ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 червня 2013 року Справа № 913/79/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М., - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 01.04.13у справі№913/79/13-ггосподарського судуЛуганської областіза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання"доТовариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промінвест Пластик"провнесення змін до договоруза участю представників від:позивачаГригор'єв О.М. (дов. від 01.10.12)відповідачане з'явилися, були належно повідомлені
В С Т А Н О В И В :
Товариство з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" звернулося до господарського суду Луганської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промінвест Пластик" про внесення змін до договору про постачання електричної енергії від 31.05.06 №24 шляхом викладення додатків до договору "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" в редакції, запропонованій позивачем в додатковій угоді від 01.06.12 по об'єкту - виробничий цех відповідача за адресою пл. Хіміків, 2, м. Рубіжне, Луганська область.
Рішенням господарського суду Луганської області від 07.02.13 (суддя Воронько В.Д.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі, внесено зміни до договору про постачання електричної енергії від 31.05.06 №24 із викладенням спірних додатків в редакції, запропонованій позивачем. Судовий акт мотивований невідповідністю чинної редакції договору від 31.05.06 №24 вимогам діючих змін до ПКЕЕ, за якими встановлюються інші вимоги щодо визначення точки продажу електроенергії, напруги в точці продажу електроенергії, класу споживача за ступенем напруги.
За результатом апеляційного перегляду справи постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.13 (колегія суддів у складі: головуючий-суддя: Стойка О.В., судді: Діброва Г.І., Чернота Л.Ф.) рішення першої інстанції скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено. Обґрунтовуючи свою позицію, апеляційна інстанція послалася на відсутність законних підстав для переукладення додатків до зазначеного договору в редакції позивача, спірні додатки до договору не регулюють умов, які бажає змінити позивач за змістом позовної заяви. При цьому, будь-яких вимог щодо внесення відповідних змін у конкретні умови договору позивачем не заявлялося.
Не погоджуючись із постановою апеляційної інстанції, скаржник звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив постанову скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Касаційна скарга мотивована тим, що додатки до договору містять істотні умови до договору від 31.05.06 №24, в тому числі, щодо визначення точки продажу електроенергії та класу напруги. При цьому, всупереч висновкам апеляційної інстанції, зазначений договір прямо передбачає визначення точок продажу електроенергії у вказаних додатках до нього, які є невід'ємною частиною договору, а не в інших умовах договору. Тобто саме ці додатки регулюють і містять спірні умови договору щодо точки продажу електроенергії, ступеню та класу напруги споживача, які визначальними у правовідносинах купівлі-продажу (поставки) електроенергії.
Відповідач подав відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити постанову без змін, а скаргу - без задоволення, також просить здійснювати розгляд справи без участі його представника.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, між сторонами був укладений договір від 31.05.06 №24 про постачання електроенергії, за умовами якого позивач продає електроенергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача із загальною приєднаною потужністю 5 274 кВт, величини якої по площадках вимірювання та точках продажу визначені відповідно додатками до договору "Відомості про розрахункові засоби обліку електроенергії споживача" та "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання споживача", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі згідно умов договору та додатків до нього, що є невід'ємною його частиною. З моменту укладення договір щорічно пролонговувався в порядку п.9.3, на даний момент він виконується сторонами, його дія не припинена.
Вимагаючи внести зміни до договору, позивач у якості підстав позову зазначив необхідність приведення його у відповідність зі змінами, внесеними постановою НКРЕ України від 25.12.08 №1449 до п.1.4 ПКЕЕ, яким визначено встановлення точки продажу електроенергії, що не співпадає із узгодженою між сторонами. Крім того, перенесення точки продажу електроенергії на межу балансової належності електромереж сторін спричинить зміну класу напруги відповідача з 1-го на 2-й, що також з'явиться підставою для внесення змін до договору.
Отже, предметом спору є внесення змін до договору про постачання електроенергії від 31.05.06 №24 шляхом викладення додатків до нього, а саме: "Однолінійна схема електропостачання площадки вимірювання Споживача", "Розрахунок технічних втрат електричної енергії в електричних мережах Споживача", "Акт розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін", "Відомості про розрахункові засоби обліку електричної енергії Споживача" та "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачам" в новій редакції, враховуючи вимоги постанови НКРЕ України від 25.12.08 №1449 про внесення змін до п.1.4 ПКЕЕ.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції погодився із доводами позивача та задовольнив позов, пославшись на необхідність приведення умов договору у відповідність з із постановою НКРЕ України від 25.12.08 №1449. Втім, з цим висновком не погодився апеляційний суд, який рішення місцевого суду скасував, в позові відмовив повністю. Постанова мотивована тим, що спірні додатки до договору від 31.05.06 №24 не містять спірних істотних умов договору - точки продажу та класу напруги відповідача, які бажає змінити позивач за змістом позовної заяви.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію місцевого господарського суду, зважаючи на таке.
Нормами ч.ч.1,2 ст.652 ЦК України встановлено, що договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Зміна умов договору можлива за наявності одночасно таких умов: в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Як встановлено судами, на даний час постачання електроенергії здійснюється на промислову площадку відповідача через технологічні електромережі, які належать ТОВ "Рубіжанський краситель" за адресою: пл. Хіміків, 2, м. Рубіжне, Луганська область. Точка продажу електроенергії для зазначеного об'єкта відповідача була встановлена на межі балансової належності електромереж позивача.
Можливість встановлення точки продажу електроенергії відповідачу на межі балансової належності електромереж постачальника електроенергії та основного споживача була передбачена п.1.4 ПКЕЕ, затверджених постановою НКРЕ України від 31.07.19 №28, в редакції, що діяла на момент укладення договору 31.05.06 №24.
Проте, постановою НКРЕ України від 25.12.08 №1449 до п.1.4 ПКЕЕ внесені зміни, та визначено, що точка продажу електроенергії споживачу установлюється на межі балансової належності його електроустановок та зазначається у договорі про постачання електроенергії або в договорі про купівлю-продаж електроенергії. У зв'язку із цим у сторін виникла необхідність внесення змін до договору про постачання електроенергії від 31.05.06 №24 та відповідно до його додатків, що є невід'ємною його частиною.
Зважаючи на вимоги змін до п.1.4 ПКЕЕ, також є об'єктивна необхідність зміни ступеня напруги з 110 кВ на 0,4 кВ та класу напруги з 1-го на 2-й. Зміна класу напруги обумовлена тим, що на даний час відповідач отримує електроенергію у точці продажу на межі балансової належності електричних мереж ТОВ "ЛЕО" та ТОВ "Рубіжанський краситель" із ступенем напруги 110 кВ і відповідно до п.3.1 Порядку визначення класів споживачів електроенергії, диференційованих за ступенем напруги, затвердженого постановою НКРЕ України від 13.08.98 №1052, такий споживач відноситься до 1-го класу напруги. Проте, зі зміною точки продажу електроенергії на межі балансової належності електроустановок відповідача ступінь напруги буде складати 0,4 кВ, і такий споживач, відповідно до п.3.2 вказаного Порядку від 13.08.98 №1052, буде відноситися до 2-го класу напруги.
Враховуючи внесення істотних змін до ПКЕЕ (п.1.4) - встановлення інших вимог щодо визначення точки продажу електроенергії, напруги в точці продажу електроенергії та, відповідно, класу споживача за ступенем напруги, суд касаційної інстанції вважає правомірною позицію місцевого суду про те, що договір, діючий на даний момент, не відповідає вимогам ПКЕЕ, через що вимоги позовної заяви є обґрунтованими.
Висновок апеляційного суду про те, що спірні додатки до договору не регулюють умов, які бажає змінити позивач є таким, що суперечить матеріалам справи, оскільки договір від 31.05.06 №24 прямо передбачає визначення точок продажу електроенергії у вказаних додатках до нього, які є невід'ємною частиною договору, а не в інших умовах договору. Тобто саме ці додатки регулюють і містять спірні умови договору щодо точки продажу електроенергії, ступеню та класу напруги споживача, які визначальними у правовідносинах купівлі-продажу (поставки) електроенергії.
За таких обставин місцевий господарський суд цілком правомірно задовольнив позов, а в апеляційного суду не було беззаперечних підстав для скасування законного і обґрунтованого рішення суду першої інстанції. Тому постанова підлягає скасуванню, а рішення місцевого суду - залишенню без змін.
На підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за розгляд справи в суді касаційної інстанції підлягає відшкодуванню відповідачу за рахунок позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст. 49, 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" задовольнити. Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.04.13 у справі №913/79/13-г скасувати.
Рішення господарського суду Луганської області від 07.02.13 у справі №913/79/13-г залишити без змін.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Промінвест Пластик" (93009, м. Рубіжне Луганської області, вул. Студентська, 1, код ЄДРПОУ 30989828) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання" (91021, м. Луганськ Луганської області, кв.Гайового,35-А код ЄДРПОУ 31443937) 802,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги.
Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.
Головуючий - суддя В. І. Дерепа
Судді Б. М. Грек
В. В. Палій
Судове рішення № 31674752, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 06.06.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 913/79/13-г. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: