Рішення № 31674981, 03.06.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2013 р. Справа № 909/356/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Фрич М. М., при секретарі судового засідання Ковалюк С. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта",

вул. Сонячна,5,м. Одеса,65009

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Продінвест"

вул.Галицького,21 корп.2,

м. Рогатин, Івано-Франківська область,77000

про визнання договору міни недійсним

за участю представників сторін:

Від позивача: Білоус Є.О. - представник, (довіреність № б/н від 27.05.13)

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Компанії "Продінвест" про визнання недійсним договору міни.

22.03.2013 року позовна заява разом з матеріалами справи надійшла до господарського суду Івано-Франківської області за підсудністю.

Ухвалою суду від 26.03.2013 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі і призначено розгляд справи на 09.04.13. Крім того, до матеріалів справи долучено заяву про забезпечення позову (06.03.13, № 7706/2013), якою позивач просить до вирішення справи по суті накласти арешт на матеріальні цінності та передати їх на відповідальне зберігання. Суд в ухвалі про порушення провадження у справі відмовив в задоволенні заяви про забезпечення позову, оскільки майнові претензії сторін не зв'язані з предметом спору і обставини, які викладені позивачем в заяві про забезпечення позову жодним чином не впливають на виконання рішення суду по справі, а отже відсутні підстави для вжиття заходів до забезпечення позову відповідно до поданої позивачем заяви. Ухвалою суду від 09.04.13 строк вирішення спору продовжено до 10.06.13 та відкладено розгляд справи на 03.06.13.

В судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримав в повному обсязі, просив суд позов задоволити. Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, причин неприбуття суду не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст. 75 ГПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази у відповідності до ст. 43 ГПК України, суд встановив наступне. 15 березня 2011 року в м. Одесі між товариством з обмеженою відповідальністю "Бетта" (надалі - позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест" (надалі - відповідач) укладено договір міни, згідно умов якого товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта" зобов'язалось передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест" майно (товар - 1 цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 10449,45 т (208989 мішків), якість якого відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006, а товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест" зобов'язалося взамін передати у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Бетта" майно (товар - 2 цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 10449,45 т (208989 мішків), якість якого відповідає вимогам ДСТУ 4623:2006.

Відповідно до акту приймання-передачі, 28 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Бетта" передало у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест" на виконання умов договору міни від 15.03.2011 року:

цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 8401,95 (168 039 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Вінницька область, Бершадський район, село Красноспілка, вул. Заводська, 12;

цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 2047,5 т (40 950 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. 50-річчя Жовтня, 211-Д.

В свою чергу, товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест" передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю "Бетта":

цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 3838,35 т (76767 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Харківська область, п. Комсомольський, Балаклійське шосе, 50;

цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 6611,10 т (132 222 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 230. Товар передано відповідно до акту приймання-передачі.

Відповідно до п.1.4. Договору міни від 15.03.2011 року передавання товарів за цим Договором здійснюється шляхом переходу права власності на товар в момент підписання обома сторонами та скріплення оригінальними печатками сторін акту приймання-передачі товару.

Таким чином до підписання акту приймання-передачі товару право власності на товар належало відповідно на цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 8401, 95 т (168 039 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Вінницька область, Бершадський район, село Красноспілка, вул. Заводська, 12;

цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 2047,5 т (40 950 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Вінницька область, Бершадський район, м. Бершадь, вул. 50-річчя Жовтня, 211-Д товариству з обмеженою відповідальністю "Бетта", а право власності на цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 3838, 35 т (76767 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Харківська область, п. Комсомольський, Балаклійське шосе, 50; цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 6611,10 т (132 222 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Волинська область, м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 230 - товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест".

В позовних вимогах позивач посилається на те, що у лютому 2013 року товариству з обмеженою відповідальністю "Бетта" стало відомо про рішення господарського суду Житомирської області від 20 грудня 2012 року по справі № 21/5007/1322/12 за позовом публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Актив-Банк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" про стягнення 124381738, 75 грн., яким позовні вимоги ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" задоволено. В рахунок погашення заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Ольга" перед ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" за кредитним договором № 0705/01 від 05 липня 2011 року в сумі 15561333, 51 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ 7, 9930 грн./долар США станом на 12.11.12 складає 124 381 738, 75 грн. (сума заборгованості за кредитом - 14300000,00 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.11.12 складає 114299900,00 грн.; - сума заборгованості за нарахованими процентами - 1261333, 51 доларів США, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 12.11.12 складає 10081838, 75 грн., звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 0705/01/S-1 від 05 липня 2011 року, шляхом передачі предмету застави, а саме: білого цукру-піску ДСТУ 4623-2006 у кількості 45360 тон, що знаходився на момент укладення договору застави товарів в обороті № 0705/01/S-1 від 05.07.11 за адресами: склад ТОВ "Гранд і М", Донецька область, м.Єнакієво, вул. Краснодарська 10в; склад ТОВ "Нафта Україна", Харківська обл., п. Комсомольський, Балаклійське шосе, 50; склад ТОВ "Універсал-Агро НК", м. Миколаїв, вул. Пригородна, 15; склад Київська регіональна спілка споживчої кооперації, Київська область, м. Баришівка, вул. Торфяна, 8; склад ВАТ "Володимирцукор", м. Володимир-Волинський , вул. Луцька, 230; склад ВАТ "Горохівський цукровий завод", Волинська обл., Горохівський район, смт. Мар'янівка, вул. Незалежності, 13, у власність ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" (04070, м. Київ, Подільський район, вул. Борисоглібська, буд. 3, код 26233000).

