Ухвала суду № 31664733, 06.06.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.06.13р. Справа № 904/4435/13Суддя господарського суду Крижний О.М. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Онікс", смт. Губиниха Новомосковського району Дніпропетровської області

до відповідача-1: "Фікосота Синтез" ООД, Шумен, Болгарія

до відповідача-2: Державної служби інтелектуальної власності України, м. Київ

про про дострокове припинення дії свідоцтва на знак для товарів і послуг

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Онікс" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до "Фікосота Синтез" ООД та Державної служби інтелектуальної власності України, в якому просить:

- достроково припинити дію свідоцтва України №43049 від 15.09.2004 року на знак для товарів і послуг "ОНІКС" та свідоцтва України №94229 від 25.07.2008 року на знаки для товарів і послуг "ONIX" в частині товарів і послуг віднесених до 3 та 5 класу за Міжнародною класифікацією товарів і послуг;

- зобов'язати Державну службу інтелектуальної власності України внести відповідні зміни до Державного реєстру свідоцтв на знаки для товарів і послуг (в частині свідоцтва України №43049 від 15.09.2004 року на знак для товарів і послуг "ОНІКС" та свідоцтва України №94229 від 25.07.2008 року на знаки для товарів і послуг "ONIX"), про що здійснити відповідну публікацію в офіційному бюлетені "Промислова власність".

Позовна заява підлягає поверненню з наступних підстав.

1) До позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (п.4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України).

01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", відповідно до якого за подання позовних заяв до господарського суду сплачується судовий збір.

Судовий збір, за подання позовних заяв до господарського суду Дніпропетровської області, сплачується за наступними реквізитами: Одержувач: Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області (при заповненні платіжного доручення: УК у Жовтневому р. м. Дн-ськ/Жовтн.р./22030001); ЄДРПОУ 37989269; Банк одержувача: ГУДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної Казначейської служби у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155); МФО 805 012; р/рахунок 31214206783005 судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050) Господарський суд Дніпропетровської області; КБКД 220 300 01.

Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення №671 від 20.05.2013 року судовий збір сплачено за невірними реквізитами, а саме невірно зазначено одержувача платежу (ГУДКСУ у м. Києві, а потрібно Управління Державної Казначейської Служби України у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Дніпропетровської області), код ЄДРПОУ (37993783, а потрібно 37989269), Банк одержувача (ГУ ДКСУ у м. Києві, а потрібно ГУДКСУ у Дніпропетровській області (Головне управління Державної Казначейської служби у Дніпропетровській області, код банку за ЄДРПОУ 37988155), МФО (820019, а потрібно 805012) та розрахунковий рахунок (31215206783001, а потрібно 31214206783005).

Крім того, відповідно до частини 1, підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Розмір ставки судового збору із позовних заяв немайнового характеру - розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" з 1 січня 2013 року встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі -1147,00 грн.

У той же час, приписими абз. 1 п. 2.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

Подана до суду позовна заява носить немайновий характер, у зв'язку з чим сума судового збору з урахуванням викладеного за одну вимогу немайнового характеру становить 1 147,00 грн.

При зверненні до суду з позовом, позивач заявив дві вимоги немайнового характеру, однак, позивачем у якості доказу сплати судового збору додано оригінал платіжного доручення №671 від 20.05.2013 року про сплату судового збору у розмірі 1 147,00 грн.

Таким чином, додане до позову платіжне доручення №671 від 20.05.2013 року не може бути прийняте судом у якості належного доказу сплати судового збору за подання позовних заяв до господарського суду Дніпропетровської області у відповідному порядку та розмірі.

2) Відповідно до п.6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Відповідно до ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

У якості доказу направлення на адресу відповідача-1 позовної заяви з додатками позивач надав фіскальний чек №8538 від 03.06.2013 року, з якого неможливо встановити, які саме документи направлені на адресу відповідача-1. Опис вкладення, який би свідчив про направлення на адресу відповідача-2 позовної заяви з додатками, позивачем не додано.

Крім того, позивачем взагалі не додано доказів направлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача-2, про що свідчить Акт господарського суду №88/1 від 04.06.2013 року.

Недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України (п.3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Пунктом 6 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів є підставою для повернення позовної заяви з додатками без розгляду.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні ст.63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (ст.56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене ст. 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати ст. 6 Конвенції.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 року по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч.5 ст. 16 Господарського процесуального кодексу України, справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.

У зв'язку з тим, що позивач визначає відповідачем-2 Державну службу інтелектуальної власності України, що є центральним органом виконавчої влади, при повторному зверненні з позовом до суду позивачу слід визначитись із правильною підсудністю даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ч.ч. 5 ст. 16, п.п. 4, 6 ч.1 ст.63, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: - позовна заява з додатками на 23-х аркушах в т.ч. оригінал платіжного доручення №671 від 20.05.2013 року про сплату судового збору в розмірі 1 147,00 грн.;

- Акт господарського суду №88/1 від 04.06.2013 року.

Суддя О.М. Крижний