Рішення № 31663496, 03.06.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

03.06.2013р. Справа № 905/3419/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., при секретарі Павленко М.С., розглянувши матеріали господарської справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» про стягнення 7780 грн. 27 коп.,-

За участю представників сторін:

від позивача - Клочков Д.В. за довіреністю

від відповідача - Косташ С.А. за довіреністю

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (далі - ТОВ «Нафтова компанія Технол») звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» (далі - ТОВ «Хозхімсервіс») про стягнення заборгованості на загальну суму 7780 грн. 27 коп., до якої входить: сума основного боргу 7410 грн. 16 коп., пеня у сумі 308 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 61 грн. 68 коп.

В правове обґрунтування позовних вимог позивач посилається на ст.ст.512-519, 526, 530,625 ЦК України, ст.ст.193 ГК України.

Представник позивача у судових засіданнях позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні пояснила, що у зв'язку зі скрутним фінансовим станом ТОВ «Хозхімсервіс» відповідач дійсно має заборгованість перед позивачем. Заявою від 03.06.2013р. визнала позовні вимоги. Пояснила, що платіжним дорученням №7338 від 31.05.2013р. відповідач перерахував позивачу на погашення боргу 3400 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

05 січня 2011 року ТОВ «Нафтова компанія Технол» (Постачальник) та ТОВ «Хозхімсервіс» (Покупець) уклали договір поставки № 0501ХС (далі - Договір) (а.с.7-8). За умовами пунктів 1.1 та п. 1.2 цього Договору Позивач зобов'язується поставити Відповідачу товар - технічні масла та смазки, зазначені в Специфікації, що є додатком до цього договору, а Відповідач зобов'язується прийняти та оплатити такі товари. Згідно пункту 2.1 Договору ціна (сума) договору орієнтовно становить 100000 грн.

Відповідно до п 4.1 4.2. Договору розрахунки провадяться на розрахунковий рахунок поставщика протягом 5 днів з моменту поставки товару

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що при порушені строків оплати товару Відповідач сплачує на користь Позивача пеню в розмірі 0,1% вартості невиконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договір набирає чинності з моменту підписання обома Сторонами та діє, при належному виконанні обома сторонами свої обов'язків до 31.12.2013р.(Додаток до Договору №1 від 30.12.2011р.).

З матеріалів справи та пояснень представника позивача вбачається, що на момент виникнення заявленої до стягнення суми боргу, сторони перебували у договірних відносинах.

Виконуючи умови договору, позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 7910 грн. 24 коп., що підтверджується видатковими накладними від 26.11.2012р. №РН-2434, 25.12.2012р. №РН-2627 та 15.03.2013р. №РН-380. Вказана видаткові накладні підписані представниками ТОВ «Нафтова компанія Технол» та представником ТОВ «Хозхімсервіс» (а.с.11-19). Претензій до якості та кількості товару Відповідачем не заявлено.

Зобов'язання зі сплати отриманого товари відповідач у повному обсязі не здійснив. Оплатив частково 500 грн. за поставлений товар по видатковій накладній №РН-2434. Також позивачем до розрахунку за цією накладною віднесено суму переплати в розмірі 0,08 грн., що здійснено відповідачем по видатковій накладній №РН-1482.

З метою спонукання відповідача до розрахунків, позивач 26.04.2013р. направив ТОВ «Хозхімсервіс» вимогу на суму 7410 грн. 16 коп.

Зазначена обставина не спростована відповідачем та крім того, визнано у судовому засіданні суму основної заборгованості у розмірі 7410 грн. 16 коп.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. У випадках встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або не настання певної події.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботи, оплатити кошти та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Платіжним дорученням №7338 від 31.05.2013р. відповідач перерахував позивачу на погашення боргу 3400 грн.

З огляду на викладене та на підставі наявних в матеріалах справи документів, з урахуванням часткового погашення боргу, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення основної суми боргу у розмірі 4010 грн. 16 коп. (7410 грн. 16 коп. - 3400 грн.) доказаними та обґрунтованими.

Крім стягнення суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню у сумі 308 грн. 42 коп. нараховану за період з 04.12.2012р. по 13.05.2013р., 3% річних у сумі 61 грн. 68 коп. нарахованих за період з 04.12.2012р. по 13.05.2013р.

Відповідно до ст.ст. 216- 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст.625 ЦК України, встановлено що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У відповідності до приписів ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтями 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543-96-ВР встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок суми пені та 3% річних суд вважає їх арифметивно вірними, доказаними та обґрунтованими. Отже позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.

Здійснивши розрахунок ціни позову, судом встановлено, що позивачем допущено арифметичну помилку, оскільки загальна сума заборгованості при заявлених позовних вимогах (сума основного боргу 7410 грн. 16 коп., пеня у сумі 308 грн. 42 коп., 3% річних у сумі 61 грн. 68 коп.) складає 7780 грн. 26 коп., замість визначених позивачем 7780 грн. 27 коп.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За змістом статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач надав суду докази, якими він обґрунтовує свої позовні вимоги і вони є належними. Усупереч вказаним нормам, відповідач не надав господарському суду доказів, які спростовують вимоги позивача та обґрунтовують його заперечення.

Згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Нафтова компанія Технол» до ТОВ «Хозхімсервіс» підлягають частковому задоволенню.

Зважаючи на те, що позов подано 16.05.2013р. а часткова оплата боргу проведена відповідачем 31.05.2013р., судові витрати згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» про стягнення 7780 грн. 27 коп. - задовольнити частково.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» (код ЄДРПОУ 24157485, 83059, м. Донецьк, Сеченова, б.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37296451) заборгованість на загальну суму 4380 (чотири тисячі триста вісімдесят) грн. 26 коп., до якої входить: сума основного боргу 4010 грн. 16 коп., пеня у сумі 308 грн. 42 коп. нараховану за період з 04.12.2012р. по 13.05.2013р., 3% річних у сумі 61 грн. 68 коп. нарахованих за період з 04.12.2012р. по 13.05.2013р.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю «Хозхімсервіс» (код ЄДРПОУ 24157485, 83059, м. Донецьк, Сеченова, б.1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтова компанія Технол» (83050, м. Донецьк, вул. Щорса, 39, код ЄДРПОУ 37296451) судовий збір у сумі 1720 грн. 50 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 03 червня 2013 року.

Повний текст рішення складено та підписано 06 червня 2013 року..

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими частиною 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов