Ухвала суду № 31661081, 30.05.2013, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

______________

Головуючий у 1-й інстанції: Зозуля Д. П.

Суддя-доповідач:Шевчук С.М.

УХВАЛА

іменем України

"30" травня 2013 р. Справа № 2а/1770/4811/2012

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шевчук С.М.

суддів: Бучик А.Ю.

Майора Г.І.,

при секретарі Самченко В.М. ,

за участю сторін:

представника позивача Голуба В.П., представника відповідача Краська Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" березня 2013 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіменс-Габро" до Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень - рішень ,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Сіменс Габро" звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08. 2012 р. № 0003902342 та № 0003912342.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 11.03.2013року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Рівному Рівненської області Державної податкової служби №0003902342 від 22.08. 2012 року та № 0003912342 від 22.08. 2012 року.

Вважаючи, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Житомирського апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою, в якій просить назване рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову. На підтвердження доводів апеляційної скарги зазначив, що взаємовідносини ТОВ фірми "Сіменс Габро" та ТОВ "Техпром М" здійснені без мети реального настання правових наслідків, лише з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків. Позивачем сформовано податковий кредит та валові витрати по безтоварних операціях з ТОВ "Техпром М", оскільки дії з перерахування постачальникам коштів за товари без фактичного їх отримання та переходу права власності на них не підпадають під поняття "продаж товарів, результатів робіт (послуг)",

Відповідно до ч. 1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у апеляційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що посадовою особою ДПІ у м. Рівному проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Сіменс Габро" з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ "Техпром М" (код ЄДРПОУ 36365995) за період з 01.01. 2010 року по 31.12. 2011 року. Результати такої перевірки відображені у акті № 385/22-200/22554294 від 14.08.2012 року (а.с. 212-216).

Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 5.1, пп.. 5.2.1 п. 5.2, абз. 4 пп.. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05. 1997 № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) - завищено валові витрати за ІІІ кв. 2010 р. по постачальнику ТОВ "Техпром М" в сумі 72164 грн., що призвело до заниження податку на прибуток за ІІІ кв. 2010 р. на 18041 грн., а також порушення позивачем пп.. 7.2.6 п. 7.2, пп.. 7.4.1, пп.. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР (із змінами і доповненнями) - в результаті завищення податкового кредиту по взаємовідносинах з постачальником ТОВ "Техпром-М" за липень 2010 р. на суму 14433 грн., занижено ПДВ за липень 2010 р. на суму 14433 грн.

На підставі висновків названого акту перевірки ДПІ у м. Рівному прийнято податкові повідомлення-рішення: від 22.08. 2012 р. № 0003902342, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на прибуток" на суму 22551 грн., та від 22.08. 2012 р. № 0003912342, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "Податок на додану вартість по вітчизняних товарах" на суму 18041 грн. (а.с. 7, 8).

Надаючи правову оцінку доводам апеляційної скарги та з'ясовуючи обставини стосовно реальності господарських операцій між ТОВ фірмою "Сіменс Габро" та ТОВ "Техпром М", правомірності формування позивачем сум валових витрат та податкового кредиту за такими операціями колегією суддів встановлено, що у складі податкового кредиту податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року позивачем відображено податок на додану вартість в сумі 14433 грн. за операцією з обумовленим контрагентом (а.с. 32-36). Валові витрати по вищевказаній господарській операції на суму 72164 грн. ТОВ фірмою "Сіменс Габро" відображено в декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2010 року (а.с. 30-31).

На підтвердження доводів правомірності формування обумовлених сум валових витрат, податкового кредиту та фактичного виконання господарської операції позивачем надано: договір купівлі-продажу товарів № 02/07-10 від 02.07.2010р. предметом якого є придбання позивачем матеріалів, інструментів для обробки каменю; видаткову та податкову накладну №7332 від 29.07.2010 р. на поставку ТОВ "Техпром М" товару позивачу; виписки з банку про проведення розрахунку за поставлений товар (а.с.27- 29); картки субконто в розрізі товарів, попередні калькуляції вартості та акти переробки за липень - жовтень 2010 р.

З перелічених доказів вбачається, що товарно-матеріальні цінності (перелічені у вище названій видатковій накладній) фактично надійшли на підприємство позивача, оприбутковані позивачем в установленому порядку та використані у господарській діяльності (а.с. 75-83, 120-125, 126-181, 182-197). Названі обставини також підтверджені в ході розгляду справи показами свідків директора ТОВ фірми "Сіменс Габро" ОСОБА_8, головного інженера ТОВ фірми "Сіменс Габро" ОСОБА_7, які окрім того показали, що доставка товару за вищевказаним договором здійснювалась транспортом ТОВ "Техпром М".

Окрім того, акт перевірки також містить відомості про те, що за даними бухгалтерському обліку ТОВ фірма "Сіменс Габро" має місце оприбуткування таких операцій, а зокрема по рахунках: Дебет 201 "Товари" - Кредит 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками".

Вищеописані та досліджені судом документи відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача, є первинними документами в розумінні закону, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.

Оцінюючи доводи відповідача щодо безтоварності названої операції виходячи з обставин щодо засудження організаторів створення (придбання) ряду фіктивних підприємств, серед яких були організатори створення ТОВ "Техпром М" за ст. 28 ч. 3, ст. 205 ч. 2, ст. 366 ч.2 Кримінального кодексу України, то вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08.2011 р. не містить будь-яких відомостей щодо взаємовідносин таких осіб з ТОВ фірмою "Сіменс Габро", не зазначено про участь ТОВ фірми "Сіменс Габро" у злочинних схемах. Документи, якими оформлені господарські взаємовідносини між позивачем та контрагентами, в кримінальній справі не досліджені, у вироку не описані. Посадові особи ТОВ фірми "Сіменс Габро" до кримінальної відповідальності про вчинення злочинів у співучасті з особами, засудженими вищевказаним вироком, не притягувалися. Будь-які об'єктивні відомості, які вказували б про обізнаність посадових осіб позивача стосовно протиправної поведінки засновників (посадових осіб) контрагентів-постачальників, - відсутні. Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 12.08. 2011р. винесений після здійснення господарських операцій, які є предметом дослідження в даній справі (а.с. 46-54, 55-58).

Відповідно до ч. 4 ст.72 КАС України вирок суду в кримінальній справі, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності, щодо якої ухвалений вирок, лише в питаннях, чи мало місце це діяння та чи вчинене воно цією особою.

За встановлених обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищевказаний вирок суду не має преюдиційного значення та не впливає на оцінку доказів у даній справі, позаяк не стосується поведінки посадових осіб ТОВ фірми "Сіменс Габро" при формуванні податкового кредиту, валових витрат та не містить відомостей стосовно предмета спору в адміністративній справі і не спростовує обставин щодо фактичної поставки ТМЦ позивачу.

Окрім того, судом встановлено, що (на момент здійснення господарської операції з позивачем) ТОВ "Техпром М" був зареєстрований платником податку на додану вартість .

Формування спірних сум валових витрат та податкового кредиту позивач здійснив відповідно до приписів пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та на підставі податкових накладних та первинних документів, що містять усі обов'язкові реквізити та за господарськими операціями, що є фактично виконані.

Що ж до доводів відповідача, про те, що правочини позивача з названим контрагентом є нікчемними та такими, що порушують публічний порядок і направлені на незаконне заволодіння майном держави у вигляді несплати податку на додану вартість та податку на прибуток, то такі висновки можуть мати місце лише при встановленні обвинувальним вироком суду обставин щодо наявності вини та умислу у позивача на незаконне заволодіння майном держави.

Всупереч обумовленому, жодних доказів того, що позивач або його контрагент під час укладання договору завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства. Також, відповідачем не встановлено обізнаності позивача щодо протиправного характеру діяльності його контрагентів, прямої чи опосередкованої причетності до такої протиправної діяльності з метою отримання податкової вигоди.

Згідно із статтею 61 Конституції України відповідальність осіб має індивідуальний характер, при цьому будь-які протиправні дії одних платників податків не можуть покладати обов'язку щодо відповідальності за дії таких платників на інших осіб. Отож особа не може нести відповідальності за неправомірні дії інших осіб (за умови необізнаності щодо їх протиправної поведінки).

Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" №3477-IV від 23.02.2006 р., є джерелом права, свідчить про те, що якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського Суду від 09.01.2007 р. у справі "Інтерсплав проти України"). Вказане узгоджується з конституційним принципом індивідуальності юридичної відповідальності.

У рішенні ж Європейського суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов'язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або будь-яких вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки до отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов'язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Порушення з боку ТОВ "Техпром М" податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків (позивача) права на валові витрати та на податковий кредит.

Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини, колегія суддів апеляційного суду вважає висновки відповідача про нікчемність та безтоварність правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Техпром М" необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі викладеного, колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду України приходить до висновку, що порушень або неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "11" березня 2013 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя С.М. Шевчук

судді: А.Ю.Бучик Г.І. Майор

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Сіменс-Габро" вул.Орлова,47,м.Рівне,33027

3- відповідачу Державна податкова інспекція у м.Рівне Рівненської області Державної податкової служби вул. Відінська, 8,м.Рівне,33023