Рішення № 31658285, 28.05.2013, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 412/8969/2012

2/201/322/2013

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Інноваційний - промисловий банк» в особі Дніпропетровській філії ПАТ «ІМПРОМБАНК» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та по зустрічному позову ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Інноваційний - промисловий банк» в особі Дніпропетровської філії ПАТ «ІМПРОМБАНК», третя особа ОСОБА_1 про визнання договору недійсним,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в обґрунтування якого посилається на те, що 11 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Іноваційно - промисловий банк» , правонаступником якого у зв'язку зі зміною назви є Публічне акціонерне товариство «Іноваційно - промисловий банк» був укладений кредитний договір № 32-08-2, відповідно до якого ОСОБА_1 був виданий споживчий кредит у сумі 80 000 грн. з 11 серпня 2008 року по 07 серпня 2009 року із сплатою 19 % річних.

Згідно умов п. 3.1 кредитного договору, позивач відкрив позичковий рахунок № 22023015300129 ОСОБА_1, який отримав суму кредиту в розмірі 80 000 грн. готівкою. Таким чином свої зобов'язання по кредитному договору № 32 -08-0 позивач виконав в повному обсязі.

В забезпечення повернення кредиту сторонами договору були запропоновані договори застави майнових прав № № 84-08-2, 85-08-2, 86-08-2, 87-08-2, 88-08-2, 89-08-2 від 11 серпня 2008 року на кошти, розміщені заставодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до договорів банківського вкладу на вкладних рахунках. Крім того в якості забезпечення кредиту був укладений договір поруки № 06-08 від 11 серпня 2008 року, поручителем за яким виступило ТОВ «Каннінг» в особі директора ОСОБА_1

Відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали в результаті чого станом на 30 червня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 25 676 грн. 57 коп.: з яких 20 939 грн. 55 коп. заборгованість за кредитом та 4 737 грн. 02 коп. заборгованість по несплаті відсотків. Тому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту та судові витрати.

Позивач ОСОБА_5 звернулася до суду з зустрічної позовною заявою до ПАТ «Іноваційно- промисловий банк» про визнання договору застави майнових прав недійсним. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 11 серпня 2008 року між не та відповідачем було укладено договір застави майнових прав № 86-08-2, згідно якого вона нібито передала в заставу майнові права на отримання грошових коштів заставодавця, розміщених у заставодержателя- банка відповідно до договору банківського вкладу строкового № 144/06/ТО від 27 липня 2006 року для забезпечення вимог заставодержателя за кредитним договором № 32-08-2 від 11 серпня 2008 року, укладений між ПАТ «Інноваційний - промисловий банк» та ОСОБА_1, з тих підстав, що вона його не підписувала.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові, просив їх задовольнити, та заперечував проти задоволенні зустрічних позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, причини неявки до суду не повідомила.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості та просила визнати договір застави майнових прав недійсним.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши матеріали справи, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в задовлені зустрічних позовних вимог відмовити з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк встановлений договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, 11 серпня 2008 року між відкритим акціонерним товариством «Іноваційно - промисловий банк» , правонаступником якого у зв'язку зі зміною назви є Публічне акціонерне товариство «Іноваційно - промисловий банк» був укладений кредитний договір № 32-08-2, відповідно до якого ОСОБА_1 був виданий споживчий кредит у сумі 80 000 грн. з 11 серпня 2008 року по 07 серпня 2009 року із сплатою 19 % річних /а.с.5-6/.

Згідно умов п. 3.1 кредитного договору, позивач відкрив позичковий рахунок № 22023015300129 ОСОБА_1, який отримав суму кредиту в розмірі 80 000 грн. готівкою. Таким чином свої зобов'язання по кредитному договору № 32 -08-0 позивач виконав в повному обсязі.

В забезпечення повернення кредиту сторонами договору були запропоновані договори застави майнових прав № № 84-08-2, 85-08-2, 86-08-2, 87-08-2, 88-08-2, 89-08- 2 від 11 серпня 2008 року на кошти, розміщені заставодавцями ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відповідно до договорів банківського вкладу на вкладних рахунках /а.с. 9,10,12,13,14/. Крім того в якості забезпечення кредиту був укладений договір поруки № 06-08 від 11 серпня 2008 року, поручителем за яким виступило ТОВ «Каннінг» в особі директора ОСОБА_1 /а.с. 7/.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно із ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали в результаті чого станом на 30 червня 2012 року у творилася заборгованість в розмірі 25 676 грн. 57 коп.: з яких 20 939 грн. 55 коп. заборгованість за кредитом та 4 737 грн. 02 коп. заборгованість по несплачені відсотки. Тому позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість по кредиту та судові витрати.

Судом встановлено, що відповідачі взяті на себе зобов'язання не виконали належним чином, внаслідок чого станом на 30 червня 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 25 676 грн. 57 коп.: з яких 20 939 грн. 55 коп. заборгованість за кредитом та 4 737 грн. 02 коп. заборгованість по несплаті відсотків.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню і, відповідно до розрахунку наданого позивачем та провіреного в судовому засіданні, з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути солідарно суму заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 676 грн. 57 коп.: з яких 20 939 грн. 55 коп. заборгованість за кредитом та 4 737 грн. 02 коп. заборгованість по несплаті відсотків.

Що стосується зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 суд вважає за необхідне відмовити в їх задоволенні з наступних підстав.

Судом встановлено, що 11 серпня 2008 року між ОСОБА_5 та ВАТ «Інноваційно - промисловий банк» було укладено договір застави майнових прав № 86-08-2, згідно якого ОСОБА_5 передала в заставу майнові права на отримання грошових коштів заставодавця, розміщених у заставодержателя- банка відповідно до договору банківського вкладу строкового № 144/06/ТО від 27 липня 2006 року для забезпечення вимог заставодержателя за кредитним договором № 32-08-2 від 11 серпня 2008 року, укладений між з ВАТ «Інноваційний - промисловий банк» та ОСОБА_1

18 грудня 2012 року ухвалою суду призначено судово - почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_5 у договорі застави майнових прав № 86-08-2 від 11 серпня 2008 року укладений між ОСОБА_5 та ВАТ «Інноваційно промисловий банк» самою ОСОБА_5 чи іншою особою.

Згідно висновку почеркознавчої експертизи № 111-13 від 15 січня 2013 року підпис в договорі застави майнових прав № 86-08-2 від 11 серпня 2008 року укладений між ОСОБА_5 та ВАТ «Інноваційно промисловий банк» виконано не ОСОБА_5, а іншою особою.

В пункті 8 Постанови Пленуму ВСУ від 06.11.2009 N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" вказано: "Відповідно до частини першої статті 215 ЦК ( 435-15 ) підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено. У зв'язку з цим судам необхідно правильно визначати момент вчинення правочину (статті 205-210, 640 ЦК( 435-15 ) тощо). Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено. (...) Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають від мовляти в позові з такою вимогою.

У відповідності до положень статті 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Отже, заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд вважає їх належними та достатніми для вирішення справи по суті, та такими, що відповідають вимогам статей 59-60 ЦПК України, згідно яких належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи викладене суд вважає за необхідне позовні вимоги ПАТ «Інноваційно- промисловий банк» задовольнити в задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_7 - відмовити.

Судові витрати у справі розподілити на підставі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212-215, 218 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інноваційний - промисловий банк» в особі представника ліквідатора по Дніпропетровській філії ПАТ «ІМПРОМБАНК» - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 інд. номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 інд. номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційний - промисловий банк» код ЄДРПОУ 20021814 заборгованість по кредитному договору № 32-08-2 від 11 серпня 2008 року станом на 30 червня 2012 року в розмірі 25 676 грн. 57 коп. а саме: 20 939 грн. 55 коп. заборгованість по кредиту; 4 737 грн. 02 коп. заборгованість по відсоткам.

Стягнути з ОСОБА_1 інд. номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 інд. номер НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Інноваційний - промисловий банк» код ЄДРПОУ 20021814 понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 128 грн. 39 коп. з кожного.

В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О.Демидова