Постанова № 31674158, 25.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

25 квітня 2013 р. Справа №801/3821/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Ждані В.Є.,

за участю представників сторін:

від позивача - Полєтаєва Г.І., довіреність від 04.03.2013 року;

від відповідача - Бєкірова Е.., довіреність від 15.01.2013 року;

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика"

до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000232203 від 01.04.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 187086,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 124724,00 гривень та застосовані штрафні санкції в сумі 62362,00 гривень, №0020002203 від 01.04.2013 року, яким зменшено розмір значення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 54961,00 гривень та №0000222203 від 01.04.2013 року, яким збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 65625,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 43750,00 гривень та застосовані штрафні санкції на суму 21875,00 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та по податку на додану вартість за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.10.2012 року по 01.10.2012 року. 01.02.2012 року по 29.02.2012 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ", якою встановлено заниження податку на прибуток на суму 43750,00 гривень, заниження податку на додану вартість на суму 124724,00, а також завищення від'ємного значення податку на додану вартість на суму 54961,00, внаслідок нікчемності укладених з цими підприємствами угод. Позивач, вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції відбувались реально, отримання та оплата товарів та послуг підтверджено всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже валові витрати та податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин були сформовані правомірно.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, наполягав на задоволенні адміністративного позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позовних вимог відмовити з підстав викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктом господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючі господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків встановлених законом. Згідно з п. 1 частини 2 статті 55 ГК України юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, підприємства, створені відповідно до Господарського кодексу України та зареєстровані в установленому законом порядку визнаються суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика" є юридичною особою, зареєстрованою 20.02.1996 року Виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради АР Крим, що підтверджується Довідкою з Єдиного держаного реєстру підприємств та організацій України АБ №550513 (а.с.12).

ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" зареєстроване як платник податку на додану вартість з 29.09.1997 року, про що свідчить Свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість №200083991 (а.с. 14).

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" є юридичною особою, яка зобов'язана виконувати обов'язки, покладені на неї законами у зв'язку зі здійсненням діяльності.

Судом встановлено, що у період з 06.03.2013 року по 13.03.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції у місті Євпаторії проведено позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року та по податку на додану вартість за період з 01.06.2012 року по 31.07.2012 року, з 01.10.2012 року по 01.10.2012 року. 01.02.2012 року по 29.02.2012 року при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ".

Проведення перевірки ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС було пов'язано із отриманням матеріалів перевірки, а саме: актів №57/23-1/38047265 від 16.10.2012 року та №852/22-4/31848906 від 30.01.2013 року та №98/15-3/34555182 від 11.07.2012 року, з яких вибачається, що проведення зустрічних перевірок контрагентів позивача ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ" є неможливим, а також зазначено, що платники не знаходяться за податковою адресою, діяльність постачальників ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ" має ознаки фіктивності та спрямована на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, ДПІ у м. Євпаторії АР Крим ДПС під час перевірки дійшло висновку, що усі операції з продажу товарів (послуг) за участю ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ" спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Результати перевірки знайшли своє відображення у Акті №000026/01-05-22-04/05468050 від 20.03.2013 року (а.с. 15-41).

Згідно Акту перевірки відповідачем встановлено порушення:

- п. 44.1 ст. 44, п. 138.1, п. 138.2, п. 138.6, 138.8, п.п. 138.8.1 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 43750 гривень, у тому числі: півріччя 2012 року заниження на суму 8750,00 гривень, 3 квартали 2012 року заниження на суму 8750,00 гривень, рік 2012 заниження на суму 43750,00 гривень;

- п.198.1, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст.200, п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість всього на суму 124724,00 гривень, у тому числі по періодам: за лютий 2012 року на суму 41619,00 гривень, за червень 2012 року на суму 26751,00 гривень, за липень 2012 року на суму 39433,00 гривень за жовтень 2012 року на суму 16921,00 гривень, завищено від'ємне значення податку на додану вартість на загальну суму 54961,00 грн., у тому числі по періодам: за лютий 2012 року на суму 36048,00 гривень за червень 2012 року на суму 2500,00 гривень за жовтень 2012 року на суму 16413,00 гривень.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у м. Євпаторії АР Крим були прийняті податкові повідомлення рішення №0000232203 про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 187086,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 124724,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 62362,00 гривень (а.с.42), №0020002203 від 01.04.2013 року про зменшення розміру значення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 54961,00 гривень (а.с.43) та №0000222203 від 01.04.2013 року про збільшення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 65625,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 43750,00 гривень та за штрафними санкціями на суму 21875,00 гривень (а.с.44).

Таким чином, як вбачається з акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про заниження позивачем податку на додану вартість та податку на прибуток приватних підприємств є формування валових витрат та податкового кредиту за рахунок угод з контрагентами, господарська діяльність яких на думку податкового органу має ознаки нікчемності.

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підтвердження отримання товару від ТОВ "Агротранстрейд Компані" позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності.

ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика» з ТОВ «Агротранстрейд Компані» 03.06.2012 року було укладено договір купівлі-продажу відповідно до якого поставлялися будівельні матеріали та електрообладнання (а.с.46).

ТОВ «Євпаторійська швейна фабрика» було придбано товари, роботи та послуги у ТОВ «Агротранстрейд Компані» на загальну суму 412100,00 гривень, в т.ч. ПДВ 68683,35 гривень, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна № РН - 200607 від 20 червня 2012 року на еврорубероид Техноєласт в сумі 58500,00 гривень, в т. ч. ПДВ 9750,00 гривень (а.с.47);

- видаткова накладна № РН - 200608 від 20 червня 2012 року на еврорубероид Техноєласт в сумі 58500,00 гривень, в т. ч. ПДВ 9750,00 гривень (а.с.48);

- видаткова накладна № РН - 250608 від 25 червня 2012 року на еврорубероид Техноєласт в сумі 58500,00 гривень, в т. ч. ПДВ 9750,00 гривень (а.с.49);

- видаткова накладна № РН - 050702 від 5 липня 2012 року на трубу газопровідну в сумі 49900,00 гривень, в т. ч. ПДВ 8316,67 гривень (а.с.50);

- видаткова накладна № РН - 050701 від 5 липня 2012 року на трубу газопровідну в сумі 49900,00 гривень, в т. ч. ПДВ 8316,67 гривень (а.с.51);

- видаткова накладна № РН - 100708 від 10 липня 2012 року на трубу газопровідну в сумі 49900,00 гривень, в т. ч. ПДВ 8316,67 гривень (а.с.52);

- видаткова накладна № РН - 170701 від 17 липня 2012 року на генератор в сумі 37000,00 гривень, в т. ч. ПДВ 6166,67 гривень (а.с.53).

На підтвердження поставки ТОВ «Агротранстрейд Компані» були виписані податкові накладні:

- № 68 від 20.06.2012 року на суму 58500,00 грн., в т. ч. ПДВ 9750,00 грн. (а.с.60),

- № 67 від 20.06.2012 року на суму 58500,00 грн. в т. ч. ПДВ 9750,00 грн. (а.с. 59),

- № 69 від 25.06.2012 року на суму 58500,00 грн. в т. ч. ПДВ 9750,00 грн. (а.с. 61),

- № 10 від 05.07.2012 року на суму 49900,00 грн. в т. ч. ПДВ 8316,67 грн. (а.с. 54),

- № 11 від 05.07.2012 року на суму 49900,00 грн. в т. ч. ПДВ 8316,67 грн. (а.с. 55),

- № 21 від 10.07.2012 року на суму 49900,00 грн. в т. ч. ПДВ 8316,67 грн. (а.с. 56),

- № 27 від 10.07.2012 року на суму 49900,00 грн. в т. ч. ПДВ 8316,67 грн. (а.с. 57),

- № 42 від 17.07.2012 року на суму 49900,00 грн. в т. ч. ПДВ 8316,67 грн. (а.с. 58).

Оплата за поставлені товари здійснена у безготівковій формі та підтверджується відповідними виписками банку (а.с.62-65).

На підтвердження придбання товарів (роботи, послуги) від ПП "Островок" позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності.

На підставі договору № 9-21 від 06.09.2012 року ПП "Островок" - Виконавець та ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" - Замовник в порядку та на умовах цього Договору Виконавець бере на себе зобов'язання виконати наступні роботи по створенню сайту Замовника а саме: розробити дизайн сайту замовника у відповідності з Технічним завданням та цим Договором. Вартість робіт складає 550000,00 гривень. По закінченню всіх робіт їх здача - прийомка проходіть у наступному порядку: результат всіх робіт разом з копіями акта здачі-прийомки, на одної із копії Замовник ставить відмітку про його отримання з вказанням дати та посадовими особами, отримавшого Акт, яку повертає Виконавцю. У продовж п'яти робочих днів з моменту отримання Акта здачі-прийомки Замовник приймає роботу та підписує останні дві копії Акту здачі-прийомки одну із котрих залишає собі, а другу повертає Виконавцю. Також по закінченню всіх робіт публічний доступ к Сайту може бути відкриті, а реквізити доступу до Системи передані Замовнику, при умові підписання Сторонами Акту здачі - прийомки робіт та повної сплати Замовником всіх робіт по Договору (а.с.66-69).

На підставі договору №16/02/12-1 від 01.10.2012 року ПП "Островок" - Виконавець та ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" - Замовник, в порядку та на умовах цього Договору Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по миттю вікон та віконних вітрин загальною площею 2500 кв.м. розташованих на об'єкті Замовника за адресою: м. Євпаторія, вул. 9 Травня, 49, з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року.

Загальна вартість робіт склала 50 000,00 гривен, у т.ч. ПДВ 8333,33 гривень.

ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" було придбано наступні товари (роботи, послуги) у ПП "Островок" код за ЄДРПОУ 31848906 на загальну суму ПДВ 33333,34 гривень.

На виконання договорів були підписані акти виконаних робіт:

- акт здачі-приймання робіт № ОУ-091001 від 09.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.71);

- акт здачі-приймання робіт № ОУ-181001 від 18.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн.(а.с.72);

- акт здачі-приймання робіт № ОУ-291001 від 29.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.73);

- акт здачі-приймання робіт № ОУ-301003 від 30.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.74).

Оплата за надані послуги здійснена у безготівковій формі та підтверджується відповідними виписками банку (а.с.79-81).

ПП «Островок» були виписані наступні податкові накладні:

- № 34 від 09.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.75);

- № 50 від 18.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.76);

- № 99 від 29.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.77);

- № 103 від 30.10.12 на суму 50000,00 грн. у т.ч. ПДВ 8333,33 грн. (а.с.78).

На підтвердження придбання товарів (роботи, послуги) від ПП «Градостройінвест-СВ» позивачем надані документи бухгалтерської та податкової звітності.

Відповідно договору № 150201 від 15.02.2012 року ПП «Градостройінвест-СВ» - Виконавець та ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" - Замовник, в порядку та на умовах цього Договору Виконавець бере на себе зобов'язання виконати роботи по миттю вікон та віконних вітрин загальною площею 2500 кв.м. розташованих на об'єкті Замовника за адресою: м. Євпаторія вул..9 Травня 49 з 01.10.2012 року по 31.12.2012 року. Загальна вартість робіт склала 50 000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 8333,33 гривень (а.с.82-83).

На виконання договору був підписано акт виконаних робіт № ОУ-150201 від 15.02.12 на суму 50000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 8333,33 гривень (а.с.84), також було виписано податкову накладну № 38 від 15.02.12 на суму 50000,00 гривень, у т.ч. ПДВ 8333,33 гривень(а.с.85).

ТОВ "Євпаторійська швейна фабрика" придбало у ПП «Градостройінвест-СВ» товари ГКЛВ 12,5*1200*2500 ККАИР, що підтверджується наступними документами:

- видаткова накладна № РН - 130202 від 13.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 86);

- видаткова накладна № РН - 140202 від 14.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 87);

- видаткова накладна № РН - 150203 від 15.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 88);

- видаткова накладна № РН - 160202 від 16.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 89);

- видаткова накладна № РН - 200203 від 20.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 90);

- видаткова накладна № РН - 210201 від 21.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 91);

- видаткова накладна № РН - 220203 від 22.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн.(а.с. 92);

- видаткова накладна № РН - 220203 від 22.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн.(а.с. 93)

На підтвердження поставки у ПП «Градостройінвест-СВ» були виписані податкові накладні:

- № 33 від 13.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн.(а.с. 94);

- № 39 від 14.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 95);

- № 38 від 15.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 85);

- № 46 від 15.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666.67 грн. (а.с. 97);

- № 42 від 16.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 96);

- № 69 від 17.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 98);

- № 73 від 20.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 99);

- № 78 від 21.02.12 на ГКЛВ 12,5*1200*2500 KNAUF в сумі 52000,00 грн. в т. ч. ПДВ 8666,67 грн. (а.с. 100)

Оплата за поставлений товар здійснена у безготівковій формі та підтверджується відповідними виписками банку (а.с. 101-104).

Зазначені податкові накладні містять всі необхідні реквізити, передбачені ст. 201.1 ПК України та Порядком заповнення податкової накладної, затвердженим наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, а саме: порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору. Податкові накладні відображені позивачем у реєстрі отриманих та виданих податкових накладних.

