Постанова № 31674376, 06.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року Справа № 5009/3677/12

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - суддіДерепи В.І.,суддів :Грека Б.М. - (доповідача у справі), Палія В.В.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуУправління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій областіна постановуДонецького апеляційного господарського суду від 04.02.13у справі№ 5009/3677/12господарського судуЗапорізької областіза позовомВідкритого акціонерного товариства "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міського району електричних мереждоУправління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій областіпростягнення суми за участю представників від:позивачаПавлюк Р.О. (дов. від 22.02.13)відповідачаДовгорук І.С. (дов. від 25.09.12)

В С Т А Н О В И В :

Відкрите акціонерне товариство "Запоріжжяобленерго" в особі Бердянського міського району електричних мереж звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом про стягнення із Управління Державної автомобільної інспекції ГУМВС України в Запорізькій області 13631,72 грн. боргу за спожиту електричну енергію

Рішенням господарського суду Запорізької області від 28.11.12 (суддя

Носівець В.В.) в позові відмовлено за недоведеністю. За результатом апеляційного перегляду справи Донецький апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Стойки О.В., суддів: Діброви Г.І., Черноти Л.Ф.) 04.02.13 прийняв постанову, якою рішення скасував, позов задовольнив. Постанова мотивована тим, що приміщення за спірною адресою не вибувало із володіння відповідача, електроспоживання здійснювалося.

Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Касаційна скарга обґрунтована тим, що Листом №10/7-962 від 28.11.11, що отриманий позивачем 05.12.11, відповідач повідомив про розірвання Договору, посилаючись на перерозподіл службових приміщень в зв'язку з проведенням Урядом держави адміністративних реформ, додавши проект угоди про розірвання Договору на постачання електричної енергії за об'єктом за адресою:

м. Бердянськ, вул. Свободи, 95, тому, за змістом п. 6.18 Правил, договір є припиненим.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 27.05.08 між позивачем та відповідачем укладений договір на користування електричною енергією № 884, за умовами якого позивач продає електричну енергію відповідачу для забезпечення потреб електроустановок відповідача з приєднаною потужністю, зазначеною у додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу", а відповідач оплачує позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Пунктом 9.4 договору встановлено, що цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31.12.08 договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною із сторін буде заявлено про припинення його дії. Умови, а також термін договору можуть бути переглянуті в будь-який момент за узгодженням сторін. Об'єктом енергопостачання за даним договором є будівля ДАІ, що розташована за адресою: м. Бердянськ, вул. Свободи, 95.

Листом №10/7-962 від 28.11.11, що отриманий позивачем 05.12.11, відповідач повідомив про розірвання Договору, посилаючись на перерозподіл службових приміщень в зв'язку з проведенням Урядом держави адміністративних реформ, додавши проект угоди про розірвання Договору на постачання електричної енергії за об'єктом за адресою: м.Бердянськ, вул. Свободи, 95.

Втім, 23.12.11 сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії № 884 від 27.05.08, якою збільшили суму Договору в межах бюджетних асигнувань, а пунктом 6 цієї угоди сторони засвідчили дійсність всіх інших умов вищевказаного Договору. Будь-яких даних щодо остаточного припинення дії Договору зазначена угода не містить.

На підставі вищевказаних обставин апеляційним судом зроблений висновок, що спірний договір продовжив свою дію на 2012р., оскільки будь-яких доказів припинення користування електричною енергією за спірним об'єктом або звільнення вказаного приміщення за умови належного повідомлення про це позивача в порядку п. 6.18 Правил відповідач не надав.

Апеляційним судом встановлено, що електрична енергія відповідачем споживалася, але не оплачувалася за період з грудня 2011 р. по січень 2012 р. та з березня 2012 р. по серпень 2012 р., тому у останнього виник перед позивачем борг на суму 13631,72 грн., яка підлягає стягненню.

Правомірність та обґрунтованість нарахування заявлених сум вартості спожитої в спірний період електроенергії на спірному об'єкті підтверджуються актами візуального зняття показів розрахункових засобів обліку від 04.01.12, від 03.04.12, від 07.05.12, від 04.07.12, та актами про спожиту протягом розрахункового періоду активну електричну енергію за грудень 2011р., за травень 2012р. - серпень 2012р., що підписані сторонами. Відповідач не надав будь-яких доказів щодо не відповідності заявленого позивачем до сплати обсягу спожитої електроенергії на спірному об'єкті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає за необхідне підтримати правову позицію апеляційного суду та відхилити доводи скаржника, викладені у касаційній скарзі, з огляду на наступне.

Пунктом 6.18. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.96 встановлено, що у разі звільнення займаного приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний повідомити постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача не пізніше ніж за 20 робочих днів до дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією та надати заяву щодо розірвання договору, і в цей самий термін здійснити сплату всіх видів платежів, передбачених відповідними договорами, до заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією включно.

Постачальник електричної енергії зобов'язаний припинити постачання електричної енергії за договором, а електропередавальна організація (основний споживач) - передачу електричної енергії (спільне використання технологічних електричних мереж) з заявленого споживачем дня звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією.

У разі неповідомлення або несвоєчасного повідомлення споживачем постачальника електричної енергії та (у разі наявності відповідного договору) електропередавальну організацію або основного споживача про звільнення приміщення та/або остаточного припинення користування електричною енергією споживач зобов'язаний здійснювати оплату спожитої на таких об'єктах електричної енергії та інших платежів, виходячи з умов відповідних договорів. З новим споживачем укладаються договори відповідно до вимог законодавства України, зокрема цих Правил та нормативно-технічних документів після розірвання договорів із споживачем, який звільняє приміщення.

Відповідач листом №10/7-962 від 28.11.11, повідомив про розірвання Договору, посилаючись на організаційний перерозподіл в зв'язку з проведенням Урядом держави адміністративних реформ, але в подальшому відмовився від розірвання договору, підписавши 23.12.11 (менше ніж через місяць після надіслання листа) додаткову угоду № 1 до договору про постачання електричної енергії № 884 від 27.05.08, якою збільшено суму Договору в межах бюджетних асигнувань. При цьому пунктом 6 цієї угоди сторони засвідчили дійсність всіх інших умов вищевказаного Договору. Актів про звільнення приміщення відповідач не надав. Більше того, він не наполягає на їх існуванні навіть у касаційній скарзі. Електричну енергію відповідач споживав (це підтверджується підписами відповідальних осіб та печатками на актах про зняття показників лічильника), що також є конклюдентною дією, яка виражає волю відповідача на продовження договірних правовідносин щодо електроспоживання.

Апеляційним судом визнано неналежним доказом повідомлення факсом про розірвання Договору, що направлене 29.11.11, оскільки це не є належним підтвердженням заяви відповідача про припинення дії договору в порядку п. 9.4 Договору.

Суд касаційної інстанції підтримує такі висновки, оскільки по-перше, в подальшому конклюдентними діями (споживанням) відповідач підтвердив існування договірних правовідносин, а по-друге, відповідно до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переоцінка доказів не відноситься до компетенції суду касаційної інстанції.

Посилання скаржника на накази Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області від 11.08.11 за № 1283 та МВС України від 01.08.11 № 499 не приймаються до уваги судом касаційної інстанції, оскільки, як вірно встановлено апеляційним судом, вони стосуються організаційно-штатних змін в підрозділах відповідача, не свідчать про фактичне звільнення приміщення чи припинення електроспоживання, та не регулюють взаємовідносин між сторонами.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Управління Державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 04.02.13 у справі №5009/3677/12 залишити без змін.

Головуючий - суддя В. І. Дерепа

Судді Б. М. Грек

В. В. Палій