Постанова № 31662486, 22.05.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"22" травня 2013 р. № 820/2345/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі

Головуючого судді Спірідонов М.О.

за участю секретаря судового засідання Андренко Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу

за позовом Комунального підприємства "Харківводоканал"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, КП " Харківводоканал ", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби України від 30.10.2012 р. № 0000570047.

В обґрунтування позову вказано, що витрати КП «Харківводоканал», прямо пов'язані із наданням послуг водопостачання та водовідведення у 2-4 кварталі 2011р. та у І півріччі 2012 р., мали наслідком отримання відповідного доходу в якості оплати за послуги водопостачання та водовідведення, тобто доходу від операційної діяльності, а відтак, підлягали включенню до собівартості наданих послуг у відповідних періодах.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, щодо задоволення позову заперечував у повному обсязі, посилаючись на те, що чинним законодавством України передбачена компенсація бюджетами різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а саме Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік», Постановою КМУ від 11.06.2012 №517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Враховуючи вищенаведене, перевищення собівартості наданих послуг над розміром тарифів по категорії споживачів - населення, підприємство має право включити до складу витрат, у податковому обліку, в момент отримання компенсації цих витрат з місцевих бюджетів.

З урахуванням інформації, яка наведена в акті перевірки на сторінці 17 в частині затверджених тарифів на послуги водопостачання та водовідведення та відповідної виробничої собівартості на ці послуги, з урахуванням норм, які наведені вище в частині формування доходів та собівартості, перевіркою встановлено включення до складу собівартості (рядок 5.1. Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)») витрат, які некомпенсовані доходами за ІV квартал 2011 року у сумі 3 561 684 грн., за 1 півріччя 2012 року у сумі 13 620 685 грн.

Судом встановлено, що працівниками СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС проведено документальну планову перевірку Комунального підприємства «Харківводоканал» (код ЄДРПОУ 03361715) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2011 по 30.06.2012 р.

За результатами перевірки складено акт від 16.10.2012 №451/47-1/03361715 яким встановлено порушення позивачем :

- п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 №2755 підприємством завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування від усіх видів діяльності у сумі 18 072 790 грн., у т. ч. за 4 квартал 2011 у сумі 3 561684 грн., за 1 півріччя 2012 у сумі 14 511.106 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові було винесене податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 р. № 0000570047, яким підприємству було зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 18 072 790,00 грн.

Не погодившись з таким податковим повідомленням-рішенням, КП «Харківводоканал» застосував процедуру адміністративного оскарження аж до Державної податкової служби України, рішенням № 4027/6/10-2115 якої, в задоволенні повторної скарги Підприємству було відмовлено в повному обсязі.

Суд зазначає, що предметом спору є застосування вимог п. 138.1, п. 138.4 Податкового кодексу України, а саме розмір витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивачем включено до складу собівартості (рядок 5.1. Декларації «Собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг)») витрат, які некомпенсовані доходами за ІУ квартал 2011 року у сумі 3 561 684 грн., за 1 півріччя 2012 року у сумі 13 620 685 грн.

В статті 135 Податкового кодексу України (далі ПКУ) наведено склад доходів та порядок їх визначення. Згідно ст. 135 п. 135.1 ПКУ доходи, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з:

> доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті;

> інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.

Згідно ст. 135 п. 135.4 ПКУ дохід від операційної діяльності визнається в розмірі договірної (контрактної) вартості, але не менше ніж сума компенсації, отримана в будь-якій формі, в тому числі при зменшенні зобов'язань, та включає, зокрема, дохід від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг, у

тому числі винагороди комісіонера (повіреного, агента тощо); особливості визначення доходів від реалізації товарів, виконаних робіт, наданих послуг для окремих категорій платників податків або доходів від окремих операцій встановлюються положеннями цього розділу;

В статті 135 пункті 135.5 ПКУ наведено перелік інших доходів, які включають в себе інші доходи платника податку за звітний податковий період, але не виключно.

Відповідно до ст. 137 п. 137.1 ПКУ дохід від надання послуг та виконання робіт визнається за датою складення акта або іншого документа, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, який підтверджує виконання робіт або надання послуг.

В ст. 137 п. 137.2 зазначено наступне: доходом у разі отримання коштів цільового фінансування з фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування або бюджетів визнається:

> сума коштів, що дорівнює частині амортизації об'єкта інвестування (основних засобів, нематеріальних активів), пропорційній долі отриманого платником податку з бюджету або за рахунок кредитів, залучених Кабінетом Міністрів України, цільового фінансування капітальних інвестицій у загальній вартості таких інвестицій в об'єкт;

> цільове фінансування для компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та фінансування для надання підтримки підприємству без установлення умов витрачання таких коштів на виконання в майбутньому певних заходів - з моменту його фактичного отримання;

> цільове фінансування, крім випадків, зазначених у підпунктах 137.2.1 і 137.2.2 цього пункту, протягом тих періодів, у яких були здійснені витрати, пов'язані з виконанням умов цільового фінансування.

Згідно п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України датою отримання доходів, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, є звітний період, у якому такі доходи визнаються згідно з цією статтею, незалежно від фактичного надходження коштів (метод нарахувань), визначений з урахуванням норм цього пункту та статті 159 цього Кодексу.

Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік», Постановою КМУ від 11.06.2012 №517 передбачено надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

В ст. 138 ПКУ наведено склад витрат та порядок їх визнання, зокрема в п. 138.8 цієї статті наведено склад витрат, що формують собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

> прямих матеріальних витрат;

> прямих витрат на оплату праці;

> амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

> загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

> вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

> інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Суд зазначає, що законодавець для підприємств ЖКХ встановив особливий порядок, а саме: згідно п. 13 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ тимчасово до 1 січня 2014 року датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

При цьому підприємства житлово-комунального господарства у складі собівартості реалізації житлово-комунальних послуг визнають витрати на придбання товарів, робіт, послуг у сумі фактично сплачених за них коштів, крім випадків якщо така сплата відбувається в рахунок погашення заборгованості за такі роботи, послуги, придбані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Суд зазначає, що норми п. 13 підрозділу 4 Перехідних положень ПКУ розповсюджуються лише на прямі матеріальні витрати, на всі інші складові собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг розповсюджуються норми розділу III цього Кодексу.

Згідно п. 138.4 ст. 138 витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Чинним законодавством України передбачена компенсація бюджетами різниці в тарифах на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а саме Законом України «Про державний бюджет на 2011 рік», Законом України «Про державний бюджет на 2012 рік», Постановою КМУ від 11.06.2012 №517 «Про затвердження Порядку та умов надання у 2012 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування.

Аналізуючи вище викладені положення ПК України суд зазначає, що в даному випадку, а саме для підприємств ЖКХ, законодавець чітко визначив порядок формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, саме: датою збільшення доходів підприємств житлово-комунального господарства від надання житлово-комунальних послуг є дата надходження коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку, крім випадків, якщо таке надходження відбувається у рахунок погашення заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані до дати набрання чинності розділом III цього Кодексу.

Крім цього суд зазначає, що відповідач виносячи оскаржене податкове повідомлення-рішення не позбавив права позивача на внесення відповідних сум до складу валових витрат, а лише зазначив, що позивач ще не набув права на їх віднесення, оскільки не отримав коштів від споживача на банківський рахунок або в касу платника податку за надані послуги, а тому право позивача в цьому випадку не порушено.

Враховуючи все вищенаведене, суд приходить до висновку, що перевищення собівартості наданих послуг над розміром тарифів по категорії споживачів - населення, підприємство має право включити до складу витрат, у податковому обліку, в момент отримання компенсації цих витрат з місцевих бюджетів.

Виходячи з вище викладене суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 р. № 0000570047 винесено СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові у відповідності до вимог чинного законодавства України є законним та обґрунтованим.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Комунального підприємства «Харківводоканал» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення та з дня отримання копії постанови, у разі проголошення постанови суду, яка містить вступну та резолютивну частини, а також прийняття постанови у письмовому провадженні.

Якщо суб'єкта владних повноважень, у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27 травня 2013 року.

Суддя Спірідонов М.О.