Рішення № 31671522, 30.05.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

30.05.2013р. Справа № 905/2744/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Стукаленко К.І., при секретарі судового засідання Шевчук Н.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, м. Маріуполь, Донецька область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь, Донецька область

про стягнення 48 110грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Камченко Д.В. - за довіреністю №01/236 від 29.05.2013р.

від відповідача: Мороз С.Г. - директор

був присутній: Крашенов В.І. - паспорт ВК 087508, виданий Київським РВД МУ УМВС України в Донецькій області 24.03.2005р.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 811 Господарського-процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 22.05.2013р. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошувалась перерва до 30.05.2013р.

У судовому засіданні 30.05.2013р. суд виходив до нарадчої кімнати (каб. 412) для прийняття рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Маріупольське виробниче підприємство «Азовреле» Українського товариства глухих, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь, Донецька область, про стягнення залогової вартості електродвигунів у сумі 39 860грн. та передплати у сумі 8 250грн. за договором №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р., всього 48 110грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на здійснення переплати за договором №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р. у розмірі 8 250грн. для виконання відповідачем ремонту електродвигунів, який, як зазначає позивач, відповідачем виконаний не був. Електродвигуни повернуті в адресу позивача також не були, у зв'язку із чим просить стягнути їх залогову вартість у сумі 39 860грн.

Нормативно позовні вимоги обґрунтовані ст.ст. 837, 838, 841 Цивільного кодексу України.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на неукладеність спірного договору, оскільки його сторонами не було погоджено всіх істотних умов. При цьому, факт одержання передплати від позивача у сумі 8 250грн. відповідач підтверджує, отримання двигунів заперечує.

У судовому засіданні 30.05.2013р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі, відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, сторони наполягали на вирішені спору за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази за приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2010р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» (далі - виконавець) та Маріупольським виробничим підприємством «Азовреле» Українського товариства глухих (далі - замовник) був підписаний договір №ОСБ 292/12 (далі - договір), умовами якого передбачено, що виконавець приймає зобов'язання виконати ремонт двигунів замовника, а замовник - оплатити виконані роботи.

Як пояснено позивачем, в межах вказаного договору на користь відповідача було перераховано передплату у загальній суму 8 250 грн., а саме: 17.12.2010р. шляхом безготівкового переказу був здійснений платіж на рахунок відповідача у сумі 6 000грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача за 17.12.2010р. з призначенням платежу: «оплата за ремонт електродвигунів відповідно до договору №02/12.2010 від 16.12.2010р.», та 19.01.2010р. - платіж готівкою у касу відповідача на суму 2 250грн., що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру від 19.01.2013р. з призначенням платежу «за ремонт електродвигунів».

Відповідач факт отримання передплати підтверджує, однак, пояснює, що грошові кошти були отримані в межах інших договірних відносин. Водночас, договору №02/12.2010 від 16.12.2010р., який зазначений в призначенні платежу, відповідачем не надано, доказів укладання сторонами вказаного (або іншого) договору, за яким відповідачем у спірний період приймались зобов'язання з ремонту двигунів матеріали справи також не містять.

При цьому, згідно із ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Вказаний припис також узгоджується зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи пояснення позивача, згідно з якими посилання на договір №02/12.2010 від 16.12.2010р. сталось внаслідок технічної описки позивача, твердження відповідача стосовно перерахування передплати не в межах договору №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р. судом до уваги не приймається як таке, що не доведене матеріалами справи.

Вподальшому, як пояснено сторонами, ремонт електродвигунів в межах договору №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р. відповідачем не виконувався.

10.04.2012р. позивачем був надісланий в адресу відповідача претензійний лист з вимогою передати виконані роботи або повернути електродвигуни та передплату, у відповідь на який, відповідач листом №20/12 від 17.04.2012р. повідомив, що екземпляр договору №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р. у відповідача відсутній, прийняття в ремонт електродвигунів заперечив.

Вказаними обставинами зумовлено звернення позивача до суду з вимогами про стягнення передплати у сумі 8 250грн. та залогової вартості електродвигунів у сумі 39 860грн., розглядаючи які суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зміст договору, як зазначене у ст. 628 Цивільного кодексу України, становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Приписами ст. 638 Цивільного Кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Аналогічні норми містить ч.2 ст.180 Господарського кодексу України .