Таким чином, первинними документами бухгалтерського обліку у повному обсязі підтверджується належне виконання сторонами умов угод з вищезазначеними контрагентами, а також включення суми ПДВ. Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі, що також було встановлено перевіркою.

Отже, вказані первинні документи підтверджують товарність спірних господарських операцій.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу/

У ст. 135 ПК України встановлений порядок визначення доходів та їх склад, згідно з п. 135.1 якої доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді. Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 ст. 139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати на: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це органу державної податкової служби та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до органу державної податкової служби, митного органу. Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Суд вважає, що позивачем при проведенні перевірки була надана вся необхідна первинна документація, яка підтверджує факт здійснення підприємством господарських операцій з отримання від ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ" послуг, використання цих послуг в господарській діяльності підприємства та відповідно правомірність віднесення витрат по придбанню цих товарів до валових.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

В судовому засіданні були досліджені всі документи Товариства з обмеженою відповідальністю Товариство з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика", які підтверджують фактичне придбання та використання позивачем отриманих від ТОВ "Агротранстрейд Компані", ПП "Островок", ПП "Градостроінвест-СВ" послуг, та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентами позивача накладних встановленим законодавствам вимогам, відповідачем в акті перевірки не викладено та судом також не встановлено.

Розглядаючи справу у межах доводів відповідача щодо нікчемності укладених правочинів, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 215 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК) підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до зазначених частин 1-3, 5 і 6 статті 203 ЦК загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину є: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто позивач та його контрагенти мають право вільного вибору як контрагента по угоді, так і виду та якості товарів, що ними придбаваються, а також право вільного вибору наступного розпорядження придбаним товаром - продати його іншим особам, використовувати у власній виробничій діяльності і таке інше.

Згідно з частинами 1 та 2 ст.228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Однак, суд зазначає, що відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Тобто позивач та його контрагенти мають право вільного вибору як контрагента по угоді, так і виду та якості товарів, що ними придбаваються, а також право вільного вибору наступного розпорядження придбаним товаром - продати його іншим особам, використовувати у власній виробничій діяльності і таке інше.

Крім того, суд звертає увагу на п. 18 постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.2009 року № 9 в якій роз'яснено що до угод, які є нікчемними як порушують публічний порядок, відносяться угоди, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: угоди, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; угоди, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами; угоди з відчуження викраденого майна; угоди, що порушують правовий режим вилучених з обороту або обмежених в обороті об'єктів цивільного права і т. п.

Всі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Міністерство юстиції України, посилаючись на вищевказану постанову Пленуму Верховного суду України у своєму листі від 29.03.2010 р. № 409-0-1-10-19, зазначено, що при кваліфікації угоди за ст. 228 ЦК України повинна враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами угоди або однієї зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, винесений у кримінальній справі щодо знищення, пошкодження майна або незаконного заволодіння ним тощо. При цьому саме суд має визначати, які докази слід вважати достатніми для підтвердження вини в тому чи іншому випадку. Такої ж позиції з цього питання дотримується і Держкомпідприємництва (Лист від 19.03.2010 року № 3446).

Відповідно до ст. 69 КАС України докази в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

При цьому докази повинні бути належними та обґрунтованими. Сторони мають право обґрунтувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ст. 70 КАС України).

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Навпаки з наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ним, оскільки товар був поставлений, оплата проведена, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 року № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.

Враховуючи, що висновки акту перевірки, на підставі яких прийняти спірні повідомлення-рішення є необґрунтованими, тобто відсутні і підставі для застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у спірних податкових повідомленнях-рішеннях.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення №0000232203, №0020002203 та №0000222203 від 01.04.2013 року, не можуть бути визнаними такими, що прийняті на підставі та відповідно до діючого законодавства, тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 Кодексу адміністративного судочинства України).

Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.

З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.

В судовому засіданні 25.04.2013 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України постанову складено у повному обсязі 29.04.2013 року.

Керуючись статтями 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби від 01 квітня 2013 року №0000232203, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика", яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 187086,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 124724,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 62362,00 гривень.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби від 01 квітня 2013 року №0020002203, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика", яким визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 54961,00 гривень.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби від 01 квітня 2013 року №0000222203, прийняте стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика", яким визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток в загальному розмірі 65625,00 гривень, у тому числі за основним платежем в сумі 43750,00 гривень та за штрафними санкціями в сумі 21875,00 гривень.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євпаторійська швейна фабрика" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2294,00 гривень шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - Державної податкової інспекції у м. Євпаторії АР Крим Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.