Постанова № 31672333, 31.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2013 р. Справа № 804/5648/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Конєвої С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 732, 80грн.,-

ВСТАНОВИВ:

23.04.2013р. Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у сумі 1 732, 80грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач зареєстрований в Управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 2461-VI від 08.07.2010 р. фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіскальний податок, єдиний податок) та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, зазначеному цим Законом починаючи з 01.07.2010р. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску на кожну особу. Відповідач в період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. була платником фіксованого податку, однак всупереч наведеним вимогам не здійснювала доплату до мінімального страхових внеску, у зв'язку з чим і виникла заборгованість у сумі 1 732, 80грн., яка відповідачем залишилась не сплаченою.

Ухвалою суду від 25.04.2013р. відповідачу було запропоновано у строк до 16.05.2013р. надати до суду заперечення на позов та докази в обґрунтування заперечень.

Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та її розгляд у скороченому провадженні повідомлений належним чином, у відповідності до ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.(а.с.12).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.

Згідно до п. 2 ч. 5 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з 20.04.2007р., що підтверджується довідкою про взяття на облік та копією довідки з Єдиного державного реєстру від 15.05.2013р. (а.с. 15).

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003 р. (чинної в редакції на 2010 р.) визначено, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

17.07.2010р. набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №2461-VI від 08.07.2010 р.

Згідно Закону України від 08.07.2010 №2461-VІ «Про внесення змін до законів України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» та Закону України від 09.07.2003р. №1058-VІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), починаючи з 01 липня 2010р. зобов'язані сплачувати до Пенсійного фонду страхові внески, щомісячний розмір яких, з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перераховується Держказначейством на рахунки органів Фонду у розмірі 10 та 42 відсотків відповідно, не може становити менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу.

Таким чином, враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, у 2010р. мінімальний страховий внесок для зазначених осіб становить у липні-вересні - 294, 82 грн.; жовтні-листопаді - 301, 12 грн.; грудні - 306,10 грн.

Пунктом 4 частини 8 розділу 15 Перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (чинного в редакції до 01.01.2011р.) встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників, зазначених у п. 5 ст. 14 цього Закону є квартал.

Судом встановлено, що 11.03.2011р. відповідач подала до Управління Пенсійного фонду України звіт про суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010р. в якому відповідачем самостійно визначено суми страхових внесків до сплати до Пенсійного фонду України, а саме: з липня по вересень 2010р. по 294, 82грн. щомісячно, за жовтень-листопад 2010р. щомісячно по 301, 12грн., за грудень 2010р. - 306,10грн.(а.с. 16-17).

У зв'язку з несплатою відповідачем вказаної суми страхових внесків Управлінням Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області було надіслано вимогу № Ф-19 від 14.02.2013р. про сплату боргу в розмірі 1732,80грн., яка була направлена відповідачу рекомендованим листом. (а.с. 6-7).

Отже, у відповідача наявна заборгованість по сплаті страхових внесків за період з липня по грудень 2010р. у сумі 1732,80грн., що підтверджується довідкою позивача.(а.с. 8).

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 (чинної в редакції на 2010р.) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у визначені строки, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011р. не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Таким чином, до заборгованості по сплаті страхових внесків за липень-грудень 2010р. на загальну суму 1732,80грн., слід застосовувати законодавство, яке діяло на момент виникнення такої заборгованості, тобто норми Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003р., які діяли станом на 2010 рік.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст.86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав та про існування доказів правомірності не сплати страхових внесків у сумі 1 732, 80грн. не повідомив суд.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 732, 80грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (50000, АДРЕСА_1, інд.код: НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Саксаганському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області (50042, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул.Подбєльського, 17а, р/р 25607000389295 в філія Дніпропетровське ОУ АТ «Ощадбанк», МФО 305482, Код ЗКПО 24450512) - заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за липень-грудень 2010 рік у сумі 1 732,80грн. (одна тисяча сімсот тридцять дві гривні 80 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги у порядку та у строки, встановлені ст.183-2, ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, передбачені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва