Рішення № 31674983, 06.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2013 р. Справа № 909/431/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: приватного підприємства "Вікторія-Безпека", юридична адреса: м.Київ, вул. Ялтинська,5Б, фактична адреса: м.Київ, вул.Алма-Атинська,6

до відповідача: публічного акціонерного товариства "Авангард", с.Загвіздя,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77450

про стягнення 349838,24 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: представник Грінченко Д.В., (довіреність № 04-04-13/01 від 04.04.13 )

від відповідача: представник не з"явився

ВСТАНОВИВ:

приватне підприємство "Вікторія-Безпека" звернулось до суду з позовом до публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення заборгованості в сумі 349838,24грн. Згідно прийнятої судом заяви про збільшення розміру позовних вимог №2013/05-16/01 від 16.05.13, вх.№8246/13 від 16.05.13 позовна вимога станом на день винесення рішення судом становить 437862,96 грн. , з яких 421904,00 грн. - основна заборгованість,13299,13 грн. - пені та 2659,83 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги мотивовано порушенням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договору про надання охоронних послуг №4231 від 06.12.12 та обґрунтовано ст.ст.526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився, своїм правом на участь у судовому розгляді не скористався, у відзиві на позовну заяву №438 від 23.04.13 (вх.№7104/13 від 23.04.13) заперечив проти позовних вимог.

Згідно з пунктом 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" з наступними змінами, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України без участі представника відповідача, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

06.12.12 між приватним підприємством "Вікторія-Безпека" (охорона) та публічним акціонерним товариством "Авангард" (замовник) укладено договір №4231 про надання охоронних послуг. За умовами даного договору охорона здійснює діяльність з організації та практичного здійснення заходів, спрямованих на забезпечення схоронності, цілісності визначених замовником і належних йому будівель, споруд, територій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна , переданих під охорону згідно акта прийняття об"єкту під охорону, з метою відвернення та/або недопущення безпосередніх протиправних посягань щодо нього, припинення несанкціонованого замовником доступу до нього для збереження його фізичного стану та забезпечення здійснення володільцем цього майна всіх належних йому повноважень щодо нього (п.2.1 договору).

Відповідно до п.2.2 договору, охоронне агентство зобов"язалося прийняти під охорону та здійснювати збереження та недоторканість майна шляхом здійснення фізичної охорони на охоронюваному об"єкті, а замовник, в свою чергу, - передати об"єкт під охорону та сплачувати за надані послуги на умовах і в строки, визначені договором.

Пунктом 7.3 договору №4231 від 06.12.12 сторони погодили, що загальна сума щомісячної плати за даним договором складає 153720,00грн.(122976,00грн. згідно додаткової угоди №1 від 28.12.12).

Оплата щомісячної суми договору здійснюється до 10-го числа місяця, що слідує за звітним (п.7.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача в судовому засіданні, на виконання умов договору позивач в період з 06 грудня 2012 року по 30 квітня 2013 року надавав відповідачу охоронні послуги на загальну суму 622944,00грн., що підтверджується актами здачі - прийняття робіт (надання послуг), копії яких долучені до матеріалів справи.

В порушення прийнятих на себе договірних зобов"язань відповідач за надані позивачем послуги розрахувався частково, на суму 201040,00грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями банківських виписок. Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.05.13 становить 421904,00грн.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За змістом частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Оскільки договір №4231 від 06.12.12 за своєю правовою природою є договором про надання послуг, до нього застосовуються положення глави 63 Цивільного кодексу України.

Так, в силу ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 ЦК України).

Згідно з ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст.530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України передбачено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 33 ГПК покладено обов"язок на кожну зі сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував. Посилання відповідача на порушення позивачем п.8.1 договору №4231 від 06.12.12 судом до уваги не приймаються, оскільки відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням ТзОВ "Торговий дім "Кампус Коттон клаб" щодо офіційного тлумачення положення ч.2 ст.124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) від 09.07.02 №15-рп/2002, встановлення законом або договором досудового врегулювання спору за волевиявленням суб"єктів правовідносин не є обмеженням юрисдикції судів і права на судовий захист.

Заперечення стосовно наявності заборгованості станом на 23.04.13 - день подання відзиву є необгрунтованим та суперечить матеріалам справи. На вимоги ухвал суду від 10.04.13, 23.04.13, 16.05.13 та 28.05.13 відповідач контррозрахунку боргу не подав.

Судом встановлено факт порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати наданих охоронних послуг, тому вимоги позивача про стягнення 421904,00грн. основного боргу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Крім того, статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Пунктом 5.9 договору в редакції протоколу розбіжностей від 06.12.12 сторони узгодили, що за прострочення терміну розрахунків з охороною, передбачених цим договором, замовник за кожен день прострочення платежу сплачує охороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Таким чином, укладаючи договір, сторони дійшли згоди відносно забезпечення виконання відповідачем грошових зобов'язань пенею та погодили строк її нарахування.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов"язання на вимогу кредитора зобов"язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

На підставі вказаної норми закону та п.5.9 договору позивачем нараховано 3% річних в сумі 2659,83грн. та 13299,13 грн. пені.

Відповідно до ст.55 Господарського процесуального кодексу України, судом перевірено правильність нарахування 3 % річних та пені та задоволено їх в повному обсязі за розрахунком позивача, який наявний в матеріалах справи та є арифметично вірним.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст. 124 Конституції України, ст.ст.509, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 612, 614, 625, 629, 901, 903 Цивільного Кодексу України, ст.ст.173, 216, 230 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 33, 49, 55,75 ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Вікторія-Безпека" до публічного акціонерного товариства "Авангард" про стягнення заборгованості в сумі 437862,96грн., з яких 421904,00грн. основного боргу, 13299,13грн. пені та 2659,83грн.3% річних задовольнити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Авангард" (Івано-Франківська обл., Тисменицький р-н, с.Загвіздя, код ЄДРПОУ 00853582) на користь приватного підприємства "Вікторія-Безпека" (юридична адреса: м.Київ, вулЯлтинська,5Б, фактична адреса: м.Київ, вул.Алма-Атинська,6, код ЄДРПОУ 32978671) заборгованість в сумі 437862,96 (чотириста тридцять сім тисяч вісімсот шістдесят дві гривні дев"ятносто шість копійок), з яких 421904,00 (чотириста двадцять одну тисячу дев"ятсот чотири гривні) основного боргу, 13299,13 (тринадцять тисяч двісті дев"яносто дев"ять гривень тринадцять копійок) пені, 2659,83 (дві тисячі шістсот п"ятдесят дев"ять гривень вісімдесят три копійки) 3% річних та 8757,24 (вісім тисяч сімсот п"ятдесят сім гривень двадцять чотири копійки) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 07.06.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 07.06.13