При цьому, відповідно до ч.8 ст. 181 Господарського кодексу України у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

Як передбачено ч.3 ст.180 Господарського кодексу України при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Статтею 189 Господарського кодексу України визначено, що ціна у господарських зобов'язаннях є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях.

Згідно з вимогами ст. 632 Цивільного Кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін.

Дослідивши зміст договору №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р., судом встановлено, що його умовами така істотна умова як ціна не визначена. Передбачений лише порядок оплати - на підставі виставленого виконавцем рахунку шляхом перерахування 70% передплати та 30% за фактом виконання робіт (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Факт відсутності будь-яких домовленостей сторін щодо розміру плати за ремонт електродвигунів відповідачем підтверджений. При цьому, посилання позивача на визначення ціни в рахунку від 17.12.2010р. у сумі 25 351грн. судом до уваги не приймається, оскільки даний рахунок не містить жодного підпису уповноваженої особи як з боку відповідача, так і позивача, а факт його виставлення відповідачем заперечується.

Таким чином, враховуючи наявність неузгодженості ціни договору, визначення якої у розумінні ст. 638 Цивільного Кодексу України, ст.180 Господарського кодексу України є істотною умовою спірного договору, суд вважає договір №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р. неукладеним, тобто, таким, що не відбувся.

Статтею 1212 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. При цьому, можливість застосування зазначених наслідків не перебуває у залежності від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком подій.

Частиною 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України також встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Означені законодавчі приписи у повній мірі стосуються і грошових коштів, які є видом майна у розумінні ст.ст.190, 177 Цивільного кодексу України.

З урахуванням того, що договір №ОСБ 292/12 від 16.12.2010р. не породжує будь-яких прав та обов'язків для його сторін як неукладений, правові підстави набуття відповідачем грошових коштів в якості попередньої оплати робіт за договором, є відсутніми.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача попередньої оплати у сумі 8 250грн. обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, отже, такими, що підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення залогової вартості електродвигунів у сумі 39 860грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.

За приписами даної статті цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є:

1) договори та інші правочини;

2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності;

3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі;

4) інші юридичні факти.

Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Як зазначалось, згідно із ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є змагальність, яка полягає у тому, що сторони у процесуальній формі доводять свою правоту та за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції. Вказаний припис також узгоджується зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, якою визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Виходячи з того, що позивачем не доведено жодних обставин наявності у відповідача зобов'язання сплатити залогову вартість електродвигунів у сумі 39 860грн., позовні вимоги в цій частині є недоведеними матеріалами справи, отже, такими, що задоволенню не підлягають.

Вказане узгоджується з вимогами ст. 19 Конституції України, згідно з якими правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відмовляючи в задоволенні позову в цій частині, суд зазначає про те, що посилання позивача на встановлення постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.200р. №1554 обов'язку підрядника відшкодовувати залогову вартість, що встановлена на дату оцінки ринкової вартості активу, судом до уваги не приймається, оскільки зазначена постанова стосується правовідносин, які виникають під час приватизації державного майна, а не спірних правовідносин.

За вимогами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач звільнений за приписами п. 19 ч.1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» як громадська організація інвалідів, стягується з відповідача в доход Державного бюджету України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи з розміру судового збору за подання до господарського суду позову майнового характеру, визначеного п.2.1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», який дорівнює 1,5 розміру мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2013р.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 19, 129 Конституції України; ст. ст. 11, 177, 190, 509, 628, 632, 638, 1212, 1213 Цивільного кодексу України; ст. ст. 180, 181, 189 Господарського суду України; Законом України «Про судовий збір»; ст. ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» (87547, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 136, кв. 14, ідентифікаційний код 37303531) на користь Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих (87528, Донецька область м. Маріуполь, вул. Сєрова, буд. 1-А, ідентифікаційний код 05539714) передплату у сумі 8 250грн.

У задоволенні позову Маріупольського виробничого підприємства «Азовреле» Українського товариства глухих, м. Маріуполь, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле», м. Маріуполь, Донецька область, в частині стягнення залогової вартості у сумі 39 860грн., відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий будинок «Азов-Реле» (87547, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Будівельників, буд. 136, кв. 14, ідентифікаційний код 37303531) у дохід Державного бюджету України судовий збір у сумі 295грн. 03коп.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду подається через місцевий господарський суд, який розглянув справу, протягом десяти днів. У разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення.

У судовому засіданні 30.05.2013р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 04.06.2013р.

Суддя К.І. Стукаленко