Ухвала суду № 31666625, 05.06.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-11085/12/0170/14

05.06.13 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Цикуренка А.С. ,

Іщенко Г.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кірєєв Д.В. ) від 09.04.13 у справі № 2а-11085/12/0170/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан України" (Північна промзона, Армянськ,Красноперекопський район, Автономна Республіка Кр,96012)

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС (вул. Північна, 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012 року, № 0000084020 від 09.07.2012 року,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан України" до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012 року, № 0000084020 від 09.07.2012 року - задоволені.

Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі в АР Крим Державної податкової служби № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012, № 0000084020 від 09.07.2012 року.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан України" (ЄДРПОУ 32611323) витрати зі сплати судового збору у сумі 2 146,00 грн.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан Україна" взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 17.09.2003 року за № 62462, зареєстровано платником податку на додану вартість, що підтверджується матеріалами справи (т.с. 1 а.с. 139).

Судом встановлено, що посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополі АР Крим ДПС було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Титан України" з питань правильності дотримання норм податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських операцій з ПП "Севелітстрой" за період з 01.03.2010 по 30.09.2010 року.

За результатами перевірки було складено акт № 35/40-20/32611323 від 20.06.2012 року, яким встановлені порушення :

- п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 року № 334/94-ВР в редакції Закону України від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями), що призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 26 998 грн. в 1 кварталі 2010 року та заниження податку на прибуток в сумі 119 021 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 р. в сумі 70 718 грн., за 3 квартал 2010 року 48 303 грн.;

- п. 1.4 ст. 1, п.п 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, п.п. 7.2.1 п. 7.2, п.п. 7.4.1., 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість в сумі 95 216,52 грн., у тому числі по періодах: березень 2010 р. у сумі 5 399,6 грн., квітень 2010 р. у сумі 15 748,20 грн., травень 2010 р. у сумі 20 470,80 грн., червень 2010 р. у сумі 14 955,40 грн., липень 2010 р. у сумі 16 944,80 грн., серпень 2010 р. у сумі 14 512,40 грн., вересень 2010 р. у сумі 7 185,30 грн. (т.с. 1 а.с. 11-42).

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, позивач надіслав на адресу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь ДПС заперечення на акт № 35/40-20/32611323 від 20.06.2012 року позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Титан України".

За результатами розгляду заперечень Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Сімферополь АР Крим ДПС ТОВ "Титан України" 09.07.2013 року дано відповідь про правомірність висновків, викладених в акті № 35/40-20/32611323 від 20.06.2012 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Титан України" (ЄДРПОУ 32611323) (т.с. 1 а.с. 46-51).

На підставі зазначеного акту були прийняті податкові повідомлення - рішення № 0000064020 від 09.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 148 776,25 грн., у тому числі за основаним платежем 119 021 грн., за штрафними (фінансовими санкціями) 29 755,25 грн.; № 0000074020 від 09.07.2012 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 119 020,63 грн., у тому числі за основним платежем 95 216,50 грн., за штрафними фінансовими санкціями 23 804,13 грн.; № 0000084020 від 09.07.2012 року, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 26 998,00 грн. (т.с. 1 а.с. 43-45).

18.07.2012 року позивачем до Державної податкової служби АР Крим подано скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012, № 0000084020 від 09.07.2012 року.

Рішенням Державної податкової служби АР Крим від 08.08.2012 № 2266/10/10-0223 року податкові повідомлення-рішення № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012, № 0000084020 від 09.07.2012 року залишені без змін, а скарга - без задоволення (т.с. 1 а.с. 52-58).

Не погодившись із вказаним рішенням, позивачем надіслано скаргу на податкові повідомлення-рішення № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012, № 0000084020 від 09.07.2012 року до Державної податкової служби України.

Рішенням Державної податкової служби України № 1893/0/61-12/10-2115 від 14.09.2012 року про результати розгляду скарги податкові повідомлення-рішення № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012, № 0000084020 від 09.07.2012 року, рішення ДПС в АР Крим, прийняте за розглядом первинної скарги залишені без змін, а скарга - без задоволення (т.с. 1 а.с. 59-61)

Судом встановлено, що 27.12.2006 року між Закритим акціонерним товариством "Кримський Титан" (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер-Строй" (Генеральний підрядник) укладено договір генерального підряду № 36/з (т.с. 1 а.с. 191-196).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Титан України", затвердженого Рішенням Загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю "Титан України", Товариство з обмеженою відповідальністю "Титан України" є правонаступником прав і обов'язків Товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер-Строй" (т.с. 1 а.с. 141-165).

24.02.2010 року між ТОВ "Титан Україна" (Генпідрядник) та приватним підприємством "Севелітстрой" (Субпідрядник) укладено договір № 1/50 субпідряду на виконання окремих видів та комплексів робіт.

27.09.2010 року між ТОВ "Титан Україна" (Замовник) та приватним підприємством "Севелітстрой" (Підрядник) укладено договір підряду № 27/09/634.

На виконання зазначених договорів позивачем долучені до матеріалів справи:

- акти приймання виконаних підрядних робіт по ремонту покрівлі № 3-110ф1 за березень 2010 року, № 4-142ф1 за квітень 2010 року, № 3-110ф2 за квітень 2010 року, № 5-81ф1 за травень 2010 року, № 4-85ф1 за травень 2010 року, № 4-142ф2 за травень 2010 року, № 5-71ф1 за травень 2010 року, № 3-110ф3 за травень 2012 року, № 5-72ф1 за травень 2010 року, № 4-4ф1 за червень 2010 року, № 4-142ф3 за червень 2010 року, № 5-71ф2 за червень 2010 року, № 6-75ф2 за червень 3010 року, № 6-75ф1 за червень 2010 року, № 4-3ф1 за липень 2010 року, № 6-75ф3 за липень 2010 року, № 4-85ф2 за липень 2010 року, № 11-23ф1 за серпень 2010 року, № 6-75ф4 за серпень 2010 року, № 4-85ф2 за серпень 2010 року,№ 3-58ф1 за серпень 2010 року, № 4-142ф4 за серпень 2010 року, № 3-110ф4 за серпень 2010 року, № 5-44ф1 за серпень 2010 року, № 9-66ф1 за вересень 2010 року, № 4-142ф5 за вересень 2010 року, № 6-75ф5 вересень 2010 року, № 9-10ф1 за вересень 2010 року, № 8-80ф1 за вересень 2010 року на загальну суму 571 299,12 грн., у тому числі ПДВ 95 216 грн., а також актами на списання матеріалів Замовника ЗАТ "Кримський Титан" № ТИ-0005732, № ТИ-0007757, № ТИ-0007745, № ТИ-0007758, № ТИ-0009413, № ТИ-0009397, № ТИ-0009455, № ТИ-0009447, № ТИ-0011735, № ТИ-0011499, № ТИ-0011519, № ТИ-0011614, № ТИ-0014020,№ ТИ-0014021, № ТИ-0014023, № ТИ-0013945, № ТИ-0015800, № ТИ-0015804, № ТИ-0015900, № ТИ-0015769, № ТИ-0015890, № ТИ-0015891, № ТИ-0015883, № ТИ-0015915, № ТИ-0000160, № ТИ-0015869, № ТИ-0018143, № ТИ-0018121, № ТИ-0016391, № ТИ-0016403, № ТИ-0018084 (т.с. 1 а.с. 76-111, т.с. 2 а.с. 3-72).

- податкові накладні № 352 від 31.03.2010 року на суму 32 397,60,00 грн., у тому числі ПДВ 5 399,60 грн., № 408 від 30.04.2010 року на суму 94 489,20 грн., у тому числі ПДВ 15 748,20 грн., № 532 від 31.05.2010 року на суму 122 824,80 грн., у тому числі ПДВ 20 470,80 грн.,№ 637 від 30.06.2010 року на суму 89 732,40 грн., у тому числі ПДВ 14 955,40 грн., № 931 від 30.07.2010 року на суму 101 668,80, у тому числі ПДВ 16 944,80 грн., № 1244 від 31.08.2010 року на суму 87 074,40 грн., у тому числі ПДВ 14 512,40 грн., № 1516 від 30.09.2010 року на суму 43 111,92 грн., у тому числі ПДВ 7 185,32 грн. (т.с. 1 а.с. 119-125).

- платіжні доручення № 336 від 20.04.2010 р., № 352 від 26.04.2010 р.,№ 441 від 20.05.2010 р., № 462 від 26.05.2010 року, № 585 від 30.06.2010 року, № 594 від 01.07.2010 року, № 708 від 02.08.2010 р., № 864 від 01.09.2010 року, № 988 від 29.09.2010 р. (т.с. 1 а.с.126-134).

Отримані послуги по капітальному ремонту покрівлі приміщень ТОВ "Титан України" було реалізовано замовнику ЗАТ "Кримський Титан", відповідно до договору генерального підряду № 36/з від 27.12.2006 року та використано для власних нужд, що підтверджується листами ПП "Севелітстрой", ТОВ "Титан України" та ЗАТ "Кримський Титан" та актами реалізації робіт/послуг, з яких встановлено, що робітникам ПП "Севелітстрой" проводилась видача перепусток і здійснювалось перевезення працівників на територію ЗАТ "Кримський Титан" (т.с. 1 а.с. 166-190).

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

Суд зазначає, що при вирішенні цієї справи він керувався положеннями нормативних актів у редакціях, що діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Так, згідно з п. 1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 334/94ВР (далі - Закон № 334/94), який діяв на час спірних взаємовідносин, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94, валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з п.п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону № 334/94, валовий доход включає: загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 зазначеного закону, до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п. 5.3.9.п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94, не включаються до складу валових витрат витрати на виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам.

У разі коли сума виплат (заохочень) або її частина пов'язаним фізичним особам не визнаються валовими витратами, така сума (або її частина) є базою для нарахування внесків на соціальні заходи, передбачені пунктом 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом з поданням розрахунку податкових зобов'язань звітного періоду. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами і на суму недосплаченого податку нараховується пеня у розмірі облікової ставки Національного банку України, збільшеної в 1,2 рази.

