Ухвала суду № 31671979, 06.06.2013, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.06.2013№ 02-21/901/1819/13

Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Янюк О.С., розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця Сударєва Валерія Борисовича, м. Ялта, Автономна Республіка Крим

до відповідача Головного редактора газети «Твоя газета» Фізичної особи-підприємця Назімова Олексія Валентиновича, смт Партеніт, м. Алушта, Автономна Республіка Крим

про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, спонукання до виконання певних дій та стягнення 100,00 грн

ВСТАНОВИВ:

05.06.2013 Фізична особа-підприємець Сударєв Валерій Борисович (далі - позивач, ФОП Сударєв В.Б.) звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим (далі - суд) із позовною заявою до Головного редактора газети «Твоя газета» Фізичної особи-підприємця Назімова Олексія Валентиновича (далі - відповідач), в якій просить:

визнати такою, що не відповідає дійсності, інформацію, яка опублікована в газеті «Твоя газета» від 10.04.2013 № 13 у статті під назвою «Монополия до гробовой доски»;

зобов'язати відповідача в письмовій формі принести вибачення позивачу за розповсюдження інформації, яка не відповідає дійсності;

стягнути з відповідача на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 100,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

При вирішенні питання про порушення провадження у справі суддя перевіряє дотримання позивачем вимог ст.ст. 55-57 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) при пред'явленні позову.

Згідно ч. 1 ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Водночас, відповідно до ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що позивачем в якості доказу надіслання на адресу відповідача позовних матеріалів суду наданий опис вкладення до цінного листа зі штемпелем УДППЗ «Укрпошта» від 04.06.2013 та фіскальний чек від 04.06.2013 № 3553. Проте, зазначені документи судом до уваги не приймаються, оскільки з їх змісту неможливо встановити на яку саме адресу позивачем надсилалися позовні матеріали, у зв'язку з чим позивачем при пред'явленні позову не дотримано вимог п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України.

Крім того, згідно із п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують, зокрема, сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Розмір та порядок сплати судового збору визначений Законом України «Про судовий збір» (далі - Закон) від 08.07.2011 № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011.

Так, ч. 1 ст. 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому

співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідні розміри ставок судового збору визначені ч. 2 ст. 4 Закону.

Із матеріалів позовної заяви вбачається, що ФОП Сударєвим В.Б. заявлено вимоги про захист ділової репутації (визнання інформації такою, що не відповідає дійсності; спонукання до виконання певних дій) та про відшкодування шкоди (стягнення 100,00 грн). Аналізуючи положення Закону, суд дійшов висновку, що у ньому не визначено окремо ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви про захист ділової репутації фізичної або юридичної особи. За таких обставин, при визначенні такої ставки суд виходить з того, що дані вимоги (з урахуванням положень п.п. 6 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону) мають немайновий характер і повинні оплачуватися судовим збором згідно із п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону, крім позовних заяв про відшкодування моральної шкоди, які належать до заяв майнового характеру і відтак оплачуються названим збором відповідно до п.п. 1 п. 2 ст. 4 цього законодавчого акта. Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.2.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Частиною 3 ст. 6 Закону визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Так, ставка судового збору, яка встановлена за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, дорівнює 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (п.п. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону); немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (п.п. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону).

Згідно із пп. 8 п. 1 ст. 40 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено на 2013 рік мінімальну заробітну плату, зокрема, у місячному розмірі: з 1 січня - 1 147,00 грн.

Крім того, якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог. Аналогічна правова позиція викладена у п. 2.11 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України».

Як встановлено судом, позивачем у наданому суду позові заявлено дві вимоги немайнового характеру, зокрема: про визнання інформації такою, що не відповідає дійсності, та про спонукання до виконання певних дій. Із змісту позовної заяви вбачається, що зазначені ФОП Сударєвим В.Б. вимоги пов'язані між собою підставами виникнення та поданими доказами.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачу при зверненні до суду із даним позовом необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 4 014,50 грн (2 294,00 грн - з вимог, які мають немайновий характер; 1 720,50 грн - з вимоги, яка має майновий характер), тоді як ним відповідно до квитанції від 03.06.2013 № 22589737 судовий збір був перерахований лише у розмірі 1 147,00 грн.

Таким чином, позивачем при пред'явленні позову не дотримано вимог п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України, належних доказів сплати судового збору не надано.

Пунктами 4, 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо, зокрема, не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі та не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

За таких обставин, позовна заява ФОП Сударєва В.Б. з доданими до неї документами

підлягає поверненню без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву з доданими до неї документами повернути Фізичній особі-підприємцю Сударєву Валерію Борисовичу без розгляду.

Суддя О.С. Янюк