Рішення № 31656737, 20.05.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2013 р. Справа № 911/762/13-г

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільгосптехніка", Вишневе

про звернення стягнення на предмет іпотеки в розмірі 817 747,58 грн.

за участю представників сторін:

позивач – не з’явився;

відповідач – не з’явився;

Обставини справи:

До господарського суду Київської області звернулось Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агросільгосптехніка" (відповідач) про звернення стягнення на нерухоме майно, яке належить відповідачу, у зв’язку з виникненням заборгованості в розмірі 817 747,58 грн. за кредитним Договором № VL 37_B від 28.02.2006р., яка складається з 240 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 346 291,55 грн. простроченої заборгованості за процентами та 231 456,03 грн. пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на укладений 28.02.2006р. між позивачем – ПАТ КБ “Приватбанк” та відповідачем – ТОВ “Агросільгосптехніка” кредитний Договір № VL 37_B. В забезпечення виконання умов кредитного договору між позивачем та відповідачем 28.02.2006р. був укладений Договір іпотеки. Проте, відповідачем умови кредитного договору не виконані і станом на 05.07.2012р. у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 817 747,58 грн., у зв’язку з цим, позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним Договором № VL 37_B від 28.02.2006р.

Ухвалою суду від 06.03.2013р. провадження у даній справі було порушено та призначено до розгляду на 08.04.2013р.

08.04.2013р. позивачем через канцелярію суду були подані витребувані судом документи, які залучені до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 08.04.2013р. розгляд справи було відкладено, у зв’язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та зобов’язано останнього виконати вимоги суду, викладені в ухвалі від 06.03.2013р. та надати докази відсутності заборгованості за кредитним договором № VL 37_B від 28.02.2006р.

Ухвалою суду від 22.04.2013р. розгляд справи було відкладено на 20.05.2013р., у зв’язку з повторною неявкою в судове засідання представника та неподання останнім витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 22.04.2013р. строк вирішення спору у даній справі було продовжено на 15 днів.

20.05.2013р. позивачем були подані пояснення через канцелярію суду, в яких останній зазначив про неможливість бути присутнім на вказаному судовому засіданні, у зв’язку з участю представника позивача в іншій справі, яка розглядається Фастівським міськрайонним судом Київської області, а тому просив розглядати справу без участі представника.

Відповідач втретє в судове засідання не з’явився, про причини не явки суд не повідомив.

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. №01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Як вбачається з поданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, місцезнаходженням ТОВ «Агросільгосптехніка» є: Київська обл., м. Вишневе, вул. Л.Українки, 62. Зазначена адреса також зазначена в позовній заяві, на яку здійснювалось відправлення поштової кореспонденції.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, а також зважаючи на строки, передбачені ст. 69 ГПК України, щодо терміну розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 статті 85 ГПК України, прийняте рішення оголошується господарським судом у судовому засіданні після закінчення розгляду справи.

20.05.2013р. в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,-

встановив:

28 лютого 2006 р. між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агросільгосптехніка» (позичальник) було укладено кредитний договір № VL 37_В, відповідно до умов якого банк надав ТОВ «Агросільгосптехніка» кредит у вигляді поновлюваної кредитної лінії із загальним лімітом 240 000,00 грн. в обмін на зобов'язання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди, з кінцевим терміном повернення кредиту 27 лютого 2009 р.

Відповідно до п. 1.2 договору, кредит надається на поповнення обігових коштів (закупівлю матеріалів, автозапчастин, техніки).

Відповідно до умов договору (п.п. 4.1, 4.2) за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту позичальник сплачує відсотки в розмірі 21% річних, а при порушенні якого-небудь із зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2 кредитного договору, позичальник сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі 42% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Сплата відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 4.1, 4.2 даного договору, здійснюється 25-го числа кожного поточного місяця, починаючи з дати підписання кредитного договору. При несплаті відсотків у зазначений термін, вони вважаються простроченими.

Згідно з ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачається мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов’язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов’язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ч. 2 ст. 345 ГК України).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до п.3 ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з п. 5.1 кредитного договору при порушенні позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2, 4.1, 4.2, 4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 1.3, 2.2.3, 2.3.2, та винагороди, передбаченої п.п. 2.2.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.7, позичальник сплачує банку пеню в розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Матеріали справи свідчать, що станом на момент звернення позивача із даним позовом до суду заборгованість відповідача становила: 240 000,00 грн. – прострочена заборгованість за кредитом, 346 291,55 грн. – прострочена заборгованість по процентам, 231 456,03 грн. пеня, всього на суму 817 757,58 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем на адресу відповідача булла направлена претензія з вимогою погасити існуючу заборгованість в розмірі 817 7575,58 грн. та зазначено, що у випадку несплати заборгованості за кредитним договором VL 37_В у 30 денний строк, банк ініціюватиме процедуру звернення стягнення на предмет іпотеки. Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та належного реагування.

Як було встановлено судом, в забезпечення виконання умов кредитного договору VL 37_В, між сторонами було укладено договір іпотеки від 28.02.2006р.

Відповідно до п.7 договору іпотеки ТОВ «Агросільгосптехніка» передало в іпотеку банку належне йому на праві власності майно, що підтверджується договором купівлі-продажу нежилих приміщень, посвідченим Вишнівською міською державною нотаріальною конторою Київської області 24.06.2005 р., а саме: нежиле приміщення — літ. "З" ЛРМУ пекарню площею 725,6 кв. м., розташовану за адресою: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л.Українки, буд. 62.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 ч. 1 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст.37 Закону України «Про іпотеку», іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов’язання.

Згідно ст. 35 Закону України «Про іпотеку» у разі порушення основного зобов'язання та умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зважаючи на те, що заборгованість в розмірі 817 757,58 грн., яка складається з 240 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 346 291,55 грн. простроченої заборгованості по процентам та 231 456,03 грн. пені, відповідачем погашена не була, а також враховуючи вищевизначені норми законодавства стосовно переданого в іпотеку майна, позивач просить суд звернути стягнення на визначене іпотечним договором від 28.02.2008 року майно - літ. "З" ЛРМУ пекарню площею 725,6 кв. м., розташовану за адресою: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, буд. 62, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ТОВ «Агросільгосптехніка» договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

При цьому, статтею 39 даного закону визначений порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду, де зазначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Як вбачається з поданого позивачем звіту про оцінку нерухомого майна: пекарні площею 725,6 м2, стосовно якого він просить в рахунок погашення заборгованості укласти договір купівлі-продажу, його ринкова вартість складає 1 183 000,00 грн., що є достатнім для покриття заборгованості, яка виникла за кредитним договором та загальний розмір якої становить 817 757,58 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України).

При визначенні порядку реалізації предмета іпотеки, позивач не обґрунтував, що саме спосіб реалізації майна шляхом укладання договору купівлі-продажу є прийнятним для обох сторін в однаковій мірі та не врахував співрозмірної ціни між сумою заборгованості та ринковою вартістю об’єкта іпотеки, оскільки в даному випадку укладення договору купівлі-продажу є вигідним лише позивачу з тих підстав, що вартість майна складає 1 183 000,00 грн., а загальний розмір заборгованості 817 757,58 грн.

Таким чином, суд вважає, що в даному випадку спосіб реалізації майна - пекарні площею 725,6 кв. м. літ. "З" ЛРМУ, розташованої за адресою: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, буд. 62, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки з укладанням від імені ТОВ «Агросільгосптехніка» договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем є необґрунтованим, у зв’язку з чим прийшов до висновку про зміну способу реалізації майна та встановити вказаний спосіб у вигляді проведення прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1 183 000,00 грн.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № VL 37_В від 28 лютого 2006 р. в розмірі 817 747,58 грн., яка складається з 240 000,00 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 346 291,55 грн. простроченої заборгованості по процентам та 231 456,03 грн. пені звернути стягнення на нерухоме майно, яке належить ТОВ «Агросільгосптехніка» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, 62, код ЄДРПОУ 31589989) на праві власності, а саме: нежиле приміщення літ. «З» - ЛРМУ пекарня, загальною площею 725,6 кв.м., розташоване за адресою: 08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, буд. 62, яке було передано в іпотеку Публічному акціонерному товариству комерційний банк "Приватбанк" на підставі договору Іпотеки від 28.02.2006р., шляхом проведення прилюдних торгів з визначенням початкової ціни предмета іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі 1 183 000,00 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агросільгосптехніка» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Л. Українки, 62, код ЄДРПОУ 31589989) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570) 16 354 (шістнадцять тисяч триста п’ятдесят чотири) грн. 95 коп. судового збору.

4. В іншій частині – відмовити.

5. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання та складання повного тексту рішення: 05.06.2013р.

Суддя О.В. Щоткін