Ухвала суду № 31668053, 31.05.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 749/39/13-ц Провадження № 22-ц/795/938/2013 Головуючий у I інстанції: Лихошерст В. В.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

31 травня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Зінченко С.П., Ішутко В.М.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В.,

за участю: позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області та ОСОБА_3 на рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 01 березня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Щорської міської ради та ОСОБА_3 про скасування дисциплінарних стягнень,

в с т а н о в и в:

Рішенням Щорського районного суду Чернігівської області від 01 березня 2013 року позовну заяву ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано неправомірними та скасовано розпорядження міського голови Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області в частині накладення дисциплінарних стягнень у вигляді догани на директора комунального підприємства „Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області" ОСОБА_1:

- № 82-К від 24 вересня 2012 року;

- № 84-К від 26 вересня 2012 року;

- № 99-К від 03 грудня 2012 року;

- № 101/К від 13 грудня 2012 року.

Стягнуто з Щорської міської ради на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 573 грн. 50 коп. та в рахунок відшкодування витрат на юридичну допомогу адвоката в сумі 1800 грн. 00 коп., а всього 2373 грн. 50 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Щорська міська рада та ОСОБА_3 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просять вказане рішення скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити, посилаючись на те, що рішення винесено при неповному з'ясуванні судом обставин, що мають істотне значення для справи і є таким, що суперечить нормам матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що висновок суду першої інстанції про неправомірність розпорядження відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та поважність відсутності позивача на роботі необґрунтований, оскільки вказані дисциплінарні стягнення були накладені відповідно до норм чинного законодавства.

Апелянти зазначають, відповідно до вимог ст.139 КЗпП України підлеглий працівник, тобто ОСОБА_1, повинен повідомляти власника - Щорську міську раду про поважність відсутності на робочому місці, проте позивачем вказаного не було зроблено.

Крім того, апелянти заперечують проти відшкодування позивачу моральної шкоди, оскільки вважають свої розпорядження такими, що винесені на законних підставах та обґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що Наказом Щорського відділу культури № 44-а від 29 липня 1992 року позивача було призначено з 01 липня 1992 року на посаду директора Щорського гідропарку по переводу.

18 вересня 1992 року Щорський гідропарк був перейменований в Щорський міський парк культури і відпочинку.

Рішенням Щорської районної ради від 23 грудня 2005 року було вирішено передати із спільної власності територіальних громад міста та сіл Щорського району до власності територіальної громади міста Щорса парк культури і відпочинку з 01 березня 2006 року.

Позивач продовжує очолювати вищевказане підприємство, хоча жодних наказів про призначення (переведення) чи змін до її трудової книжки внесено не було. В посадові обов'язки ОСОБА_1 входить керівництво роботою парку та організація його роботи. Її робочий день починається з 9 години, а закінчується о 18 годині (обідня перерва з 13 год. до 14 год.).

03 грудня 2012 року представником відповідача позивачу були надані для ознайомлення три розпорядження міського голови ОСОБА_3 про накладення на неї дисциплінарних стягнень:

- розпорядження № 82-К від 24 вересня 2012 року про накладення на неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, які виразились у відсутності на робочому місці (підстава -акт про відсутність на роботі 31.08.2012 року, акт про відмову від дачі пояснень);

- розпорядження № 84-К від 26 вересня 2012 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання службових обов'язків, які виразились у відсутності на робочому місці (підстава - акт про відсутність на роботі 05.09.2012 року, акт про відмову від дачі пояснень);

- розпорядження № 99-К від 03 грудня 2012 року про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани за відсутність на коротких нарадах, присвячених ходу виконання плану (пленарках) (підстава -акт про відмову від дачі пояснень 03.12.2012 року).

14 грудня 2012 року представником відповідача ОСОБА_1 було надано для ознайомлення розпорядження № 101/К про накладення дисциплінарного стягнення у вигляді догани за неналежне виконання своїх службових обов'язків, які виразились в порушенні ведення бухгалтерського обліку комунального підприємства „Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області" (підстава -акт про встановлення факту порушення ведення бухгалтерського обліку від 12.12.2012 року, акт про встановлення кількості об'єктів дозвілля від 12.12.2012 року).

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання неправомірними та скасування розпорядження міського голови Щорської міської ради про накладення дисциплінарних стягнень, суд першої інстанції виходив з того, що 31.08.2012 року та 05.09.2012 року позивач була відсутня на робочому місці з поважних причин, а щодо розпоряджень відповідача від 24.09.2012 року, 26.09.2012 року та 03.12.2012 року, то відповідач не надав суду доказів того, що позивач зобов'язана була з'являтися на короткі наради, що вона належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення. За вказаних обставин суд першої інстанції дійшов висновку про неправомірність вказаних розпоряджень відповідача про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності й визнав такими, що підлягають скасуванню в зв'язку з відсутністю порушення трудової дисципліни з боку позивача.

Визначаючи розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню позивачу, внаслідок порушення її прав, суд першої інстанції зазначив, що враховує моральні страждання позивача та затрачені нею додаткові зусилля на організацію свого життя, з урахуванням вимог розумності і справедливості вважав обґрунтованим розмір відшкодування у сумі 573 грн. 50 коп.

З таким висновком погоджується і апеляційний суд, оскільки він відповідає вимогам матеріального закону та обставинам даної справи.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 142 КЗпП України трудовий розпорядок на підприємствах, в установах, організаціях визначається правилами внутрішнього трудового розпорядку, які затверджуються трудовими колективами за поданням власника або уповноваженого ним органу і виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) на основі типових правил.

Підставою дисциплінарної відповідальності працівників і службовців є винне і протиправне невиконання або неналежне виконання ними своїх обов'язків або законних розпоряджень і вказівок адміністрації в процесі праці. Протиправність поведінки в трудовому законодавстві виражається в порушенні працівником без поважних причин трудових обов'язків, покладених на нього нормами діючого законодавства та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Згідно ст. 150 КЗпП України дисциплінарне стягнення може бути оскаржене працівником у порядку, встановленому чинним законодавством (глава XV цього Кодексу).

Відповідно до положень ст.ст. 221, 231-233 КЗпП України трудові спори розглядаються комісіями по трудових спорах, районними, районними у містах, міськими чи міськрайонним судами.

Статтею 147 КЗпП України передбачено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана; звільнення.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення працівником трудової дисципліни. Одна з ознак порушення трудової дисципліни, яка необхідна для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є вина працівника в порушенні трудової дисципліни.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 31.08.2012 року та 05.09.2012 року позивач була відсутня на робочому місці з поважних причин. Першого разу вона була викликана в суд як потерпіла, що підтверджується повісткою та записом про її перебування на звороті та поясненнями свідка ОСОБА_5 Другого разу вона, як керівник підприємства на прохання підлеглих працівників відлучалася до банку на 20-30 хв. для з'ясування причин ненадходження заробітної плати на картки працівників, що підтверджується поясненнями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та випискою з рахунка.

Також колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду стосовно того, що розпорядження відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 24.09.2012 року, 26.09.2012 року та 03.12.2012 року є неправомірними і підлягають скасуванню в зв'язку з відсутністю порушення трудової дисципліни з боку позивача.

Відсутність позивача на коротких нарадах, присвячених ходу виконання плану (планерках), не свідчить про порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни, оскільки відповідач не надав суду доказів того, що ОСОБА_1 зобов'язана була з'являтися на ці наради та що вона належним чином повідомлялася про час та місце їх проведення. Крім того, вказані наради призначалися поза межами робочого часу позивача.

Згідно ст. 8 ч.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів.

У вересні 2012 р. відбувся виїзд комісії до Щорського міського парку культури і відпочинку, а 14.09.2012 р. позивачу був направлений лист зі Щорської міської ради про виявлення порушень бухгалтерського обліку та вказівка про негайну ліквідацію виявлених порушень. 12.12.2012 р. перевірка відбулася повторно, проте вищевказані порушення не були усунені.

Відповідно вищевказаної норми ОСОБА_1 несе відповідальність за організацію і правильне ведення бухгалтерського обліку на очолюваному нею підприємстві. Однак, перед накладенням дисциплінарного стягнення Щорська міська рада не зажадала від ОСОБА_1 пояснень, як цього вимагає законодавство про працю, чим порушила процедуру накладення дисциплінарних стягнень.

Таким чином накладене стягнення за порушення правил ведення бухгалтерського обліку також є неправомірним і підлягало скасуванню.

Згідно Акту перевірки додержання суб'єктами господарювання законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування № 25-25-013/0052 Територіальної державної інспекції з питань праці у Чернігівській області від 21.01.2013 року, винесення ОСОБА_1 доган, згідно розпоряджень № 84-к від 26.09.2012 року, № 82-к від 24.09.2012 року, № 9-к від 03.12.2012 року та № 101-к від 13.12.2012 року, суперечить ст.147 КЗпП України в зв'язку з відсутністю вини.

За наведених обставин, апеляційний суд погоджується із висновками суду першої інстанції вважає, що процедура застосування дисциплінарних стягнень щодо позивача була проведена з порушенням вимог КЗпП України.

Також апеляційний суд погоджується з визначеним судом першої інстанції розміром моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, вважає його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам ст. 237-1 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги не можна визнати поважними й такими що заслуговують на увагу, оскільки вказані заперечення вже розглядались судом першої інстанції та враховані судом при ухваленні оскаржуваного рішення.

Колегія суддів, з огляду на зазначене, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, дійшов правильного висновку про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Щорської міської ради Щорського району Чернігівської області та ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Щорського районного суду Чернігівської області від 01 березня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: