Ухвала суду № 31663534, 03.06.2013, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 750/819/13-ц Провадження № 22-ц/795/868/2013 Головуючий у I інстанції: Коверзнев В. О.Категорія: цивільна Доповідач: Харечко Л. К.

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

03 червня 2013 року м. Чернігів

Апеляційний суд Чернігівської області у складі:

головуючого - судді Харечко Л.К.,

суддів: Іваненко Л.В., Зінченко С.П.,

при секретарі - Шкарупі Ю.В,

за участю: відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Чернігові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на навчання,

в с т а н о в и в:

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2013 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сальне Ніжинського району Чернігівської області, на користь ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з 25.01.2013 року і до закінчення ним Чернігівського державного технологічного університету, тобто до 30.06.2016 року включно.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить вказане рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції при ухваленні рішення не взяв до уваги, що згідно ст. 199 СК України відповідач не в змозі утримувати позивача до 23 років, оскільки не може надавати матеріальну допомогу. Апелянт вказує, що вже 3,5 років ніде не працює, має мінливий дохід та не завжди в змозі заробити в місяць навіть 500 грн., не кажучи про те, що таку суму необхідно сплачувати синові щомісячно.

Крім того, апелянт зазначає, що місцевий суд не врахував обставини, що згідно довідки наданої сином про навчання, ОСОБА_2 навчається у Чернігівському державному технологічному університеті на безоплатній основі, а тому в змозі сам себе забезпечити.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження ОСОБА_2С.(а.с.3). Мати позивача - ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.5).

ОСОБА_2 навчається на 1 курсі денного відділення Чернігівського державного технологічного університету (а.с.9). Термін закінчення навчання 30 червня 2016 року. У зв'язку з навчанням позивач потребує матеріальної допомоги від батька.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення аліментів на навчання, суд першої інстанції виходив із вимог ст.ст. 199, 184 Сімейного Кодексу. Визначаючи розмір аліментів в сумі 500 грн., суд врахував, що відповідач ніде не працює і не має регулярного заробітку.

З таким висновком районного суду погоджується апеляційний суд, оскільки він ґрунтується на матеріалах справи та відповідає вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.

Згідно положень статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до ч.1 ст.182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: 1)стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2)стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3)наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Як роз'яснено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року „Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба в зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

За наявних обставин, вирішуючи спір суд правильно вважав, що позивач у зв'язку з навчанням потребує матеріальної допомоги зі сторони відповідача, а останній повинен надавати таку матеріальну допомогу.

Відповідно до ч. 7, 8 ст. 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.

Оскаржуючи рішення та заперечуючи проти позову відповідач посилається на те, що він на даний період не має можливості надавати допомогу синові у зв'язку з тим, що має незадовільний матеріальний стан.

Проте, як свідчать матеріали справи та зміст рішення суду, такі доводи відповідача та надані ним докази були оцінені та враховані судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, з врахуванням яких суд і визначив незначний розмір аліментів у твердій грошовій сумі, що підлягає стягненню.

Тому зазначені доводи відповідача не можливо визнати такими, що не враховані судом першої інстанції та які свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення.

Крім того, апелянт сам надав копії квитанцій апеляційному суду, що саме в такому розмірі, який визначено районним судом, останній перераховував матеріальну допомогу позивачу.

Твердження апелянта, що позивач навчається на безоплатній основі, а тому може сам себе забезпечити не можуть бути прийняті до уваги, оскільки вказане не звільняє відповідача від обов'язку утримувати свого сина, який продовжує навчання до досягнення ним 23 років.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для скасування рішення не встановлено. У зв'язку з чим та відповідно до ст. 308 ЦПК України рішення залишається без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд,

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 лютого 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Судді: