Постанова № 31664525, 04.06.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2013 року Справа № 811/832/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пасічника Ю.П., за участю секретаря Побочій О.В

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства «Науково-Виробнича Компанія «Імпульс»доКіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової службипровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, - ВСТАНОВИВ:ПрАТ «Науково-Виробнича Компанія «Імпульс» (надалі - позивач) звернулось до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби (надалі - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000070227 від 01.03.2013р. про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 10324 грн. та штрафних санкцій в розмірі 761 грн. та №0000080227 від 01.03.2013р. про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в розмірі 12008 грн. та штрафних санкцій в розмірі 423 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за наслідками проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про нікчемність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Мон Шері» в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., з 01.07.2011р. по 31.-7.2011р. в зв'язку з чим податковий орган збільшив суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 11085 грн. та з податку на прибуток в сумі 12431 грн.

Позивач не погоджується з висновками податкового органу викладеному в акті перевірки, та зазначає, що господарські операції з контрагентом мали реальний характер, підтверджені належним чином складеним первинними документами, а ТМЦ отримані від контрагента використані у власній господарській діяльності.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та письмових додаткових поясненнях.

Представник відповідача надав письмові заперечення на позов, яким вимоги не визнав, та в якості доказу нікчемності укладених правочинів посилається на акт неможливості проведення зустрічної звірки ТОВ «Мон Шері» складений посадовими особами ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 04.06.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено до 09.06.2013 р.

Заслухавши представників сторін, дослідивши у судовому засіданні надані сторонами докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

На підставі наказу від 12.02.2013р. №299 (а.с. 25) посадовими особами відповідача проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Мон Шері» в період з 01.03.2011 року по 31.03.2011 року, з 01.05.2011р. по 31.05.2011р., з 01.07.2011р. по 31.-7.2011р.

Результати перевірки оформлені актом №14/22-7/13750151 від 18.02.2013 р. (а.с.28-49), в якому зафіксовано порушення:

- п. 198.1, п. 198.3., 198.6 ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість на загальну суму 10324,46 грн., в тому числі: - березень 2011р. - 6765 грн.; - травень 2011р. - 5934 грн.; - липень 2011 р. - 3037,46 грн.

- п. 138.2, п. 138.4, п. 138.8 ст. 138 та п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток у 1 кварталі та 2-3 кварталах 2011р. на загальну суму 12008 грн., в т.ч.: 1 кв. 2011р. - 1691 грн.; - 2 кв. 2011р. - 6824 грн.; - 3 кв. 2011р. - 3493 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення №0000070227 від 01.03.2013р. про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 10324 грн. та штрафних санкцій в розмірі 761 грн. та №0000080227 від 01.03.2013р. про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем в розмірі 12008 грн. та штрафних санкцій в розмірі 423 грн. (а.с. 56,57).

Як вбачається зі змісту акту перевірки - п. 3 (а.с. 32-41), висновки відповідача щодо нікчемності правочинів між позивачем та ТОВ «Мон Шері» ґрунтуються виключно на аналізі відомостей одержаних з акту про неможливість перевірки ТОВ «Мон Шері», складеного ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 06.12.2012р. №2151/22-609/37395643 (а.с. 82-95).

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження факту реальності здійснення господарських операцій позивачем з контрагентом, а отже, правомірності формування податкового кредиту та валових витрат суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Мон Шері», предметом яких було придбання товарно-матеріальних цінностей, в подальшому використаних позивачем у власній господарській діяльності у оподатковуваних операціях.

Факт здійснення вказаних господарських операцій підтверджується копіями фінансово-господарських документів долучених до матеріалів справи (а.с. 58-69), які хоч і були використані під час перевірки, про що свідчить відповідь на письмовий запит відповідача (а.с. 21-24) та п. 2.12 акту перевірки (а.с. 31), але до уваги взяті не були, юридична оцінка їм не надавалась.

Незважаючи на наявність вказаних документів відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем податкового кредиту та валових витрат по взаємовідносинах з ТОВ «Мон Шері».

Посилання відповідача на акт про неможливість перевірки ТОВ «Мон Шері», складеного ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 06.12.2012р. №2151/22-609/37395643, як на доказ нікчемності угод, суд до уваги не приймає, оскільки вказаний акт суперечить фактичним обставинам справи.

Так, зміст вказаного акту вказує на неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Мон Шері» через відсутність вказаного підприємства за податковою адресою.

Разом з тим, в цьому ж акті вказується, що працівниками податкової міліції відбирались пояснення від керівника ТОВ «Мон Шері» (а.с. 96-99).

Отже, складаючи акт про неможливість зустрічної звірки ТОВ «Мон Шері» від 06.12.2012р. №2151/22-609/37395643, ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС діяла суто формально, фактично без намірів проводити перевірку та аналізувати господарські операції.

Отже, відповідачем безпідставно, всупереч фактичним обставинам справи зроблено висновок про нікчемність угод позивача з ТОВ «Мон Шері».

Зважаючи на те, що у позивача наявні належним чином складені фінансово-господарські документи, які підтверджують товарність операцій між ним та ТОВ «Мон Шері», останній мав право на формування податкового кредиту та валових витрат на підставі цих документів.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «ТВК «Град» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаним судом недійсним (презумпція правомірності).

Враховуючи вказану норму, головною підставою вважати правочин нікчемним являється його недійсність, встановлена лише законом, а не актом перевірки платника податків, незважаючи на факти які в цьому акті відображені. Адже, акт перевірки лише підтверджує факт проведення документальної перевірки та містить висновки, що ґрунтуються на суто суб'єктивній думці посадової особи органу державної податкової служби, оскільки зроблені за відсутності інформації, яка надається в передбаченому законодавством порядку.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 року: "...вимога про встановлення нікчемності правочину підлягає розгляду у разі наявності відповідної суперечки. Такий позов може пред'являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. В цьому випадку в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому. Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги у разі нікчемності правочину і наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги. Якщо позивач посилається на нікчемність правочину для обґрунтування іншої заявленої вимоги, суд не має права посилатися на відсутність судового рішення про встановлення нікчемності правочину, а повинен дати оцінку таким аргументам позивача. Відповідно до статей 215 і 216 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним і про застосування наслідків його недійсності, а також вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину можуть бути заявлені як однією із сторін правочину, так і іншою зацікавленою особою, права і законні інтереси якої порушені здійсненням правочину".

Отже, за наявності ознак нікчемності правочину податкові органи можуть лише звертатися до судів з позовами про стягнення в доход держави коштів, отриманих по правочинах, здійснених з метою, що свідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їх нікчемність.

При цьому, одним з основних завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю дотримання податкового законодавства і надання роз'яснень законодавства з питань оподаткування платникам податків. Жодним законом не передбачено право органу державної податкової служби самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Також суд зазначає, що з правового аналізу положень ст. 20 Податкового кодексу України, які регламентують права органів державної податкової служби, вбачається, що податковим органам, відповідно до покладених на них функцій та повноважень, не надано права здійснення висновків в актах перевірки про нікчемність, або недійсність правочинів, укладених суб'єктами господарювання.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним), що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки у позивача на час проведення перевірки були в наявності належним чином складені податкові накладні та інші первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій з ТОВ «Мон Шері», то позивачем правомірно сформовано податковий кредит та валові витрати за цими господарськими операціями.

У відповідності до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 01.03.2013 року №0000070227 про сплату грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 10324 грн. та штрафних санкцій у сумі 761 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби від 01.03.2013 року №0000080227 про сплату грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства за основним платежем у сумі 12008 грн. та штрафних санкцій у сумі 423 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобов'язання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Кіровоградської області Державної податкової служби грошові кошти в розмірі 235,16 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 06.06.2013р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Ю.П. Пасічник