Якщо платник податку поновить зазначені документи у наступних періодах, підтверджені витрати (з урахуванням сплаченої пені) включаються до валових витрат податкового періоду, на який припадає таке поновлення.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п. 5.11 ст. 5 вищевказаного Закону, установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95року № 88 у відповідності з ч. 2 ст. 6 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи - це письмові свідоцтва, які фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV зі змінами та доповненнями, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

З положень пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону №168 вбачається, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; - придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Пунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону № 168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Відповідно п.п. 7.5. Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Зокрема, в апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), а саме: ПП «Гранд - М» (код ЄДРПОУ - 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ -33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ - 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ - 35096833), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ - 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ - 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ - 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ - 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ - 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ - 37081766), ПП «Мобкримторг» (код ЄДРПОУ - 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ - 37081939), ПП «Нантехімидж» (код ЄДРПОУ - 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ - 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ -32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ - 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ - 36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ - 37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ - 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ -37860178), ТОВ «Кримстройиндустрия» (код ЄДРПОУ - 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ - 32836776), ПП «Евроградстрой» (код ЄДРПОУ - 34836406), ПП «Прима Торг» (код ЄДРПОУ - 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ - 37132621), Фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ - 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ - 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ - 37081614), ПП «Беллатрикс» (код ЄДРПОУ - 37081991), з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Враховуючи вищенаведене, відповідачем встановлені факти формування податкового кредиту від постачальників з ознаками «фіктивності», реальність проведених господарських операцій по яким спростовано актами зустрічних звірок, а також той факт, що податкова вигода за придбані товари, (роботи, послуги) у контрагентів-постачальників фактично не була використана у власній господарській діяльності, а була спрямована на ухилення від сплати податкових зобов'язань інших суб'єктів господарювання. Враховуючи дані факти, податкова вигода, сформована від сумнівних постачальників підлягає коригуванню по ланцюгу постачання до реальних «вигодонабувачів».

Частиною 4 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Відповідно до статті 228 ЦК України, правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як встановлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Судова колегія вважає, що суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача, не підтверджено належними та допустимими доказами факт нікчемності угоди та правомірність і обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Подібної думки дотримується Вищий адміністративний суд України в Ухвалах від 24.01.2012 року №К/9991/2491/11, від 10.04.2012 року №К-19705/10, від 25.04.2012 року №К/9991/75974/11, від 12.07.2012 року №К-14542/08, від 22.08.2012 року №К/9991/43010/12, від 06.09.2012 року №К/9991/90896/11.

Колегія суддів звертає увагу, що надаючи таку оцінку господарським правовідносинам, податковий орган виходить тим самим за межі своєї компетенції щодо недійсності (нікчемності) таких правочинів. Якщо податковий орган вважає, що в даному випадку мали місце недійсність, (що за своєю суттю має ознаки фіктивного правочину) або нікчемність правочину, між суб'єктами господарювання, метою яких було заволодіння коштами держави шляхом ухилення від сплати податків (безпідставне формування та заниження сплати відповідного податку) до бюджету, тобто фактично мало місце суспільно-небезпечне діяння, то податковий орган має право на вирішення такого питання в межах кримінального, кримінально-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що по справі було проведено судово-економічну експертизу, висновок якої залучений до матеріалів справи.

Згідно з висновком № 280/12, висновки відповідача щодо завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в сумі 26 998 грн. в 1 кварталі 2010 року та заниження податку на прибуток в сумі 119 021 грн., у тому числі за 2 квартал 2010 року в сумі 70 718 грн., за 3 квартал 2010 року в сумі 48303 грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Титан України" не підтверджено. Висновки щодо заниження податку на додану вартість в сумі 95 216, 52 грн., у тому числі по періодах: березень 2010 року у сумі 5 399,60 грн., квітень 2010 року у сумі 15 748,20 грн., травень 2010 року у сумі 20 470,80 грн., червень 2010 грн. у сумі 14 955,40 грн., липень 2010 року у сумі 16 944, 80 грн., у серпні 2010 року у сумі 14 512, 40 грн., у вересні 2010 року у сумі 7 185,30 грн. первинними документами бухгалтерського та податкового обліку ТОВ "Титан України" не підтверджено.

Отже, з залучених до матеріалів справи належним чином завірених копій податкових накладних встановлено, що вони виписані зареєстрованими платниками ПДВ, оформлені належним чином, мають всі обов'язкові реквізити та відповідають усім вимогам до первинного документу податкового обліку.

Таким чином, викладені обставини судом також підтверджуються висновком судової економічної експертизи, яку суд вважає повною та обґрунтованою і приймає у якості доказу по справі.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки № 35/40-20/32611323 від 20.06.2012 про порушення платником податків вимог Податкового законодавства України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000064020 від 09.07.2012 року, № 0000074020 від 09.07.2012, № 0000084020 від 09.07.2012 року.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим ДПС - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.13 у справі № 2а-11085/12/0170/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис А.С. Цикуренко

підпис Г.М. Іщенко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва