Ухвала суду № 31668002, 29.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 р.Справа № 2а-5561/12/1470

Категорія: 8.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Біоносенко В. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого - Лук'янчук О.В.

суддів - Зуєвої Л.Є.

- Шевчук О.А.

при секретарі - Троян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експортно-технічний центр» на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експортно-технічний центр» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області Державної податкової служби, Головного управління Державної казначейської служби України у Миколаївській області про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення, яким визначено підприємству грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 48387,50 грн., а також стягнення з державного бюджету надлишково сплачену пеню у сумі 1916,83 грн.

В обгрунтування позову зазначається, що у позивача є всі документи, які підтверджують правовідносини з постачальниками послуг ПП «Никстроймаг» та ТОВ «ТРК Альянс», а податковий орган безпідставно зняв податковий кредит по цим постачальникам.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» ставиться питання про скасування судового рішення, в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що ПрАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 25.11.98 р.

Основними видами діяльності ПрАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» є технічне випробування та дослідження, дослідження й експериментальні розробки у сфері інших природничих і технічних наук та ін.

У лютому 2012 року ПАТ «Миколаївський експертно-технічний центр» уклав усний договір з ТОВ «ТРК Альянс» на надання інформаційно-консультаційних послуг.

За вказаним усним договором ПРАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» сплатив на користь ТОВ «ТРК Альянс» 132955 грн., у тому числі ПДВ 22159,17 грн.

По факту виконання робіт складено три акти від 27.02, 28.02 та 29.03.12 р. В свою чергу ТОВ «ТРК Альянс» надало податкові накладні на №30, №35 та №34 за відповідними датами.

29.02.12 р. ПРАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» уклав договір з ПП «Никстроймаг» на організацію та проведення семінару на тему: «Система управління охороною праці, шляхи до постійної досконалості.

За вказаним договором за організацію та проведення семінару ПРАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» сплатив на користь ПП «Никстроймаг» 99305 грн., у тому числі ПДВ 16550,83 грн.

По факту виконання робіт складено два акти від 29.02.12 р. В свою чергу ПП «Никстроймаг» надало податкові накладні на №15 та №16 за відповідними датами.

Всього по взаєморозрахункам з ПП «Никстроймаг» та ТОВ «ТРК Альянс» позивачем віднесено до податкового кредиту 38710 гривень.

06.09.2012 р. представниками контролюючого органу була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «МЕТЦ» з питань дотримання вимог законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з контрагентами- постачальниками ТОВ «ТРК Альянс» за період лютий - березень 2012 року та ПП «Никстроймаг» за період лютий 2012 р., за наслідками якої складений акт №603/22-200/23083365 від 06.09.2012 р., згідно якого ПРАТ «МЕТЦ» порушено вимоги п.185,1 ст. 185, п.188.1 ст. 188, п.198.3, п.198. ст. 198, п.200.1 ст. 200 ПК України, внаслідок чого ПрАТ «МЕТЦ» безпідставно включив 38710 грн. до податкового кредиту з податку на додану вартість.

За наслідками перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Миколаївської області ДПС від 28.09.12 р. № 0019082220 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 38710,00 грн. та застосування 9677,50 грн. штрафних санкцій.

Відмовляючи в позовних вимогах, суд першої інстанції виходив з того, що фактичного здійснення господарської операції не було, тому відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно ст.185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є господарська операція з постачання товарів, постачання послуг, ввезення товарів (послуг) на митну територію України, вивезення товарів (послуг) у митному режимі експорту.

Відповідно до ст. 198 ПК України - право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу (п.198.1 ст. 198).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п.198.2 ст. 198).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (п.198.3 ст. 198).

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.1 1 ст. 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону (п.198.6 ст. 198)

Таким чином, правомірність формування платником податку податкового кредиту і, відповідно, розрахунку суми бюджетного відшкодування надмірно сплаченого ПДВ визначається фактичним проведенням операцій (з придбання товару для використання у власній господарській діяльності) платником податку зі своїми безпосередніми контрагентами, які оформлені належними документами.

З матеріалів справи вбачається, що товарність господарських операцій позивача зі своїми безпосередніми контрагентоми, а саме з ПП «Никстроймаг» та ТОВ «ТРК Альянс» не підтверджена належним чином, оскільки ПП «Никстроймаг» та ТОВ «ТРК Альянс» не мають основних засобів та трудових ресурсів для виконання зобов'язань за договорами з позивачем; у позивача відсутні будь-які документи, окрім актів виконаних робіт та податкових накладних, які б підтверджували виконання цих робіт.

Більш того, відсутні будь -які документи, які б підтверджували дійсність події, зокрема звіти, запрошення на семінар, програма семінару, списки учасників семінару, документи про оренду приміщення для семінару, відомості про лекторів та ін. Відсутність у позивача будь-яких інших документів, окрім актів виконаних робіт та податкових накладних, ставить під сумнів реальність проведення цих заходів, що вірно досліджено судом першої інстанції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Отже, встановлені судом першої інстанції обставини справи свідчать, що факт "товарності" господарських операцій позивача з його контрагентами з ПП «Никстроймаг» та ТОВ «ТРК Альянс» є недоведеним, а тому, позивач не мав визначальної умови правомірності формування податкового кредиту.

Враховуючи, що реальність господарських операцій не знайшла свого підтвердження, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставне формування податкового кредиту, а також, що податковий кредит позивача не підтверджується податковими зобов'язаннями.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ПАТ «Миколаївський експортно-технічний центр» і, відповідно, необхідність відмови в їх задоволенні.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, оскільки вони повністю спростовуються матеріалами справи та обставинами, які повно та об'єктивно були встановлені судом першої інстанції при вирішенні спірного питання.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, та постановив обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, не вбачається, а відтак, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 196; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Миколаївський експортно-технічний центр» залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2012 року залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: