Ухвала суду № 31664385, 04.06.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ справи: 0112/5535/2012 Головуючий суду першої інстанції:Романова Л.В. № провадження: 22-ц/190/3123/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Харченко І. О.

"04" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді:Харченко І.О. Суддів:Любобратцевої Н.І. Філатової Є.В. При секретарі:Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

24 грудня 2012 року Кредитна спілка «Аккорд» звернулася до суду із позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вимоги мотивовані тим, що 13.03.2008 року між КС «Аккорд» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір, за яким позичальнику був наданий кредит у розмірі 6600 грн. 00 коп. Позичальник, в свою чергу, повинен був щомісячно сплачувати спілці нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах, передбачених рекомендованим графіком платежів. Розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом передбачено пунктом 4.1 договору. Однак, всупереч договірним зобов'язанням, у встановлені рекомендованим графіком терміни, позичальником не повернуто отримані грошові кошти, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. Станом на грудень 2012 року заборгованість за тілом кредиту становить 4 907 грн. 87 коп., за процентами становить 8 192 грн. 19 коп., за встановленою рішенням кредитного комітету пенею - 4 907 грн. 87 коп., що в сумі складає 18 007 грн. 93 коп. Останній платіж за кредитним договором був проведений позичальником 13.09.2008 року. В порушення вимог закону, боржник в односторонньому порядку відмовився від виконання договірних зобов'язань, у встановлені строки заборговані суми не повернув, чим причинив Кредитній спілці збитки. Так, сума боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних складає 24 235 грн. 67 коп. Беручи до уваги те, що сума нарахованої пені за весь час прострочення платежів за кредитним договором, значною мірою перевищує суму основного грошового зобов'язання, кредитний комітет в односторонньому порядку вирішив зменшити суму нарахованої пені. Просили стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором в сумі 24 235 грн. 67 коп.

Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року позов Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Каланчак Каланчакського району Херсонської області, ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Кредитної спілки «Аккорд», місце знаходження: м. Київ, вул. В.Ярмоли, будинок 38, корпус 7«а», код ЄДРПОУ 22871103, сума заборгованості в розмірі 13 100 грн. 06 коп.

Стягнуто з ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Каланчак Каланчакського району Херсонської області, ІПН НОМЕР_1, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, на користь Кредитної спілки «Аккорд», місце знаходження: м. Київ, вул. В.Ярмоли, будинок 38, корпус 7«а», код ЄДРПОУ 22871103, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 131 грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини вимог Кредитної спілки «Аккорд» відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, з апеляційною скаргою звернулася ОСОБА_6, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову та ухвалити нове рішення про відмову у його задоволенні. Зокрема, апелянт зазначає, що по усім заявленим позовним вимогам, нею була зроблена заява про застосування строків позовної давності відповідно до діючого законодавства, однак суд проігнорував дане клопотання. Крім того, вважає, що судом необґрунтовано не застосована частина 3 статті 551 Цивільного кодексу України, а саме розмір неустойки може біти зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Також не зрозуміло, за який період стягнуті проценти у розмірі 8 192 грн. 19 коп., тим паче нею зверталася увага суду на те, що відповідно до касового ордеру про отримання готівки нею отримано лише 6 000 грн. 00 коп., а позивач робить розрахунок виходячи із суми 6600 грн. 00 коп.

Частиною 2 статті 305 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи. Враховуюче вищенаведене колегія суддів вважає за можливе розгляд справи за відсутності представника позивача, оскільки про місце та час слухання справи вони повідомлені належним чином, що підтверджено матеріалами справи. Крім того, через канцелярію апеляційного суду від Кредитної спілки «Аккорд» надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю їх представника.

Оскільки в іншій частині та з інших підстав рішення суду першої інстанції апелянтом та КС «Аккорд» не оскаржено, колегія суддів з інших підстав законність та обґрунтованість цього рішення не перевіряє та не аналізує.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідачки ОСОБА_6 - ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в межах вимог статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно зі статтею 3, 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим (стаття 213 Цивільного процесуального кодексу України). Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 «Про судові рішення по цивільній справі» від 18 грудня 2009 року, що містяться у пункті 2, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 Цивільного процесуального кодексу України вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 Цивільного процесуального кодексу України, а також правильно витлумачив ці норми.

Згідно з вимогами статей 10, 11, 60 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог, зазначених та доведених ним обставин. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Частково задовольняючи позовні вимоги Кредитної спілки «Аккорд», суд першої інстанції виходив з доведеності факту невиконання відповідачкою грошових зобов'язань перед позивачем та відсутності підстав для звільнення її від виконання цих зобов'язань.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується і визнає їх обґрунтованими та законними, оскільки вони не суперечать фактичним обставинам справи, наявним у матеріалах справи доказам та відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Відповідно до вимог статей 525, 526, 610, 611 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Стаття 1054 Цивільного кодексу України передбачає, що за кредитним договором установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути та сплатити проценти.

При апеляційному перегляді справи встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.03.2008 року між сторонами був укладений кредитний договір, за яким КС «Аккорд» видало ОСОБА_6 кредит у розмірі 6600 грн. 00 коп. Відповідачка ОСОБА_6, в свою чергу, повинна була щомісячно сплачувати КС «Аккорд» нараховані проценти та частину кредиту в терміни та розмірах, передбачених рекомендованим графіком платежів. Розмір та порядок нарахування процентів за користування кредитом передбачено пунктом 4.1 договору.

Однак, всупереч договірним зобов'язанням, у встановлені рекомендованим графіком терміни, відповідачкою ОСОБА_6 грошові кошти повернуті не були, в результаті чого сума кредиту не зменшувалась, а проценти нараховувались на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом. У зв'язку з вищевикладеним, станом на грудень 2012 року скоїлася заборгованість за тілом кредиту в сумі 4 907 грн. 87 коп., за процентами - 8 192 грн. 19 коп.

Оскільки відсутні підстави для звільнення відповідачки від виконання зобов'язань, передбачених договором, й відповідачкою ані суду першої інстанції, ані апеляційному суду про наявність таких обставин не доведено, то суд першої інстанції при розгляді конкретної цивільної справи, правильно визначившись з правовідносинами сторін, обґрунтовано стягнув з відповідачки на користь позивача (4907,87+8192,19) суму заборгованості в розмірі 13 100 грн. 06 коп.

Зважаючи на вищевикладене, судова колегія дійшла висновку, що суд повно з'ясував обставини справи та дав належну оцінку всім наявним в справі доказам згідно зі статтею 212 Цивільного процесуального кодексу України і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Безпідставними є доводи відповідачки ОСОБА_6, викладені нею в апеляційній скарзі, та підтримані в судовому засіданні апеляційного суду її представником ОСОБА_7, щодо необґрунтованого не застосування судом першої інстанції приписів частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України до суми 8 192 грн. 19 коп., оскільки положення зазначеної статті можуть застосовуються до розміру неустойки (штраф, пеня), які взагалі не стягнуті з відповідачки на користь позивача. Щодо суми 8 192 грн. 19 коп., то це сума нарахованих процентів на фактичний залишок суми кредиту за кожний день користування кредитом, яка передбачена умовами кредитного договору від 13.03.2008 року та яка не може бути зменшена судовим рішенням.

Доводи апелянта щодо незастосування до спірних правовідношень строку позовної давності також є безпідставними, виходячи з такого.

Відповідно до вимог статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до частини 1 статті 264 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

З матеріалів справи вбачається, що строк дії укладеного між сторонами договору - 12 місяців, а саме: з 13 березня 2008 року до 13 березня 2009 року, тобто строк позовної давності для звернення позивача до суду мав сплинути після 13 березня 2012 року.

Проте, 12 липня 2011 року від відповідачки ОСОБА_6 на адресу КС «Аккорд» надійшла письмова заява про продовження строку кредитування та визнання суми боргу (тіла кредиту) в сумі 4907 грн. 87 коп. (оригінал заяви на аркуші справи 82). У зв'язку з визнанням відповідачкою ОСОБА_6 наявності боргу та бажанням його погасити, строк позовної давності був перерваний, а тому суд першої інстанції правомірно не застосував до спірних правовідносин такий строк та його можливі наслідки.

Доводи апелянтки щодо взяття у кредит лише суми 6000 грн. 00 коп. є хибними та такими, що суперечать умовам кредитного договору, оскільки з тексту пункту 1.1. кредитного договору від 13 березня 2008 року (аркуші справи 10-11) «Предмет договору» вбачається, що кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові у кредит грошові кошти в сумі 6600 грн. 00 коп., й саме така сума була отримана відповідачкою з урахуванням витрат банку на підготовку документів у сумі 600 грн. 00 коп., що також було передбачено умовами договору (пунктом 1.1), який відповідачкою ні в якій його часті не було оскаржено та/або не визнано недійсним.

Що стосується інших доводів апеляційної скарги щодо порушенням судом норм матеріального та процессуального права, то колегія суддів вважає, що вони є необґрунтованими, зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та особистого тлумачення апелянтом норм права, висновків суду не спростовують, а тому не можуть бути прийняті до уваги.

Згідно зі статтею 308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 303, 304, 305, 307, 308, 313-314, 324-325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - відхилити.

Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена протягом двадцяті днів безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді:

І.О.Харченко Н.І. Любобратцева Є.В.Філатова