Рішення № 31668160, 06.06.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 червня 2013 р. Справа № 903/325/13за позовом публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, с. Топільне, Рожищенський район, Волинська область

про стягнення 160206,16 грн.

Суддя Вороняк А. С.

при секретарі судового засідання Чорному С.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Ліпкевич І.В. - представник, дов. №48.2.08д/34/13 від 19.04.13р.

від відповідача: н/з

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України роз'яснено право відводу судді. Відводу судді не заявлено. На підставі ст. 22 ГПК України роз'яснено процесуальні права та обов'язки сторін.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від представника позивача не поступало.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулося з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 160206,16 грн. заборгованості, з них 133275 грн. заборгованості за кредитом, 11770,96 грн. - заборгованості за відсотками та 15160,20 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем були порушені умови договору кредитної лінії №ВКЛ-2009937 від 13.01.12р. в частині повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 01.04.2013р. було порушено провадження у справі, а справу призначено до розгляду на 17.04.2013р. та зобов'язано сторін надати суду ряд документів, необхідних для об'єктивного розгляду справи по суті, а також визнано обов'язковою явку представників останніх в судове засідання.

Ухвалою господарського суду від 17.04.2013р. розгляд справи відкладено на 22.05.2013р. у зв'язку з неявкою сторін в засідання та неподанням учасниками судового процесу витребуваних доказів.

Ухвалою господарського суду від 22.05.2013р. строк вирішення спору продовжено до 13.06.13р..

22.05.2013р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 05.06.13р. для мирного врегулювання спору, проте примирення між сторонами досягнуто не було.

Представник позивача в судовому засіданні 05.06.13р. позовні вимоги підтримав, позов просив задовольнити.

Відповідач компетентного представника в судове засідання не направив, через канцелярію суду 05.06.13р. від ФОП ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою, додатково просив справу без його участі не розглядати.

Суд розглянувши клопотання відповідача з приводу відкладення розгляду справи на місці ухвалив відхилити його, оскільки положення Господарського процесуального кодексу України не містять конкретних вимог щодо повноважень осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб. Згідно із ст.28 ГПК України представляти інтереси сторін у господарському суді можуть також інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, довіреністю від імені підприємства, організації.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, закінчення встановленого ст. 69 ГПК України строку вирішення спору, суд не оцінює вказане клопотання, як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Додатково суд зазначає, що відповідачем не надано доказів перебування на лікуванні.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

При розгляді даної справи відповідачем контррозрахунку позовних вимог суду не надавалось.

На підставі викладеного суд вважає, що вжив усіх необхідних заходів для повідомлення відповідача про час слухання справи, та з урахуванням вимог ст. 69 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

встановив:

13.01.2012р. між публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2009937 від 13.01.12р.(далі Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитор (позивач) надає позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності, забезпеченості та цільового характеру використання грошові кошти в межах відновлюваної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 133275,00 грн., який зменшується рівними частинами в останні 6 місяців відповідно до встановленого Графіку зменшення максимального ліміту заборгованості згідно додатку №1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною, зі сплатою плати за користування грошовими коштами в розмірі 24,99% з кінцевим терміном повернення до 12.01.2015р. включно на умовах визначених договором.

Позивач, взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачу суму коштів у розмірі 133275,00 грн., що підтверджується розпорядженням про видачу кредиту від 16.01.2012р.(а.с.20) та випискою по особовим рахунках ФОП ОСОБА_1 з 13.01.12р. по 06.11.12р.(а.с.31).

Згідно п. 1.3 даного кредитного договору погашення кредиту здійснюється до 10(десятого) числа місяця включно у відповідності до графіку, на позичковий рахунок кредитора , зазначений у п. 2.1 договору. В місяці, на який припадає закінчення терміну користування кредитом, зазначений в п. 1.1, платіж повинен бути сплачений позичальником не пізніше кінцевого терміну повернення кредиту. У випадку, якщо день сплати платежу припадає на вихідний, святковий або календарний день, котрий у поточному місяці відсутній(29,30 або 31 число), то позичальник зобов'язаний сплатити платіж у наступний робочий день.

Згідно п.п. 5.1, 5.2 Договору позичальник зобов'язується забезпечити своєчасну оплату платежів, передбачених даним Договором, також зобов'язаний належним чином виконувати свої зобов'язання за цим Договором, а також за договорами передбаченими п. 1.4 цього Договору.

Згідно п. 3.1 Договору, позичальник сплачує кредитору проценти за користування кредитом виходячи із розміру процентної ставки, встановленої в п.1.1. Договору.

Згідно п. 3.2 Договору нарахування та сплата процентів за користування кредитом здійснюється за фактичну кількість днів користування кредитом в періоді (28-29-30-31/365) на непогашену суму кредиту (залишок заборгованості за кредитом) починаючи із дати видачі кредиту до дати його повернення. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день погашення кредиту.

Сплата відсотків здійснюється в валюті кредиту щомісячно, не пізніше 10 числа місяця наступного за звітним на рахунок кредитора.

Згідно п.п. 8.2, 8.3, 8.4 Договору позивач має право вимагати від позичальника дострокового повернення залишкової суми боргу та штрафних санкцій за порушення строків повернення кредиту.

Згідно п. 5.6. Договору зазначено, що позичальник зобов'язаний достроково повернути всю заборгованість за цим договором при настанні подій зазначених в п.2.4 Договору, а саме: повернути всю суму кредиту сплатити усі нараховані проценти, штрафні санкції, а також сплатити усі інші платежі передбачені Договором.

Згідно п.п. б п.2.4 Договору позичальник має право призупинити видачу кредиту, відмовити позичальнику у продовжені строку дії цього договору, а також вимагати дострокового повернення кредитних коштів у випадку коли позичальник під час дії цього Договору порушив будь-які умови цього Договору, в тому числі:

- позичальник несвоєчасно або не у повному обсязі здійснював зарахування коштів на погашення заборгованості по кредиту, процентах, відповідно до умов цього Договору;

- не надав кредитору у встановлений термін будь-які документи, якщо обов'язковість надання таких документів позичальником передбачено цим Договором;

- використовував кредитні кошти не за їх цільовим призначенням;

- не повідомив кредитора у встановлені строки про факти, вказані в п. 5.4 цього Договору;

- допускав інші порушення.

Позивач надіслав на адресу відповідача претензію на суму 160206,16 грн. та лист-вимогу про дострокове повернення кредитних коштів вих.№02.1-6028 від 07.11.12р. (а.с.21-22), проте відповіді на дані листи отримано не було.

Відповідач в порушення умов кредитного договору взятих на себе зобов'язань не виконав, внаслідок чого на момент розгляду справи утворилась заборгованість в сумі 133275 грн. - по кредиту та 11770,96 грн. - по відсотках.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 ГК та ст.ст. 526, 599 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 133275 грн. заборгованість за кредитом та 11770,96 грн. - по відсотках, підставні та підлягають до стягнення з відповідача.

Щодо стягнення з відповідача 15160,20 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків, необхідно зазначити наступне.

Згідно п. 9.1. Договору за прострочку повернених коштів та/або сплати процентів позичальник сплачує кредитору пеню із розрахунку 3% від простроченої суми за кожен день прострочення. Вказана пеня сплачується у випадку порушення позичальником строків платежів, передбачених п.п. 1.1., 1.3., 2.3., 2.5., 3.3., 3.8. Договору, а також будь-яких інших строків платежів, передбачених цим Договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Згідно ст.ст. 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст.ст. 610, 611, ч.1 ст. 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Оскільки пеня як один із видів неустойки є засобом забезпечення належного виконання зобов'язання, встановлена чинним законодавством або договором майнова відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань повинна застосовуватись до несправних платників тільки по відповідних зобов'язаннях за укладеними договорами.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, зазначений розмір пені суперечить положенням статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" так як значно перевищує розмір пені, котрий нараховується за цей же період з врахуванням подвійної облікової ставки, встановленої на той чи інший період Національним банком України. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Дана правова позиція також викладена у інформаційному листі Вищого господарського суду України за №01-06/224/2012 від 27.02.12р..

Суд провівши власний перерахунок встановив, що розмір пені який підлягає до стягнення з врахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України становить 207,11 грн.

Період нарахуванняКількість днівСума заборгованостіРозмір облікової ставки НБУПодвійна облікова ставка НБУ в день Пеня11.05.201213.05.201232 737,43 грн.7.5000 %0.041 %3,37 грн.14.05.201214.05.201212 303,50 грн.7.5000 %0.041 %0,94 грн.11.07.201215.07.201252 737,43 грн.7.5000 %0.041 %5,61 грн.16.07.201216.07.201212 725,47 грн.7.5000 %0.041 %1,12 грн.13.08.201210.09.2012292 828,68 грн.7.5000 %0.041 %33,62 грн.11.09.201210.10.2012305 657,36 грн.7.5000 %0.041 %69,56 грн.11.10.201206.11.2012278 394,79 грн.7.5000 %0.041 %92,89 грн. 96 207,11 грн.Враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що в частині стягнення пені за несвоєчасне повернення відсотків у розмірі 14953,09 грн. слід відмовити.

При цьому судом було застосовано розрахунки, здійснені за допомогою встановленої в господарському суді системи інформаційно-правового забезпечення "Ліга Закон".

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. При цьому вимоги, що пред'являються до доказів, визначені ст.34 ГПК України, відповідно до якої, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за Договором в розмірі 160206,16 грн. підлягають частковому задоволенню та стягнути з відповідача на користь позивача 145253,07 грн., з них 133275,00 грн. заборгованість по кредиту, 11770,96 грн. заборгованість по відсотках, 207,11 грн. пеня за несвоєчасне повернення відсотків, в частині стягнення 14953,09 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків - відмовити.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, передбачені статтею 49 ГПК України, та враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача та відсутність правових підстав для звільнення позивача та відповідача від його сплати, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2905,06 грн. судового збору, в іншій частині сплата судового збору покладається на позивача, за результатами розгляду позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (45107, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) 145253,07 (сто сорок п'ять тисяч двісті п'ятдесят три гривні сім копійок) грн. з них, 133275,00 грн. основна сума заборгованості по кредиту, 11770,96 грн. заборгованості по відсотках за користування кредитом, 207,11 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків та 2905,06 (дві тисячі дев'ятсот п'ять гривень шість копійок) грн. витрат по сплаті судового збору,

3. У позовних вимогах публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 14953,09 грн. пені за несвоєчасне повернення відсотків - відмовити.

Повний текст рішення складено

06.06.13

Суддя А. С. Вороняк