Позивач в позовних вимогах, посилаючись на рішення господарського суду Житомирської області від 20 грудня 2012 року, вказав на те, що 05.07.11 між ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк" (банк, позивач) та ТОВ "Ольга" (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір № 0705/01, згідно якого банк надав позичальнику кредит у сумі 14300000,00 (чотирнадцять мільйонів триста тисяч) доларів США та поповнення обігових коштів зі сплатою 14 % річних та строком погашення - не пізніше 27 липня 2011 року. Однак, позичальник вказаний кредит не повернув, натомість просив господарський суд Житомирської області в рахунок погашення заборгованості звернути стягнення на предмет застави за договором застави товарів в обороті № 0705/01/S-1 від 05.07.11 шляхом передачі предмету застави, а саме: білого цукру-піску, виготовленого з сирцю-тростини - ДСТУ 4623-2006 у кількості 45360 тон, вартістю 2, 74 грн. у власність ПАТ "Комерційний банк "Актив-Банк".

Таким чином, позивач звернув увагу суду на те, що на момент підписання договору міни ТОВ "Бетта" та ТОВ "Компанія "Продінвест" предмет договору, а саме цукор-пісок у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 3838, 35 т (76767 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Харківська область, п. Комсомольський, Балаклійське шосе, 50 та цукор у поліпропіленових мішках по 50 кг у загальній кількості 6611,10 т (132 222 мішків), ДСТУ 4623:2006, що зберігається за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Луцька, 230, знаходився під заставою.

Позивач, висловлюючи позовні вимоги, стверджував, що відповідач ввів його в оману при укладенні договору міни від 15 березня 2011 року. При цьому позивач посилається на ст. 230 Цивільного кодексу України.

Відповідач в судові засідання не з'являвся, явку повноважних представників не забезпечив. Не надав суду відзиву на позовну заяву, а також всіх необхідних документів, які б підтверджували його позицію стосовно обставин справи. Варто зазначити, що при цьому відповідач не використав надані йому права, передбачені ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, виходячи з матеріалів справи, вислухавши пояснення представника позивача та керуючись вимогами діючого законодавства суд дійшов в спірному випадку наступних висновків.

Згідно ст. 230 Цивільного кодексу України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. В спірному випадку, позивач доводив суду той факт, що відповідач ввів його в оману при укладенні договору міни, адже цукор, який був предметом договору знаходився під заставою. При цьому позивач посилається на договір міни від 15.03.2011 року, а також на рішення господарського суду Житомирської області від 20 грудня 2012 року.

Стосовно такої позиції позивача слід зазначити наступне. Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Тобто, в спірному випадку, саме позивач повинен довести суду факт обману. Встановлення наявності умислу у недобросовісної сторони ввести в оману другу сторону, щоб спонукати її до укладення правочину є неодмінною умовою кваліфікації недійсності правочину за ст. 230 Цивільного кодексу України. Тобто, позивач повинен був подати суду ті докази, які б прямо вказували на те, що у відповідача дійсно був умисел ввести його в оману при укладенні договору міни.

В спірному випадку, позивач в підтвердження своїх вимог подав суду такий пакет документів: копію договору міни від 15.03.2011 року, копію акту приймання-передачі, копію статуту, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію витягу з ЄДР, копію довідки з ЄДРПОУ, копію виписки з ЄДР, копію свідоцтва ПДВ, копію довідки ф №4-ОПП, копію довіреності. Доказів обставин наявності обману з боку відповідача позивач не подав, на усну вимогу суду подати такі докази, позивач відповів, що такі докази у нього відсутні. З цього приводу слід зазначити таке.

Пункт 2.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вказує на те, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Поданий позивачем пакет документів не може вважатися достатньою доказовою базою для задоволення позовних вимог, адже такі докази не підтверджують слів позивача про наявність факту обману при укладенні договору міни від 15.03.2011 року з боку відповідача.

Суд, дослідивши подані докази, визнав їх належними доказами в розумінні статей Господарського процесуального кодексу України (надалі за текстом - ГПК України). На підставі цих доказів, з урахуванням обставин по справі та діючого законодавства не знайшов доказів в підтвердження наявності факту обману з боку відповідача, а відтак дійшов до висновку, що вимога позивача про визнання договору міни від 15.03.2011 року недійсним є необгрунтованою і не підлягає задоволенню.

Згідно зі ст. 32 названого Кодексу доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В силу ст. 49 ГПК України судові витрати залишити за позивачем.

Керуючись пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", ст. 230 Цивільного кодексу України, ст.ст. 32, 33, 34, 43, 49, 82 82 82 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" / ІК 32184130, 65009, м. Одеса, вул. Сонячна, буд. 5 / до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Продінвест" / ІК 36169933, 77000, Івано-Франківська область, Рогатинський район, м.Рогатин, вул. Галицького, 21, корп. 2 / про визнання договору міни недійсним - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.06.13

Суддя Фрич М. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Гандзюк Л.Д. 06.06.13