Постанова № 31674156, 05.06.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2013 року Справа № 5024/1721/2012 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.суддів Гончарука П.А. Стратієнко Л.В. (доповідач)з участю представників: позивача: відповідачів: Кузьома В.В. Кудрявський С.М.розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"на рішення та постановугосподарського суду Херсонської області від 24 січня 2013 року Одеського апеляційного господарського суду від 19 березня 2013 рокуу справі№ 5024/1721/2012за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Продексим, ЛТД"до приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія", приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" в особі Херсонської філії приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС"про стягнення 260 778,03 грн.ВСТАНОВИВ:

У грудні 2012 р. позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідачів солідарно 260 778,03 грн. страхового відшкодування.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 24.01.2013 р. (суддя - Клепай З.В.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 19.03.2013 р. (головуючий - Мишкіна М.А., судді - Будішевська Л.О., Бєляновський В.В.), позов задоволено.

Стягнуто солідарно з приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" і приватного підприємства "Регіональна зерноторгівельна компанія" 260 778,03 грн. страхового відшкодування та судові витрати.

В касаційній скарзі відповідач - приватне акціонерне товариство "Страхова група "ТАС", посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення, а справу передати на новий розгляд.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено господарськими судами, 06.07.2005 р. між ТОВ "Продексим, ЛТД" та дослідним господарством "Піонер" Інституту землеробства південного регіону було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого позивач зобов'язувався відкрити в банку окремий розрахунковий рахунок для проведення розрахунків, пов'язаних з операціями по сумісній діяльності; - вести бухгалтерський облік майна, цінностей, зобов'язань, в т.ч. платіжних та інших операцій, пов'язаних з виконанням цього договору, а також відображати на окремому балансі фінансові та інші результати сумісної діяльності і не включати їх в баланс позивача, на якого покладено ведення спільних справ; - укладати договори, пов'язані з забезпеченням сумісної діяльності, від свого імені і нести обов'язки за цими договорами; нести витрати, передбачені цим договором, що виникли в результаті виконання своїх обов'язків по сумісній діяльності в межах свого внеску (частки); - подавати ДГ "Піонер" інформацію про хід виконання спільних робіт згідно етапів, визначених протоколом робіт по даному договору.

07.12.2011 р. між ТОВ "Продексим, ЛТД" та ПАТ "СГ "ТАС" було укладено договір добровільного комплексного страхування посівів озимого ріпаку Тип С2 А 0251463 на площі 514,3 га (поле № 3 - площею 103,7 га, сума фактичних та планових витрат для с/г культури (на 1 га) - 4 060,90 грн., страхова сума - 421 115,10 грн.; поле № 11 - площею 271,8 га, сума фактичних та планових витрат для с/г культури (на 1 га) - 3 978,81 грн., страхова сума - 1 081 439,59 грн.; поле № 20 - площею 138,8 га, сума фактичних та планових витрат для с/г культури (на 1 га) - 3 749,29 грн., страхова сума - 520 400,88 грн.), що розташовані на території с. Любимівка, Нововоронцовського району, Херсонської області.

Відповідно до п. 8 договору страховими ризиками було визначено: вимерзання відповідно до умов п. 17.107.6 договору, ожеледь (притерта льодова кірка) відповідно до умов п. 17.717.10 договору, вимокання відповідно до умов п. 17.107.8 договору, випрівання відповідно до умов п. 17.107.9 договору, заморозок відповідно до умов п. 17.10 договору.

У п. 11 договору сторони погодили страхову суму в розмірі - 2 022 955,57 грн.; а у п. 10 договору франшизу - 30 % у розмірі 606 886,68 грн.

У випадку повної загибелі застрахованих посівів розмір збитку визначається як добуток посівної площі постраждалого поля і величини фактично понесених страхувальником витрат на посів і вирощування застрахованих озимих с/г культур на 1га, але не більше суми, розрахованої виходячи з планової величини витрат на 1 га, що приведена в додатку 1 до даного договору та в технологічній карті вирощування застрахованої культури. Розмір страхового відшкодування при повній загибелі визначається у розмірі збитку, встановленого згідно п. 28.1 договору, щодо кожного окремого поля культури за вирахуванням безумовної фрашизи (визначеної п. 10. договору) відповідного поля та суми несплаченої страхової премії (п. п. 28.1 - 28.1.1 договору).

Пунктом 23.3 договору визначено, що для кожного окремого поля озимих сільськогосподарських культур, стосовно яких укладений договір, страхова сума та безумовна франшиза визначаються окремо.

Актом про пошкодження посівів сільськогосподарських культур від 03.04.2012 р. встановлено загибель посівів озимого ріпаку на полі № 20 площею 138,8 га на рівні 60-70 %, на полях № 3 площею 103,7 га та № 11 площею 271,8 га на рівні 20-30 %.

Страховою подією визнана загибель ріпака на полі № 20.

Листом від 30.07.2012 р. ПАТ "СГ "ТАС", посилаючись на те, що суму витрат ним було зменшено на розмір ПДВ (20 %), так як ПДВ не відноситься до прямих витрат фактично понесених на виробництві, а франшиза за договором страхування є більшою за розмір збитку, відмовило у виплаті страхового відшкодування позивачу.

Предметом спору між позивачем і відповідачами є стягнення солідарно з відповідачів страхового відшкодування у розмірі 260 778,03 грн.

Згідно ст. 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. Непрямі збитки вважаються застрахованими, якщо це передбачено договором страхування. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта, страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків, якщо інше не передбачено умовами страхування; франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

У зв'язку із тим, що страховий випадок наступив на полі № 20, а для кожного окремого поля озимих сільськогосподарських культур страхова сума та безумовна франшиза визначаються окремо, то в силу норм чинного законодавства і умов договору, господарські суди прийшли до правильного висновку, що страхове відшкодування складає 260 778,03 грн. та обґрунтовано задовольнили позовні вимоги.

При цьому, висновок судів про те, що при формуванні виробничої собівартості озимого ріпаку податковий кредит по податку на додану вартість не формується, а сума ПДВ збільшує вартість товарно-матеріальних цінностей та послуг (в бухгалтерському обліку включається до рахунку 231 відповідної культури), що є прямими витратами на вирощування озимого ріпаку є обґрунтованим.

З метою забезпечення виконання ПАТ "СГ "ТАС" зобов'язань за договором страхування, 19.12.2011 р. між ТОВ "Продексим, ЛТД" та приватним підприємством "Регіональна зерноторгівельна компанія" було укладено договір поруки № 19/12-3, за умовами якого поручитель зобов'язувався перед кредитором відповідати за невиконання ПАТ "СГ "ТАС" усіх його зобов'язань перед кредитором, що виникли з договору Тип С 2 А 0251463 добровільного комплексного страхування посівів озимого ріпаку на площі 514,3 га, що розташовані на території с. Любимівка, Нововоронцовського району, Херсонської області. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, за всіма зобов'язаннями останнього за основним договором, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій, передбачених умовами основного договору. Відповідальність поручителя і боржника є солідарною.

Враховуючи викладене, рішення господарський судів про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача суми страхового відшкодування у розмірі 260 778,03 грн. на підставі умов договору, ст. 554 ЦК України, ст. 9 ЗУ "Про страхування" є законними та відповідають обставинам справи.

Інші посилання скаржника в обґрунтування касаційної скарги також не підтверджуються матеріалами справи, спростовуються висновками судів та не доведені відповідно до вимог ст. 33 ГПК України.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені господарськими судами на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих сторонами доказів, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

касаційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова група "ТАС" залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 24 січня 2013 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19 березня 2013 року у справі за № 5024/1721/2012 - без змін.

Головуючий, суддя М. ОстапенкоСуддя П. ГончарукСуддя Л.Стратієнко