Рішення № 31662278, 23.05.2013, Вишгородський районний суд Київської області

23.05.2013 Справа № 2-427/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Підкурганного В.В.

при секретарі Корнієнко К.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

8 січня 2013 року позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що 7 листопада 2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 232/708218. Згідно даного договору позивач надавав відповідачу кредит у сумі 15 000 гривень строком на 24 місяці - з 7.11.2007 р. до 6.11.2009 р., а відповідач в свою чергу зобов'язувався одержати та повернути кредит і сплатити за його користування процентну та комісійну винагороду в сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

26.09.2009 р. між ТОВ «АУЗ Факторинг» та АТ «Індустріально-Експортний банк» було укладено договір факторингу № 03/09. Згідно даного договору ТОВ «АУЗ Факторинг» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1

Позичальник ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконав, порушивши умови договору, в результаті чого виникла заборгованість. Тому позивач просить стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 39 496 грн. 19 коп. та понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 326 грн. 75 коп.

Представник позивача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву в якій просить слухати справу за її відсутності та уточнила позовні вимоги, просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 675 грн. 10 коп. та судові витрати понесенні позивачем по сплаті.

Відповідач у судове засідання не прибув. Про день, час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, причини неявки суду не відомі. Заперечення (пояснення) щодо заявлених позовних вимог від відповідача на адресу суду не надходили.

Відповідно до частини 4 статті 169 ЦПК України, у разі повторної неявки у судове засідання відповідача повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до статті 224 ЦПК України, зокрема, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло зави про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У судовому засіданні встановлено, що 7 листопада 2007 року між Акціонерним товариством «Індустріально-Експортний банк» та відповідачем був укладений кредитний договір № 232/708218. Згідно даного договору позивач надавав відповідачу кредит у сумі 15 000 гривень строком на 24 місяці - з 7.11.2007 р. до 6.11.2009 р., а відповідач в свою чергу зобов'язувався одержати та повернути кредит і сплатити за його користування процентну та комісійну винагороду в сумі, строки та на умовах, передбачених Кредитним договором.

26 вересня 2009 року між ТОВ «АУЗ Факторинг» та АТ «Індустріально-Експортний банк» було укладено договір факторингу № 03/09, відповідно до умов якого ТОВ «АУЗ Факторинг» набуло право вимоги до боржника ОСОБА_1

Відповідно до частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу, одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно з частиною 1 статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до частини 1 статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Згідно з вимогами статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, на даний час кредитором за кредитним договором № 232/708218 є ТОВ «АУЗ Факторинг».

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до пункту 1.2 Кредитного договору за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду щомісячно, в розмірі 19 % річних за користування кредитом, починаючи з дня списання коштів з рахунку позичальника, до моменту повного погашення заборгованості за цим договором. Комісійну винагороду щомісячно - за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,15 % в місяць від суми кредиту.

Пунктом 6.1 Кредитного договору визначено, що у випадках прострочення строку сплати комісійної винагороди та/або погашення кредиту з порушеннями, позичальник сплачує Кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки від суми простроченої заборгованості за Кредитним договором за кожен день прострочення платежу, а у разі використання кредиту з порушенням, позичальник сплачує Кредитору штраф у розмірі 25 % від суми використаного з порушенням кредиту.

Відповідно до статті 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Згідно частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

ОСОБА_1 грошові кошти по наданому кредиту в сумі 15000 грн. отримав 7 листопада 2007 року, що підтверджується випискою по кредитному рахунку, копія якої знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Банк повністю виконав свої зобов'язання, щодо надання відповідачу кредиту.

Відповідач умов кредитного договору не виконав, в зв'язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору в сумі 32 675 грн. 10 коп., яка складається з:

- поточна заборгованість по тілу кредиту - 1 250 грн.;

- прострочена заборгованість по тілу кредиту - 13 649 грн. 55 коп.;

- строкові відсотки - 240 грн. 44 коп.;

- прострочені відсотки - 4 671 грн. 38 коп.;

- комісія - 175 грн. 81 коп.;

- прострочена комісія - 3 093 грн.;

- сума заборгованості з урахуванням інфляції - 3 946 грн. 71 коп.;

- штрафні санкції - 3 відсотки річних - 2 147 грн. 41 коп.;

- штрафні санкції - подвійна облікова ставка НБУ на початок заборгованості - 3 500 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог статті 60 ЦПК України жодних доказів щодо спростування суми заборгованості по кредитним зобов'язанням, наданим представником банку, відповідачем суду не надано.

На підставі статті 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, в даному випадку сторони бажали укласти правочин і що зовнішній вираз волі відповідає внутрішньому.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Зважаючи на те, що позивач свої обов'язки за кредитним договором виконав повністю, а свої договірні зобов'язання відповідач належним чином не виконує, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість, то дана заборгованість підлягає примусовому стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Таким чином, з відповідача по справі підлягає до стягнення сума витрат понесених позивачем по сплаті судового збору у розмірі 326 грн. 75 коп.

Керуючись статтями 209-215 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АУЗ Факторинг» (р/р № 26005010042470, в ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 36303279) заборгованість за кредитом у розмірі 32 675 грн. 10 коп., та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 326 грн. 75 коп., а всього стягнути - 33 001 ( тридцять три тисячі одна) грн. 85 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Вишгородським районним судом Київської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя