Рішення № 31661975, 04.06.2013, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 408/9093/12 22-ц/774/1007/К/13

Справа № 408/9093/12 Головуючий у 1-й інстанції - Вікторович Н.Ю.

Провадження №22ц/774/1007/К/13 Доповідач - Братіщева Л.А.

Категорія 45 (4)

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

"04" червня 2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: - Братіщевої Л.А.

суддів: - Митрофанової Л.В., Михайлів Л.В.

при секретарі: - Євтодій К.С.

за участю: представника позивача ОСОБА_6 - ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат" на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2013 року по справі за позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", третя особа Криворізька міська рада, про стягнення вартості земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И Л А:

В жовтні 2010 року ОСОБА_6 звернулась до суду з позовом до Криворізької міської ради і неодноразово уточнюючи позовні вимоги звернулася із позовом до Територіальної громади м. Кривого Рогу та Відкритого акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат" (далі - ПАТ "Кривбасзалізрудком") про стягнення вартості земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням №20/368 ПУ ім. Леніна, правонаступником якого є ПАТ "Кривбасзалізорудком" була виділена у безстрокове користування під санітарно-захисну зону земельну ділянку площею 10,56га, яка згідно Державного Акту від 31.03.1998р. належить їй на праві приватної власності площею 0,1000га та розташована по АДРЕСА_1

Оскільки вартість знесеного будинку позивачу відповідачем була компенсована 04.12.2002р. у сумі 15171,90грн., тоді як вартість земельної ділянки, яку вилучено, відповідач компенсувати відмовляється.

Посилаючись на ці обставини та неодноразово уточнюючі позовні вимоги просила суд стягнути на її користь з ПАТ "Кривбасзалізорудком" 39990,06 грн. вартості земельної ділянки, яка складається з основного боргу в сумі 33116грн., суми інфляційних витрат - 3879,18грн., 3% річних - 2994,88грн.

Позовні вимоги до Територіальної громади м Кривого Рогу в особі Криворізької міської ради за заявою позивача залишено без розгляду.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволено.

Стягнуто з ПАТ "Кривбасзалізрудком" на користь ОСОБА_6 39990,06грн вартості земельної ділянки та 451 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ПАТ «Кривбасзалізрудком» просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог позивача посилаючись на те, що право власності позивача на спірну земельну ділянку не припинено, та відповідачем воно не набуте; судом не взято до уваги рішення апеляційного суду від 22.10.2008р. за аналогічним позовом ОСОБА_6, яким встановлено, що ПАТ "Кривбасзалізорудком" не є належним відповідачем.

Крім того, позивачем не обґрунтовано розмір позовних вимог в частині вартості спірної земельної ділянки, оскільки не надано відповідного акту комісії, в якому було б встановлено наявність у позивача збитків, заподіяних йому внаслідок встановлення обмежень щодо використання земельної ділянки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Кривбасзалізрудком» підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення з частковим задоволенням позовних вимог у зв'язку з неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу по справі - ОСОБА_6 на праві приватної власності належало домоволодіння АДРЕСА_1 й земельна ділянка розміром 0,1000 га, яка призначена для його обслуговування (а.с. 7-10).

В грудні 2004 році у зв'язку з виділенням земельної ділянки площею 10,56 га під санітарно-захисну зону від шахти ім. Леніна на підставі рішення № 20/368 виконкому Криворізької міської ради від 04.10.1978 року знесено будинок АДРЕСА_2 та вилучено земельну ділянку, на якій він розташований.

04 грудня 2002 року ПАТ "Кривбасхзалізорудком" виплатило компенсацію за знесені будівлі позивача шляхом виплати грошової компенсації в сумі 15171,90грн. На підставі наказу ПАТ "Кривбасзалізорудком" №329 від 08.11.2002р. (а.с. 21 - витребуваної справи).

Відшкодувати вартість земельної ділянки площею 0,1000 га позивачу відповідач відмовляється.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з доведеності позову та обов'язку відповідача відшкодувати спричинені позивачу збитки в розмірі вартості земельної ділянки, яка становить 33116 грн., а враховуючи індекс інфляції та 3% річних всього 39990грн. у зв'язку з вилученням належної їй на праві приватної власності земельної ділянки під санітарно-захисну зону.

Проте, повністю погодитися з такими висновками суду колегія суддів не може з огляду на наступне.

Враховуючи те, що спірні правовідносини між сторонами виникли після набрання чинності Земельного кодексу України від 25 жовтня 2011 року, колегія вважає, що при вирішенні спірного питання слід керуватися нормами вказаного Закону.

Так, п. "г" ст. 90 Земельного Кодексу передбачено право власника землі на відшкодування збитків у випадках, передбачених Законом, а ст. 156 ЗК зазначає підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувача в тому числі, встановлення обмежень щодо використання земельних ділянок (п. "в").

Положення ч.1 ст. 157 ЗК України передбачають право позивача на відшкодування збитків, завданих відповідачем як юридичною особою, діяльність якої обмежує права власників земельної ділянки, яка в них вилучена, про що роз'яснює і Пленум Верховного Суду України в п.12 Постанови "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді земельних справ" від 16.04.2004р. №7.

Доводи апеляційної скарги про те, що ПАТ "Кривбасзалізорудком" є не належним відповідачем по справі безпідставні, отже, саме ПАТ "Кривбасзалізорудком" є тією юридичною особою, виробнича діяльність якої на належній позивачу на праві власності земельній ділянці обмежує право позивача як її власника, і на яку у відповідності до положень ч.1 ст.157 ЗК України і покладається обов'язок з відшкодування на користь позивача збитків, що завдані таким обмеженням.

Доводи про те, що ОСОБА_6 Вже зверталась з аналогічним позовом до суду і їй було відмовлено, не можуть бути взяті до уваги враховуючи те, що підстави звернення до суду та предмет спору були іншими, і як пояснила представник позивача, саме відповідачем, 04 грудня 2009 року, доньці позивача ОСОБА_9 була виплачена грошова компенсація за землю, розташовану на цій самій вул. Снєгірьовській, б. 80 (а.с. 39), тобто відповідач почав сплачувати гроші за вилучення земельних ділянок, після чого позивач і звернулася з даним позовом до суду.

Згідно роз'яснень п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами Земельного законодавства при розгляді земельних справ" від 16.04.2004р. №7, розміри збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам вилученням (викупом/ або тимчасовим зайняттям земельних ділянок у встановленому порядку, визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських )міст обласного значення) рад відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19 квітня 1993 року №284.

А відповідно до п.4 зазначеного Порядку, розмір збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна на момент заподіяння збитків, проведення витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відповідної вартості).

Зазначене суд першої інстанції залишив поза увагою, та визначаючи вартість землі в сумі 33116грн. за довідкою від 03 червня 2009 року №1148 (а.с. 8) виходив з вартості земельної ділянки на момент розгляду справ, а не на момент заподіяння збитків.

Згідно довідки Криворізького міського управління земельних ресурсів №910 від 27.09.2002р., на момент заподіяння збитків вартість земельної ділянки складає 23863,84грн. (а.с. 212) і саме ця сума підлягає стягненню з відповідача на користь ОСОБА_6 В якості заподіяного збитку.

Колегія не погоджується з висновками суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача ОСОБА_6,з підстав ч.2 ст.625 ЦК України суми інфляційних витрат 3879,18грн. та 3% річних в сумі 2994,88грн., виходячи з того, що правовідносини, які виникли між сторонами, не передбачають застосування ст. 625 ЦК України.

Отже, на підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції з підстав передбачених п.1, п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 23863,84грн. та судового збору в сумі 238,64грн. відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 303, 307, п. п.1, 4 ч.1 ст. 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Криворізький залізорудний комбінат " - задовольнити частково.

Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу від 27 лютого 2013 року - скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства " Криворізький залізорудний комбінат ", третя особа - - Криворізька міська рада, про стягнення вартості земельної ділянки - задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Криворізький залізорудний комбінат " на користь ОСОБА_6 23863,84грн.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства " Криворізький залізорудний комбінат " на користь ОСОБА_6 238,64грн. судового збору.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: