Постанова № 31664803, 21.05.2013, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2013 р. Справа № 5019/1937/12

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Тимошенко О.М.

судді Огороднік К.М. ,

судді Коломис В.В.

при секретарі Саган І.О.

за участю представників сторін:

від позивача - Чубатюк І.В., Чубатюк Р.Ю.

від відповідача - Ткачук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційні скарги ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" та ППФ "Інтерекопласт" на рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.13 р. у справі № 5019/1937/12

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк"

до Приватне підприємство-фірма "Інтерекопласт"

про стягнення в сумі 297 257 грн. 56 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 року у справі № 5019/1937/12 (суддя Мамченко Ю.А.) позов задоволено частково. Присуджено до стягнення з ППФ "Інтерекопласт" на користь ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" 67911,14 грн. основного боргу, 7383,46 грн. пені, 13582,22 грн. - 20% штрафу та судовий збір в розмірі 1783,55 грн. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Зокрема, ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" у своїй скарзі просить рішення скасувати в частині відмови в позові та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі. В обгрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив в задоволенні вимог з огляду на те, що позивачем не було надано доказів надіслання рахунків відповідачу, а тому строк виконання зобов'язань не настав. Вважає, що судом в порушення п. 4 ч. 1 ст. 65 ГПК України докази надіслання рахунків не витребовувались. Поряд з цим судом не надано оцінки умовам оплати послуг, узгоджених сторонами в заявках на перевезення вантажу, що свідчить про неповне з'ясування обставин справи. Також суд безпідставно вказує на стягнення заборгованості лише за додаткові витрати позивача, в той час як позивачем заявляються вимоги по додатковим витратам і по узгодженій вартості послуг.

В судових засіданнях представники позивача підтримали доводи апеляційної скарги та просять її задоволити.

Відповідач - ППФ "Інтерекопласт" у своїй апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову в позові. Вказує, що узгоджена сума наданих транспортно-експедиційних послуг була сплачена позивачу за рахунком №G-72252dsl. Оскільки позивач в порушення п. 3.1.14 договору № 349/12 від 15.03.2012 р. не повідомляв відповідача про зміну ставок на перевезення різними видами транспорту, перевалку в портах, транспортно-експедиторське обслуговування вантажів, відповідно відсутні підстави для задоволення вимог про сплату сум, що перевищують узгоджену суму. Разом з цим зазначає, що не отримував від позивача акти виконаних робіт по укладеному між сторонами договору та доказів понесення додаткових витрат, а тому вимоги позивача вважає безпідставними та недоведеними.

В судових засіданнях представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги.

Розглянувши матеріали справи та апеляційні скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, а рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 р. у справі № 5019/1937/12 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 15.03.2012 року між ТОВ «Глобал Оушен Лінк» (далі - Експедитор) та ППФ «Інтерекопласт» (далі - Клієнт) укладено Договір №349/12 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажів морським, автомобільним та залізничним транспортом (далі - Договір), згідно з умовами п.1.1 якого Експедитор зобов'язався за відповідну плату за рахунок Клієнта надати чи організувати надання транспортно-експедиторських послуг, пов'язаних з організацією і забезпеченням перевезення вантажів Клієнта у великотоннажних контейнерах морським, автомобільним, залізничним транспортом, а також додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу.

Згідно з п.1.3. Договору транспортно-експедиторські послуги за Договором надаються Клієнту при експорті з України, імпорті в Україну, транзиті територією України чи іншими державами, внутрішніх перевезенням територією України.

Відповідно до п.1.4. Договору Експедитор надає Клієнту транспортно-експедиторські послуги у відповідності до Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Цивільним та Господарським кодексами України.

Пунктами 2.1.-2.3. Договору сторони погодили, що організація виконання Експедитором визначених Договором послуг здійснюється на підставі Заявки на організацію транспортно-експедиційних послуг (далі - Заявка), яка оформляється та узгоджується Сторонами на кожне перевезення, що є Додатком №1 до цього Договору та його невід'ємною частиною. В заявці визначаються характеристики вантажу, його особливості, тип і кількість вантажу (контейнерів), вага, маршрут, вид транспорту, вартість послуг (ставка) з врахуванням сплати плати Експедитору, найменування вантажовідправника та вантажоодержувача та інші умови.

Заявка складається на кожне перевезення в письмовій формі, завіряється печаткою, підписується уповноваженою особою Клієнта та надається Експедитору за допомогою факсимільного зв'язку.

Згідно п.3.1.1. Договору Експедитор зобов'язався організовувати транспортно-експедиторське обслуговування на підставі письмової заявки Клієнта.

На виконання умов Договору №349/12 від 15.03.2012 року ППФ «Інтерекопласт» було надіслано Експедитору Заявки на організацію транспортно-експедиторських послуг №01 від 19.03.2012 року, №02 від 19.03.2012 року, згідно яких Клієнт замовив перевезення вантажу за маршрутом Ningbo-Odessa-Rovno, та Shanghai-Illychevsk-Rovno, при цьому узгоджена вартість послуг становила, включаючи плату експедитору за Заявкою №1 - 972 долл. США, за Заявкою №2 -18522 долл. США; узгоджений список послуг: морський фрахт, експедирування в порту, брокерські послуги, авто доставка.

Також у Заявках зазначено, що на виконання п.п.4.3 п.4 Договору, Клієнт зобов'язується сплатити витрати морської лінії (фрахт, ПРР) та зберігання в порту - до завантаження контейнера на автомобіль, а інші витрати Експедитора - на наступний день після розвантаження товару на склад Клієнта. Усі додаткові витрати, а саме: зберігання вантажу, демередж/детеншн та інші, які виникають у Експедитора в зв'язку з виконанням умов Договору, відшкодовуються клієнтом по факту їх виникнення.

Мотивуючи позовні вимоги, ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" вказує, що в процесі виконання заявки № 1 від 19.03.2012 року відповідачу було надано послуг на суму 13807,08 грн. З метою оплати послуг відповідачу направлено слідуючі рахунки:

- № G-71871 від 27.03.2012 року на суму 8105,80 грн.;

- № G-74263 від 17.04.2012 року на суму 5701,28 грн.

Зазначені рахунки залишені відповідачем без оплати.

В процесі виконання заявки № 2 від 19.03.2012 року позивачем надано послуг на загальну суму 302224,96 грн. З метою оплати послуг відповідачу направлено слідуючі рахунки:

- № G-72252 від 28.03.2012 року на суму 147911,14 грн.;

- № G-74262 від 17.04.2012 року на суму 55401,89 грн.;

- № G-102733 від 23.10.2012 року на суму 98911,93 грн.

Відповідачем частково оплачено лише рахунок № G-72252 від 28.03.2012 року в сумі 80000,00 грн.

Таким чином, позивач вказує, що сума основного боргу за надані послуги по виконанню заявок № 1 та № 2 станом на момент подання позову складає 236032,04 грн.

При цьому відзначаючи, що відповідач прострочив зобов'язання з оплати виставлених рахунків, позивач на підставі п. 5.8 договору просить стягнути з останнього 14019,11 грн. пені та 47206,41 грн. штрафу.

В свою чергу відповідач, заперечуючи позовні вимоги та обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу зазначає, що позивачем не було надано акти виконаних робіт по укладеному між ними договору № 349/12 від 15.03.2012 р., а також не надано доказів понесення додаткових витрат. Поряд з цим звертає увагу, що позивач не повідомляв відповідача про зміну ставок на перевезення різними видами транспорту, перевалку в портах, транспортно-експедиторське обслуговування, а тому вважає безпідставними вимоги позивача про сплату сум, які значано перевищують узгоджені в заявках суми.

Вирішуючи зазначений спір, суд відзначає наступне.

Пунктом 4.3 договору № 349/12 від 15.03.2012 р. визначено, що розрахунки за цим договором здійснюються клієнтом у безготівковій формі на умовах 100% передоплати суми узгодженої у заявці, якщо інший термін не обумовлено у заявці, узгодженій сторонами.

За умовами п. 4.4 остаточні розрахунки сторонами здійснюються з врахуванням фактичних витрат експедитора. У разі перевищення витрат експедитора сумі зазначеної в передоплаті, клієнт додатково компенсує понесені експедитором витрати.

У заявках № 1 та № 2 на організацію транспортно-експедиторських послуг сторони узгодили наступний порядок розрахунків (п. 5 заявок):

- На виконання п.п. 4.3 п. 4 договору, клієнт зобов'язується сплатити витрати морської лінії (фрахт, ПРР) та зберігання в порту - до завантаження контейнера на автомобіль, а інші витрати експедитора - на наступний день після розвантаження товару на складі клієнта. Усі додаткові витрати, а саме зберігання вантажу, демередж/детеншн та інші, які виникають у експедитора в зв'язку з виконанням умов договору, відшкодовуються клієнтом по факту їх виникнення.

З викладеного вбачається, що узгоджена в заявці вартість послуг та їх визначений перелік (морський фрахт, експедування в порту, брокерські послуги, автодоставка) сплачується клієнтом (відповідачем) в два етапи - до завантаження контейнера на автомобіль та після розвантаження товару на складі клієнта.

Так, за заявкою № 1 від 19.03.2012 року сторони узгодили організацію транспортно-експедиторських послуг щодо перевезення 1-го контейнеру змішаним видом транспорту за маршрутом Ningbo-Odessa-Rovno. Узгоджена вартість послуг, включаючи плату експедитору - 972 дол. по курсу НБУ.

Станом на 19.03.2012 року курс НБУ відносно долара США становив 798 грн. 50 коп. за 100 дол. США. Відповідно узгоджена вартість послуг склала 7756 грн. 56 коп.

За виконання вказаної заявки позивачем виставлено 2 рахунки на загальну суму 13807,08 грн., а саме:

- № G-71871 від 27.03.2012 року на суму 8105,80 грн. Найменування наданих послуг - комплекс транспортно-експедиційних послуг з ПДВ.;

- № G-74263 від 17.04.2012 року на суму 5701,28 грн. Найменування послуг - комплекс транспортно-експедиційних послуг з ПДВ (5302,04 грн.) та послуги з організації митного оформлення вантажу (399,24 грн.).

За заявкою № 2 від 19.03.2012 року сторони узгодили організацію транспортно-експедиторських послуг щодо перевезення 18-ти контейнерів змішаним видом транспорту за маршрутом Shanghai-Illyichevsk-Rovno. Узгоджена вартість послуг, включаючи плату експедитору - 18522 дол. по курсу НБУ. (Відповідно до зазначеного вище курсу вартість послуг становить 147805,56 грн.).

За виконання вказаної заявки позивачем виставлено 3 рахунки на загальну суму 302224,96 грн., а саме:

- № G-72252 від 28.03.2012 року на суму 147911,14 грн. Найменування наданих послуг - комплекс транспортно-експедиційних послуг з ПДВ;

- № G-74262 від 17.04.2012 року на суму 55401,89 грн. Найменування наданих послуг - комплекс транспортно-експедиційних послуг з ПДВ (50382,16 грн.), послуги з організації митного оформлення вантажу (399,24 грн.), компенсація понесених витрат по митному збору, без ПДВ (4620,49 грн.);

- № G-102733 від 23.10.2012 року на суму 98911,93 грн. Найменування наданих послуг - комплекс транспортно-експедиторських послуг з ПДВ.

Слід зазначити, що спору стосовно належного виконання обов'язків з доставки вантажу, його комплектності тощо, між сторонами не виникало.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що строк виконання грошового зобов'язання щодо сплати основних та додаткових витрат експедитора (позивача) не настав, оскільки позивачем не надано суду доказів надіслання рахунків відповідачу.

Колегія суддів погоджується з даним висновком місцевого господарського суду та при цьому враховує наступне.

Апелянт - ТзОВ "Глобал Оушен Лінк" в якості доказів відправлення рахунків приклав до апеляційної скарги копії роздруківок листів електронної пошти за 30.03.2012 р. та 31.05.2012 р. (а.с. 249, 250).

Зазначені копії листів не можуть бути прийняті судом в якості належних та допустимих доказів, оскільки пересилання листів електронною поштою не регулююється жодним нормативним актом. Відповідно відсутні будь-які офіційні підтвердження, що зазначені в листі електронні адреси відповідають саме вказаним особам позивача та відповідача (зареєстровані за ними); відсутнє підтвердження як відправлення листа так і його отримання з відповідним змістом та вкладеними файлами, тощо.

Поданий апелянтом лист № 3359 від 10.05.2012 р. з переліком документів, адресований ППФ "Інтерекопласт" також не свідчить про відправлення рахунків, актів виконаних робіт та податкових накладних відповідачу, оскільки доданий корінець служби доставки не містить відомостей про отримання даного відправлення відповідачем. (а.с. 247, 248 т. 2).

Разом з цим судом відзначається, що пунктами 3.1.16 та 3.3.7 договору № 349/12 від 15.03.2012 р. визначені зобов'язання сторін, а саме:

- експедитор зобов'язаний надавати клієнту податкові накладні, акти виконаних робіт, рахунки, інші документи, що підтверджують факт оплати послуг та додаткових витрат, що виникли у процесі транспортно-експедиторського обслуговування;

- клієнт зобов'язаний вчасно сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання даного договору.

Відповідно до ч.1 ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов'язків інших осіб.

Згідно ст.9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

З наведеного випливає, що експедитор має надати клієнту документи в підтвердження фактів оплати послуг та понесених витрат, а клієнт в свою чергу відшкодовує документально підтверджені витрати експедитора. Враховуючи, що виставлені позивачем рахунки значно перевищують узгоджені в заявках суми, експедитор зобов'язаний на виконання п. 3.1.16 договору підтвердити понесені витрати. Однак матеріали справи свідчать, що позивачем не надавались відповідачу такі документи. В переліку додатків до описаних вище листів позивача зазначаються лише рахунки-фактури, акти виконаних робіт та податкові накладні. Дані документи містять посилання лише на виконаний комплекс транспортно-експедиційних послуг без їх конкретизації та документального підтвердження понесених витрат, що в контексті п. 3.3.7 договору не являється підставою для оплати витрат клієнтом.

Відтак, висновок суду першої інстанції, що строк виконання грошового зобов'язання з боку відповідача є таким, що не настав грунтується на нормах чинного законодавства та умовах договору, а тому є вірним і не спростованим апелянтом ТОВ "Глобал Оушен Лінк".

За наведених обставин судом не приймається до уваги доданий ТОВ "Глобал Оушен Лінк" до апеляційної скарги лист № 5800 від 24.10.2012 р. про направлення відповідачу рахунку-фактури № G-102733 від 23.10.2012 року на суму 98911,93 грн. (найменування наданих послуг - комплекс транспортно-експедиторських послуг з ПДВ) з актом виконаних робіт, який отримано відповідачем 29.10.2012 р. ( а.с. 245, 246 т. 2).

Зважаючи, що в матеріалах справи наявні докази часткової оплати ППФ «Інтерекопласт» рахунку № G-72252 від 28.03.2012 року в розмірі 80000,00 грн., місцевий господарський суд правомірно вказав, що здійснення часткової оплати рахунку №G-72252 від 28.03.2012 року свідчить про його отримання відповідачем. Також судом відзначається, що проведення часткової оплати вказує на погодження відповідача із сумою рахунку.

Відтак розмір заборгованості за рахунком № G-72252 від 28.03.2012 року становить 67911,14 грн. та підлягає стягненню з відповідача.

Разом з цим з огляду на п. 5.8 договору та керуючись ст.ст. 549, 610, 611 ЦК України, ст.ст. 216, 230, 231 ГК України суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що з відповідача підлягає стягненню 7383,46 грн. пені та 13582,22 грн. штрафу за порушення зобов'язання в частині оплати рахунку №G-72252 від 28.03.2012 р.

Посилання апелянта ППФ "Інтерекопласт" на те, що позивач не надавав йому доказів понесених витрат знайшло своє підтвердження у вищевикладеному. Однак твердження про повну оплату рахунку №G-72252 від 28.03.2012 р. в розмірі 80000,00 грн. (як узгоджену між сторонами суму) не підтверджується жодними доказами. Відтак, апелянтом не спростовано висновків суду першої інстанції.

Таким чином, місцевий господарський суд обгрунтовано дійшов висновку задоволення вимог в частині стягнення з відповідача 67911,14 грн. основного боргу за витрати здійснені в процесі надання транспортно-експедиторських послуг згідно Договору №349/12 від 15.03.2012 року, 7383,46 грн. пені та 13582,22 грн. штрафу, з покладенням на відповідача витрат по сплаті судового збору пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційних скаргах інші доводи скаржників не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Глобал Оушен Лінк" та приватного підприємства-фірми "Інтерекопласт" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Рівненської області від 11.02.2013 року у справі № 5019/1937/12 залишити без змін.

3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Коломис В.В.