Постанова № 31657364, 23.04.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 квітня 2013 р. Справа №801/3718/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кисельової О.М., при секретарі -Сидельовій М.В.,

за участю представника позивача - Жаворонкової Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісної фірми "Крим-автодізель-сервіс 2000"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісної фірми "Крим-автодізель-сервіс 2000" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісної фірми "Крим-автодізель-сервіс 2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС складено акт №1581/22.7/31095464 від 12.03.2013 року, на підставі якого винесено податкові повідомлення - рішення від 27.03.2013 року №0001482207, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 63636,00 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 12883,00 грн. та №0001472207, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 80861,00 грн., штрафні санкції в розмірі 16103,50 грн., які вважає такими, що підлягають скасуванню, оскільки вони суперечить нормам Податкового кодексу України.

Так, в оскаржуваних податкових повідомленнях - рішеннях відсутні посилання на норми законодавчого акту, порушення якого встановлено та відповідно до якого був зроблений перерахунок грошових зобов'язань позивача та розрахунок штрафних санкцій з ПДВ та податку на прибуток.

Посилання податкового органу на дані досудового слідства в рамках кримінальної справи, як докази порушення позивачем вимоги податкового законодавства не відповідають ознакам належності та допустимості доказів, оскільки дані, отримані в ході досудового слідств в рамках розслідування та розгляду такої кримінальної справи не можуть бути підставою для прийняття податкового повідомлення - рішення про визнання платникові податків розрахованого за результатами такої перевірки грошового зобов'язання.

Матеріали зустрічних звірок контрагентів платника податків не є належними та допустимими підставами для висновків про порушення вимог податкового законодавства таким платником податків.

Порушення вимог податкового законодавства суб'єктом господарювання по ланцюгу постачання при здійсненні господарських операцій не повинно тягти за собою відповідальність іншого учасника господарських взаємовідносин.

Представники позивача в судовому засіданні підтримав позов з підстав, які в ньому вказано.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та дату проведення судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісної фірми "Крим-автодізель-сервіс 2000" з питань дотримання вимог податкового законодавства при визначенні податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з БВП «Строитель Плюс» за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року, за результатами зазначеної перевірки складено акт №1581/22.7/31095464 від 12.03.2013 року, яким встановлено порушення:

- п. 5.1, пп.5.2.1 п.5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.44.1 ст. 44, п. 138.1, п.138.2, п. 138.6, пп.138.8.1 п. 138.8 ст. 138, пп.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 80861 грн., у тому числі: за 2 квартал 2010 року в сумі 20296,00 грн.; за 3 квартал 2010 року в сумі 19239,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 24875,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 7624,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 8827,00 грн.;

- пп.3.1.1 п.3.1 ст. 3, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість всього в сумі 63636,00 грн., у тому числі по періодах: за червень 2010 року на суму 16236,00 грн., за липень 2010 року на суму 5815,00 грн., за вересень 2010 року на суму 9577,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 10850,00 грн., за грудень 2010 року на суму 9050,00 грн., за березень 2011 року на суму 6100,00 грн., за квітень 2011 року на суму 291,00 грн., за травень 2011 року на суму 3759,00 грн., за червень 2011 року на суму 1958,00 грн.

На підставі наведеного акту перевірки було винесено податкові повідомлення -рішення від 27.03.2013 року:

- №0001482207, за яким сума грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем склала 63636,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 12883,00 грн.;

- №0001472207, за яким сума грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем склала 80861,00 грн. та штрафні санкції в розмірі 16103,50 грн.

Перевіряючи обґрунтованість оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом встановлено наступне.

Як вбачається з акту перевірки, Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісна фірма "Крим-автодізель-сервіс 2000" за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року до складу скоригованих валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування неправомірно віднесено вартість робіт, послуг на загальну суму 326514 грн., за 2 квартал 2010 року в сумі 81181,00 грн.; за 3 квартал 2010 року в сумі 76958,00 грн., за 4 квартал 2010 року в сумі 99498,00 грн., за 1 квартал 2011 року в сумі 30499,00 грн., за 2 квартал 2011 року в сумі 38378,00 грн.

За цей же період встановлено завищення податкового кредиту в сумі 65303,00 грн., у тому числі по періодах: за червень 2010 року на суму 16236,00 грн., за липень 2010 року на суму 5815,00 грн., за вересень 2010 року на суму 9577,00 грн., за жовтень 2010 року на суму 10850,00 грн., за грудень 2010 року на суму 9050,00 грн., за березень 2011 року на суму 6100,00 грн., за квітень 2011 року на суму 1958,00 грн., за травень 2011 року на суму 3759,00 грн., за червень 2011 року на суму 1958,00 грн.

При проведенні даної перевірки було використано матеріали перевірки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим від 11.04.2012 року №37/22/31263808 «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ БВП «Строитель Плюс» з питань правомірності проведених господарських відносин з контрагентами - покупцями та постачальниками з метою встановлення факту реальності проведених взаємовідносин, повноти їх відображення в податковому обліку з урахуванням їх виду, обсягу, якості та розрахунків при здійсненні фінансово - господарської діяльності за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року».

Висновок вказаного акту береться до уваги відповідно до проведеного аналізу фінансово - господарської діяльності ТОВ БВП «Строитель Плюс», яким встановлено ознаки фіктивності, передбачені ст. 55-1 Господарського кодексу України.

Так, звіркою ТОВ БВП «Строитель Плюс» встановлено порушення ст. ст. 203, 215, 216, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання, в момент вчинення правочинів вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених по ланцюгу постачання ТОВ БВП «Строитель Плюс» до реальних вигодонабувачів за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року та йдеться посилання на кримінальну справу №69-0146, яку порушено відносно директора ТОВ «Союз КДС» за фактом умисного ухилення від сплати податків, за попередньою змовою групою осіб, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України та відносно директора ТОВ БВП «Строитель Плюс» ОСОБА_2, фізичних осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 за фактами фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, зокрема, ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягла в сприянні директору ТОВ «Союз КДС» в мінімізації ним податкових зобов'язань, а також пособництва ними в умисному ухиленні від сплати податків директору ТОВ «Союз КДС», що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів в особливо великих розмірах за ознаками злочинів, передбачених ст. 28, ч.2 ст. 205, ч. 2 ст. 206, ч.3 ст. 212 КК України.

Досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012 року на території України діяла група осіб, яка згідно єдиного плану з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організовувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Для функціонування зазначеної схеми вказані особи, діючи без наміру здійснювати діяльність, пов'язану з виробництвом та продажем ТМЦ, виконанням робіт або наданням послуг, в порушення встановленого законодавством порядку здійснення підприємницької діяльності зареєстрували та придбали СПД, зареєстровані на «підставних» осіб, зокрема: ПП «Ротонда Торг», ПП «Габарит Груп», ТОВ БВП «Строитель-плюс» директором та головним бухгалтером якого є ОСОБА_2, через які здійснювали операції щодо незаконного переведення безготівкових коштів, перерахованих із поточних рахунків підприємств різної форми власності у готівку.

В ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності, а саме: ПП «Гранд -М» (код ЄДРПОУ 33581667), ПП «Райс-М» (код ЄДРПОУ 33655597), ПП «Грандпродукт» (код ЄДРПОУ 34946788), ПП «Севелітстрой» (код ЄДРПОУ 35096833), ТОВ «ВТК «Окнополь» (код ЄДРПОУ 36070617), ТОВ «Бренд Строй» (код ЄДРПОУ 36165567), ПП «Сіті Буд» (код ЄДРПОУ 37081640), ПП «Скипер» (код ЄДРПОУ 37081677), ПП «Добре Місто» (код ЄДРПОУ 37081745), ПП «Комманд» (код ЄДРПОУ 37081766), ПП «Мобкрим торг» (код ЄДРПОУ 37081792), ПП «Визит Торг» (код ЄДРПОУ 37081939), ПП «Нантехімідж» (код ЄДРПОУ 37081965), ПП «Кримторг» (код ЄДРПОУ 32271261), ТОВ «Будівельна компанія «Акрополь» (код ЄДРПОУ 32841299), ПП «Базис Торг» (код ЄДРПОУ 36165986), ПП «Укрторгпартнер» (код ЄДРПОУ 36693415), ПП «Мастер Торг» (код ЄДРПОУ37196250), ПП «Кримспецтехнолоджи» (код ЄДРПОУ 36693441), ТОВ «Тонар-Крим» (код ЄДРПОУ 37860178), ТОВ «Кримстройіндустрія» (код ЄДРПОУ 32100553), ТОВ «Аквамарин» (код ЄДРПОУ 32836776), ПП «Єароградстрой» (код ЄДРПОУ 34836406), ПП «Прима торг» (код ЄДРПОУ 37081588), ТОВ «ТМ-Компані» (код ЄДРПОУ 37132621), фірма «Капітель Плюс» (код ЄДРПОУ 31095815), КП «Альянс» (код ЄДРПОУ 32468182), ПП «Пан Буд» (код ЄДРПОУ 37081614), ПП «Беллатрикс» (37081991) з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205 Кримінального кодексу України.

Використовуючи реквізити та банківські рахунки зазначених підприємств, вказана груп осіб документально оформлювала неіснуючі операції, які нібито свідчили про отримання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг виконання робіт, після чого вказані завідомо підроблені документи передавалися замовникам «послуг» із конвертації в готівку безготівкових коштів для їх відображення в бухгалтерському і податковому обліку, з метою незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат з податку на прибуток підприємств для подальшого заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податок на прибуток підприємства.

Враховуючи наведене за період з 01.04.2010 року по 31.12.2011 року позивач обмінювався документами на товари та послуги, зокрема, з ТОВ БВП «Строитель-плюс», яке має ознаки фіктивних підприємств.

Таким чином, суд зазначає, що встановлені у висновках акту перевірки від 12.03.2013 року №1581/22.7/31095464 порушення позивачем вимог Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», Податкового кодексу України визначено фактично за наявності порушеної кримінальної справи №69-0146 та акту про неможливість проведення зустрічних звірок контрагента позивача за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року.

Як вбачається з акту перевірки, матеріалів справи, здійснення фінансово-господарських операцій за перевіряємий період позивачем з вищенаведеним контрагентом підтверджується укладеними між позивачем та зазначеним контрагентом договорами, виписаними на їх виконання податковими накладними, видатковими накладними, актами.

Так, за перевіряємий період позивачем укладено з контрагентом ТОВ БВП «Строитель-плюс» наступні договори.

Договір надання послуг №367 від 02.01.2011 року, за яким замовник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісної фірми "Крим-автодізель-сервіс 2000" ) доручає, а виконавець (ТОВ БВП «Строитель-плюс») зобов'язується надати послуги по ремонту вузлів та агрегатів автомобільної техніки. Строк дії договору до 31.12.2011 року.

На виконання умов вказаного договору ТОВ БВП «Строитель-плюс» на адресу позивача виписано: податкові накладні від 28.03.2011 року №287 на загальну суму 26849,62 грн., у тому числі ПДВ в сумі 4474,94 грн., від 31.03.2011 року №428 на загальну суму 9748,80 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1624,80 грн., від 29.04.2011 року №387 на загальну суму 11750,40 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1958,40 грн., від 31.05.2011 року №508 на загальну суму 12403,20 грн., у тому числі ПДВ в сумі 2067,20 грн., від 31.05.2011 року №587 на загальну суму 10149,60 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1691,60 грн., від 30.06.2011 року №497 на загальну суму 11750,40 грн., у тому числі ПДВ в сумі 1958,40 грн., видаткові накладні від 19.05.2011 року №РН-00397 на суму 5252,40 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 875,40 грн., від 02.06.2011 року №РН-00448 на суму 6524,40 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 1087,40 грн., від 20.06.2011 року №РН-00514 на суму 4562,40 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 760,40 грн., від 20.06.2011 року №РН-00515 на суму 3896,40 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 649,40 грн., від 23.06.2011 року №РН-00539 на суму 5380,80 грн., з визначенням ПДВ в розмірі 896,80 грн.;

складено акти виконаних робіт: відповідно до договору (замовлення - наряду) №СФ-0000877 від 28.03.2011 року на суму 26849,62 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 4474,94 грн., відповідно до договору (замовлення - наряду) №СФ-0000898 від 31.03.2011 року на суму 9748,80 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1624,80 грн., відповідно до договору №367 від 02.01.2011 року на суму 9792,00 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1958,40 грн., відповідно до рахунку - фактури №СФ- від 30.05.2011 року на суму 12403,20 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 2067,20 грн., відповідно до рахунку - фактури №СФ-0001621 від 27.05.2011 року на суму 10149,60 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1691,60 грн., відповідно до рахунку - фактури №СФ- 0002059 від 30.06.2011 року на суму 11750,40 грн., з урахуванням ПДВ в сумі 1958,40 грн.

02.01.2011 року між позивачем (покупець) та ТОВ БВП «Строитель-плюс» (продавець) укладено договір купівлі - продажу №366, з яким продавець зобов'язується передати у власність покупцю товар -автозапчастини.

На виконання договору ТОВ БВП «Строитель-плюс» виписано: податкові накладні від 10.06.2010 року №2568 на суму 13266,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2211,00 грн., від 16.06.2010 року №2616 на суму 21600,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3600,00 грн., від 18.06.2010 року №2601 на суму 12273,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2045,60 грн., від 20.06.2010 року №2711 на суму 28727,98 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4787,99 грн., від 23.06.2010 року №2669 на суму 7999,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1333,30 грн., від 25.06.2010 року №2671 на суму 10010,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1668,40 грн., від 29.06.2010 року №2748 на суму 3540,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 590,00 грн., від 30.07.2010 року №3453 на суму 34890,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5815,00 грн., від 09.09.2010 року №4846 на суму 3866,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 644,40 грн., від 23.08.2010 року №4886 на суму 22393,44 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3732,24 грн., від 30.09.2010 року №5130 на суму 31200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5200,00 грн., від 27.10.2010 року №8837 на суму 19474,68 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3245,78 грн., від 28.10.2010 року №6138 на суму 45623,99 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 7604,00 грн., від 27.12.2010 року №8072 на суму 6189,96 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1031,66 грн., від 29.12.2010 року №8095 на суму 12420,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2070,00 грн., від 30.12.2010 року №8117 на суму 35690,04 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5948,34 грн.; видаткові накладні від 09.09.2010 року №РН-0004261/4846 на суму 3866,40 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3866,40 грн., від 23.09.2010 року №РН-0001365/4886 на суму 22393,44 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3732,24 грн., від 27.10.2010 року №РН-0006137 на суму 19474,68 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 3245,78 грн., від 28.10.2010 року №РН-0006138 на суму 45623,99 грн., з урахуванням ПДВ в розмірі 7604,00 грн.;

складено акти виконаних робіт від 10.06.2010 року на суму 13266,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2211,00 грн., від 16.06.2010 року на суму 21600,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 3600,00 грн., від 18.06.2010 року на суму 12273,60 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 2045,60 грн., від 20.06.2010 року на суму 28727,98 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 4787,99 грн., від 23.06.2010 року на суму 7999,80 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1333,30 грн., від 25.06.2010 року на суму 10010,40 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 1668,40 грн., від 29.06.2010 року на суму 3540,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 590,00 грн., від 30.07.2010 року на суму 34890,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5815,00 грн., від 10.09.2010 року на суму 31200,00 грн., у тому числі ПДВ в розмірі 5200,00 грн.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств").

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, зокрема витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п. 139.1.9 п. 139 .1 ст. 139) .

Згідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника (п.п 7.2.6. п. 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього кодексу).

Суд вважає, що наявність у платника податків (позивача у справі) виданих йому продавцем товарів податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту.

Згідно з положеннями Податкового кодексу України та Закону України "Про податок на додану вартість" існує один випадок не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість цим кодексом не передбачено.

При визначенні же оподатковуваного прибутку не можуть бути враховані, зокрема, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відсутність таких документів не визначалася в акті перевірки, а навпаки такі документи перевірялися, але оцінку їм було надано відповідно до даних перевірки контрагентів позивача.

Та обставина, що податковим органом складено акт щодо неможливості проведення зустрічної перевірки контрагента позивача, не свідчить, що на час виписки податкових накладних та здійснення господарської операції (за якими податкова інспекція встановила завищення податкового кредиту позивачем та заниження податку на прибуток) ТОВ БВП «Строитель Плюс» не знаходилося за юридичною адресою, а також не може свідчити про недійсність або нікчемність правочину між позивачем та цим підприємством.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до змісту ст. 204 та ст. 215 ЦК України укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). У всіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину.

Угоди з контрагентом позивача недійсними не визнавалися. Підстави вважати їх нікчемними відсутні.

Актом перевірки позивача також підтверджується факт оформлення зазначених документів між позивачем та його контрагентом на виконання укладених договорів, поряд з цим, акт перевірки не містить встановлення факту недоліків в оформленні даних документів.

Акт перевірки не містить оцінки кожної конкретної операції проведеної контрагентом з позивачем, із з'ясуванням та з підтвердженням відповідними доказами, питання фактичної відсутності постачання позивачу товарів, робіт (послуг).

З метою встановлення фактичного здійснення господарських операції, наявності підстав для формування матеріальних витрат та податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість відповідачем, згідно акту перевірки, не були з'ясовані таки обставини, як рух активів у процесі здійснення господарської операції, постановка на облік, експлуатація устаткування, використання матеріалів в господарський діяльності позивача. Тобто такі фактичні дані які підтверджують господарські операції.

Встановлені досудовим слідством по кримінальній справі дані, які відображені в акті перевірки відповідачем, не можуть свідчити про невиконання господарських операцій між позивачем та контрагентом, оскільки наведені в акті перевірки дані не містять конкретної інформації щодо таких відносин.

Слід відзначити, що відповідно до положень ч. 4 ст. 72 КАС України, вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

На час розгляду справи суду не наданий вирок суду по вказаній кримінальній справі, отже обставини встановлені у ході досудового слідства судом не можуть бути прийняті в якості доказів.

На підставі викладеного, суд, оцінюючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, керуючись критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта, вважає, що їх було прийнято необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття рішення, упереджено, нерозсудливо, з порушенням закону, тому вони визнаються судом протиправними та підлягають скасуванню.

В порядку ст. 94 КАС України на користь позивача з Державного бюджету України підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 1734,85 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158, 159, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 27.03.2013 року №0001472207.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС від 27.03.2013 року №0001482207.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-сервісної фірми "Крим-автодізель-сервіс 2000" з Державного бюджету України витрати по сплаті судового збору у розмірі 1734,85 гривень, шляхом списання органами Державного казначейства з відповідних рахунків відповідача.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кисельова О.М.