Рішення № 31654203, 30.05.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

______________

Справа №: 22-ц/190/3377/13Головуючий суду першої інстанції:Ведемнеєр М.В. Головуючий суду апеляційної інстанції:Іващенко В. В.

РІШЕННЯ

"30" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіІващенко В.В. СуддівБілоусової В.В., Дралло І.Г. При секретарі Гранковській О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

за апеляційною скаргою ОСОБА_6

на рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 19 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А :

у лютому 2013 року Кримське Республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_6 про стягнення заборгованості за надані житлово-комунальні послуги (водопостачання та водовідведення) станом на 01 січня 2013 року в сумі 6781 грн.29 коп.

Позов мотивований тим, що між позивачем та ОСОБА_6 26 грудня 2008 року був укладений договір №2-123838 про надання послуг з постачання холодної води та водовідведення у квартирі АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_6 по теперішній час споживає послуги, що надаються позивачем. При цьому ОСОБА_6 не здійснює оплату за надані послуги в повному обсязі, у зв'язку з чим станом на 01 січня 2013 року за ним утворилась заборгованість у сумі 6781, грн.. 29 коп.

Рішенням Ялтинського міського суду АР Крим від 19 березня 2013 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_6 на користь Кримського Республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення у сумі 3955 грн. 53 коп.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6 ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що представником позивача була не вірно розрахована заборгованість за надані послуги та не враховані суми оплати за їх споживання.

Заслухавши доповідача, дослідивши обставини справи і перевіривши їх доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є частково обґрунтованою і підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи частково позовні вимоги КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму», суд першої інстанції виходив із того, що відповідач за період з 01.01.2009р. до 01.01.2013р. здійснював оплату за наданні послуги з водопостачання та водовідведення не в повному обсязі, суд в межах строку позовної давності стягнув заборгованість за вищезгаданий період у розмірі 3955 грн. 53 коп.

З такими висновками суду не в повній мірі погоджується судова колегія з таких підстав.

Судом встановлено, що між Кримським Республіканським підприємством «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства Південного берегу Криму» та ОСОБА_6 укладено договір №123838 від 26.12.2008р., згідно з умовами якого постачальник зобов'язується вчасно надавати послуги з водопостачання та водовідведення згідно з Правилами надання населенню послуг з водопостачання і водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги на підставі встановлених тарифів, в строки та умовах, передбачених договором та Правилами.

З розрахунку заборгованості (а.с.4) убачається, що станом на 01.01.2013р. заборгованість складає 6781 грн. 29 коп. Розрахунок проведено, починаючи з 01.01.1997р.

За період з 1997р. до 2004 р. відповідач взагалі не оплачував надані послуги з водопостачання та водовідведення, за період з 2004р. по 2008р. - оплачував частково. У 2007р. ОСОБА_6 не оплачував послуги з водопостачання та водовідведення. З 01.01.2008р. до 01.01.2013р. він оплачував послуги не в повному обсязі.

Згідно з ч.1 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Враховуючи, що у квітні 2009р., січні та листопаді 2010р, січні, лютому та листопаді 2012р. відповідач частково сплатив борг, суд повинен був стягнути заборгованість за період з січня 2004р., оскільки дії відповідача по частковій сплаті наданих послуг, свідчать про переривання строку позовної давності. Заборгованість при цьому перевищує суму, яку зазначив суд, вона складає 6605 грн. 89 коп..

Однак, враховуючи, що позивач не оскаржив рішення суду у частині стягнутої суми - 3955 грн. 53 коп. та погодився з нею, судова колегія, керуючись принципом перегляду рішення суду в межах доводів апеляційної скарги відповідача відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України, залишає суму заборгованості без змін.

Однак, керуючись п.3 ч.1 ст. 307 ЦПК України, судова колегія змінює рішення суду, виключивши з мотивувальній частини посилання на те, що стягнута заборгованість ОСОБА_6 розрахована з 01.01.2009р.

Доводи апелянта про те, що при розрахунку заборгованості не була врахована наявність водоміру не заслуговують на увагу, оскільки згідно з актом №123838 від 27 грудня 2007р. водомір був знятий з експлуатації з моменту останнього обліку у серпні 2006р. Посилання апелянта на те, що відповідач не знав про наявність цього акту та його не отримував, спростовуються записом оглянутого судовою колегією журналу вихідної кореспонденції, з якого вбачається, що на адресу ОСОБА_6 направлялась копія вищезгаданого акту.

Перелік осіб, які враховувались при розрахунку, був визначений водопостачальником відповідно до довідки про склад сім'ї відповідача, що також спростовує його довід про необхідність розрахунку заборгованості, виходячи з п'яти осіб.

Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу відповідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Оскаржуване рішення вищезгаданим вимогам відповідає, доводи апелянта про наявність підстав для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у позові не відповідають обставинам справи, тому судова колегія, керуючись ч.1 ст. 308 ЦПК України, відхиляє апеляційну скаргу ОСОБА_6

На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 304, 307 ч.1 п.3, 314, 315, 319, 323, 324, 327 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -

В И Р І Ш И Л А :

апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Ялтинського міського суду АР Крим від 19 березня 2013 року змінити, виключивши з мотивувальної частини посилання на те, що заборгованість ОСОБА_6 розрахована з 01.01.2009 року.

В іншій частині рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.

Судді :