження, врожаю 2012 року, на умовах, передбачених цим Договором за адресою: Дніпропетровська область, Царичанський район, с. Китайгород, вул.. Тельмана, 30А, надає послуги по прийманню, сушінню, очищенню, зберіганню та відвантаженню насіння соняшника, додаткові послуги при необхідності, а поклажодавець оплачує надані йому послуги згідно тарифам, встановленим цим Договором (п.п. 1.1. 1.3, 1.4, 1.5 Договору).

На виконання умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв на зберігання насіння соняшника українського походження, врожаю 2012 року загальною кількістю 1 666,277 тонн, про що відповідно до вимог п. 4.1 Договору зерновий склад видав поклажодавцю наступні складські квитанції на зерно: № 160 від 24.09.2012р. (об'єм переданого насіння - 200,00 тонн); № 161 від 04.10.2012р. (об'єм переданого насіння - 300,915 тонн); № 199 від 22.11.2012р. (об'єм переданого насіння - 96,752 тонн); № 204 від 28.11.2012р. (об'єм переданого насіння - 146,690 тонн); № 209 від 10.12.2012р. (об'єм переданого насіння - 172,30 тонн); № 214 від 13.12.2012р. (об'єм переданого насіння - 316,92 тонн); № 218 від 09.01.2013р. (об'єм переданого насіння -185,07 тонн); № 220 від 07.02.2013р. (об'єм переданого насіння - 255,63 тонн).

Відповідно до умов п. 3.1.7 Договору зерновий склад зобов'язаний в присутності поклажодавця чи його представника, вповноваженого відповідним дорученням, провести відпуск насіння соняшника в узгоджених сторонами об'ємах і строки в автотранспорт поклажодавця, виходячи з якості насіння соняшника, що склалася при доробці та зберіганні.

Як зазначає позивач, на його неодноразові письмові звернення з метою отримання переданого на зберігання насіння соняшника (листи № 582 від 15.01.13р., № 608 від 07.02.13р., № 619 від 21.02.13р., № 630 від 28.02.13р.), відповідач не заперечував проти відвантаження насіння (листи № 2202 від 22.02.13р., № 0103 від 01.03.13р.), але станом на час звернення позивача із даним позовом до суду, сторони не дійшли згоди за вказаним питанням, спірне насіння соняшника позивачу не відвантажене, лист позивача № 643 від 13.03.13р. щодо підтвердження наявності насіння на зерновому складі залишений відповідачем без відповіді.

Станом на час розгляду справи спірне насіння знаходиться у володінні відповідача та позивачу не передано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникли між сторонами на підставі зазначеного Договору зберігання, є господарськими зобов'язаннями, тому, згідно положень ст. ст. 4, 173-175, ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих майново-господарських відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст. 957 Цивільного кодексу України за договором складського зберігання товарний склад зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажедавцем, І повернути цей товар у схоронності.

За приписами ст. 936 Цивільного кодексу України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною {поклажедавцем), і повернути її поклажедавцеві у схоронності.

Відповідно до положень ст. 32 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов'язаний повернути поклажедавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.

Згідно до приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, цивільні (господарські) зобов'язання мають бути виконані належним чином і у встановлений договором строк, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання, а ст. 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно приписам ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Статтею 317 ЦК України встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги ПАТ "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоекс" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Прохідний тупик, 3-7, код ЄДРПОУ 19307965) виконати договірне зобов'язання по договору складського зберігання соняшника № 2409/10 від 24.09.12р. в натурі шляхом відвантаження Публічному акціонерному товариству "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (08800, Київська областьб, Миронівський район, м. Миронівна, вул.. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 00951770) 115,38 тонн насіння соняшника українського походження, врожаю 2012 року, переданого на відповідальне зберігання.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю "Лоекс" (51925, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Прохідний тупик, 3-7, код ЄДРПОУ 19307965) на користь Публічного акціонерного товариства "Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів" (08800, Київська областьб, Миронівський район, м. Миронівна, вул.. Елеваторна, 1, код ЄДРПОУ 00951770) 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь