Ухвала суду № 31652617, 30.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1108/13-а

30.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Дудкіної Т.М. ,

Омельченка В. А.

секретар судового засідання Самбурська Т.В.

за участю сторін:

представник позивача - Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим - Державної податкової служби - Антілогова Наталія Вікторівна, довіреність № 7 від 06.03.13

представник відповідача - Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" - не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (головуючого судді Кузнякова С.Ю. ) від 25.01.13 по справі № 801/1108/13-а

за позовом Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Кримська, 82-В, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" (вул. Гарнаєва, 85, м. Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98112)

про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна,,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2013 подання Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби - задоволено: підтверджено обґрунтованість адміністративного арешту майна Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем", застосованого рішенням в.о. начальника Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби № 14 від 24.01.2013.

Не погодившись з даним рішенням суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.2013 скасувати та припинити провадження у справі.

Апеляційна скарга мотивована не відповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права, неправильною оцінкою судом першої інстанції обставин справи, що мають значення для справи.

30.05.2013 у судовому засіданні представник позивача заперечував проти вимог апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце слухання справи повідомлений належний чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши у відкритому судову засіданні пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що наказ про проведення документальної позапланової перевірки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропотужних систем» був прийнятий органом державної податкової служби вищого рівня, а саме Державною податкової службою в АР Крим 15.01.2013 № 13 (із змінами згідно наказу ДПС в АР Крим від 21.01.2013 № 24), на підставі та для виконання якого, Феодосійською ОДПІ в АР Крим ДПС був виданий наказ від 16.01.2013 № 50 (із змінами згідно наказу від 21.01.2013 № 79).

Підставами для призначення перевірки зазначено, що ДПС в АР Крим в порядку контролю за достовірністю висновків Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС за результатами документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропотужних систем», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2011 по 30.06.2012 (акт від 16.11.2012р. № 1747/22-01/16502169) виявлено неповне з'ясування від час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки - для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Також зазначено, що стосовно головного державного податкового ревізора-інспектора відділу спеціальних перевірок Управління податкового контролю Феодосійської ОДПІ АР Крим ДПС Гаджиєвої І.В. розпочато службове розслідування (наказ Феодосійської ДПІ АР Крим ДПС від 11.01.13 № 24.

На підставі наведених наказів Феодосійська об'єднана державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим Державної податкової служби видала накази від 16.01.2013 № 50 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропотужних систем» (ЄДРПОУ 16502169)» терміном проведення перевірки 4 робочих дня з 17.01.2013 та наказ від 21.01.2013 № 79 «Про внесення змін до наказу Феодосійської ОДПІ від 16.01.2013 № 50», яким змінено термін проведення перевірки - тривалістю 5 робочих днів з 22.01.2013.

Для проведення перевірки на підставі направлень на перевірку від 22.01.2013 №26 та 29 вийшли уповноваженні особи позивача, якими під розпис тимчасово виконуючому обов'язки керівника підприємства Вудуду Г.І. вручені зазначені направлення, але останній відмовив у допуску для проведення перевірки, про що був складений акт №4 від 23.01.2012.

Внаслідок чого, розглянувши матеріали перевірки та на підставі п.п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України, в.о. начальника Феодосійської ОДПІ Назарчук В.В. винесено Рішенні №14 від 24.01.2013 про застосування адміністративного арешту майна платників податків.

Зазначене Рішення отримано секретарем Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" під розпис.

Статтею 75 Податкового Кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.п.78.1.12 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, серед яких зокрема, якщо органом державної податкової служби вищого рівня в порядку контролю за діями або бездіяльністю посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня здійснено перевірку документів обов'язкової звітності платника податків або матеріалів документальної перевірки, проведеної контролюючим органом нижчого рівня, і виявлено невідповідність висновків акта перевірки вимогам законодавства або неповне з'ясування під час перевірки питань, що повинні бути з'ясовані під час перевірки для винесення об'єктивного висновку щодо дотримання платником податків вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Рішення про проведення документальної позапланової перевірки в цьому випадку приймається органом державної податкової служби вищого рівня лише у тому разі, коли стосовно посадових осіб органу державної податкової служби нижчого рівня, які проводили документальну перевірку зазначеного платника податків, розпочато службове розслідування або їм повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно з п. 78.5 ст. 78 Податкового кодексу України допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Згідно із п. 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Відповідно до п. 4.1 Розділу 4 Наказу ДПА України від 24.12.2010 року № 1042 "Про затвердження Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків", керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених пунктом 3.1 розділу 111 цього Порядку та на підставі звернення відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Пунктом 94.1 статті 94 Податкового кодексу України визначено, що адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до п. 94.3 ст. 94 Податкового кодексу України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.4 статті 94 Податкового кодексу України арешт може бути накладено органом державної податкової служби на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Згідно п. 94.5 ст. 94 Податкового Кодексу України, арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника відповідного органу державної податкової служби на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником органу державної податкової служби, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Відповідно до п.п 94.6.1, п.п 94.6.2 п. 94.6 ст.94 Податкового Кодексу України керівник органу державної податкової служби (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Згідно п. 94.10 ст. 94 Податкового Кодексу України, арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступником), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Також судом першої інстанції встановлено, що повноваження Вудуду Г.І. підтверджено ухвалою Господарського суду АР Крим 15.01.2013р. № 5002-3/1385-2012.

До того ж, слід зазначити, що до потачку проведення перевірки були пред'явлені документи, визначені п. 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України, про їх невідповідність вимогам вказаного пункту ст. 81 Податкового кодексу України зауважень з боку посадової особи відповідача зроблено не було, а відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.

Таким чином, відповідно до ч. 1 ст. 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, провадження у справах за зверненнями органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів щодо поміж іншого підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Враховуючи, що згідно з п. п. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Податкового Кодексу України, арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, а наявними в матеріалах справи документами, зокрема, актом відмови платника податків - Державного підприємства «Науково-дослідний інститут аеропотужних систем» від допуску співробітників Феодосійської ОДПІ в АР Крим ДПС для здійснення документальної позапланової виїзної перевірки № 4 від 23.01.2013 року підтверджено неможливість проведення зазначеної перевірки, що свідчить про наявність передбачених статтею 94 Податкового кодексу України підстав для прийняття податковою інспекцією рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків № 14 від 24.01.2013р.

Посилання відповідача на п. 4 ст. 10, п. 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 №2343-XII не приймається судовою колегію до уваги з огляду на таке.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Положеннями п. 15 ст. 16 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", передбачено, що з моменту порушення провадження у справі про банкрутство арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство.

Системний аналіз вказаних положень закону приводить судову колегію до висновку, що на спірні правовідносини вказані положення закону не розповсюджуються, оскільки вони випливають із податкових правовідносин. Адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способам забезпечення виконання таким платником його податкових обов'язків.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Науково-дослідний інститут аеропружних систем" залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 25.01.13 по справі № 801/1108/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 04 червня 2013 р.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис Т.М. Дудкіна

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська