Ухвала суду № 31652612, 30.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-14719/09/0170/19

30.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дадінської Т.В.,

суддів Омельченка В. А. ,

Дудкіної Т.М.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 по справі № 2а-14719/09/0170/19

за позовом Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" (юридична адреса: вул. Гурзуфська, буд. 5, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95053)

до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим (вул. Сімферопольська 3, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98403)

заявник апеляційної скарги: Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби (вул. Сімферопольська 3, м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим,98403)

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 адміністративний позов Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая" до Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим від 17.11.2009: № 0001801502/0 на суму 18 587,01 грн.; № 0001811502/0 на суму 20 202,01 грн.; № 0001821502/0 на суму 16213,85 грн.; № 0001831502/0 на суму 7698,46 грн.; № 0001851502/0 на суму 1726,53 грн. ; № 0001841502/0 на суму 22 883,77 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим від 17.11.2009 № 0001771502/0 в частині визначення Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у сумі 23 935,55 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим від 17.11.2009 року № 0001781502/0 в частині визначення Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у сумі 35619,05 грн.; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим від 17.11.2009 року № 0001791502/0 в частині визначення Кримському республіканському підприємству «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая» суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість у сумі 26 962,52 грн.; в решті позовних вимог відмовлено. Судом також вирішено питання щодо розподілу судових витрат по справі.

Не погодившись з даним рішенням суду Державна податкова інспекція у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 скасувати, прийняти нове рішення, в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована невідповідністю судового рішення суду першої інстанції нормам матеріального та процесуального права та невірною оцінкою судом першої інстанції фактичних обставин справи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

До початку судового засідання від Кримського республіканського підприємства "Вода Криму" надійшло клопотання про заміну позивача по справі.

У судове засідання 30.05.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 замінено позивача у справі 2а-14719/09/0170/19 Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая" на його правонаступника - Кримське республіканське підприємство "Вода Криму" (юридична адреса: вул. Гурзуфська, буд. 5, Київський район, м. Сімферополь, АР Крим, 95053).

Колегія суддів, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведена невиїзна (камеральна) перевірка позивача з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ, за результатами якої складений акт №183/1502/05450357 від 17.11.2009 р.

У зазначеному акті відповідачем зроблений висновок про порушення позивачем термінів сплати сум податкових зобов'язань по ПДВ, визначених ним у наданих податкових деклараціях.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем 17.11.2009р. прийняті податкові повідомлення - рішення:

- №0001821502/0, згідно з яким позивач на підставі п.п.17.1.7 п.17.1.ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" за затримку на 98 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання в розмірі 32427,68 грн. мав сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 16213,85 грн.

- № 0001801502/0 від 17.11.2009 року про визначення позивачу суми податкового зобов'язання за штрафними (фінансовими) санкціями з податку на додану вартість - на суму 18587,01 грн.

- № 0001771502/0 від 17.11.2009 року - на суму 41974,55 грн.;

- № 0001781502/0 від 17.11.2009 року - на суму 43 856,55 грн.;

- № 0001791502/0 від 17.11.2009 року - на суму 43 931,02 грн.;

- № 0001811502/0 від 17.11.2009 року - на суму 20 202,01 грн.;

- № 0001831502/0 від 17.11.2009 року - на суму 7698,46 грн.;

- № 0001851502/0 від 17.11.2009 року - на суму 1726,53 грн.;

- № 0001841502/0 від 17.11.2009 року - на суму 22 883,77 грн. (т.1 а.с.20);

Пунктом 1.2 статті 1 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів в порядку і в терміни, визначені цим Законом.

Положеннями частинами 3 та 4 статті 9 Закону України „Про систему оподаткування" визначено, що зобов'язання юридичної та фізичної особи по сплаті податків та зборів (обов'язкових платежів) припиняються у зв'язку зі сплатою податку, збору (обов'язкового платежу).

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Відповідно до п.п. 16.1.1, абзацу а) п.п.16.1.2 п.16.1 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" після закінчення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

При самостійному нарахуванні суми податкового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати податкового зобов'язання, визначеного цим Законом.

Розмір пені нормативне визначено п.п.16:4.1 п.16.4 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами", відповідно до якого пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.

Зазначений розмір пені діє щодо всіх видів податків і зборів (обов'язкових платежів), крім пені щодо порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, що встановлюється окремим законодавством (п.п.16.4.2. п.16.4 ст.16 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами").

Судовою колегією встановлено, що позивачем, були несвоєчасно сплачені узгодженні податкові зобов'язання з податку на додану вартість по декларації з ПДВ: Декларація №11602 від 14.05.2009 зі строком оплати 14.05.2011р., Декларація №3304 від 19.02.2009 зі строком оплати 02.03.2009р., Декларація №5054 від 19.03.2009 зі строком сплати 30.03.2009р., Декларація №8974 від 17.04.2009 зі строком оплати 30.04.2009р., Декларація №12055 від 19.05.2009 зі строком оплати 01.06.2009р., Декларація № 13789 від 19.06.2009 зі строком оплати 30.07.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи, та підтверджується Висновком № 94/10 по адміністративній справі №2-а-14719/09/8/0170 судово-економічної експертизи: Кримським республіканським підприємством "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Бахчисарая" сплата податкових зобов'язань з ПДВ за деклараціями: січень 2009 року №3304 від 19.02.2009; лютий 2009 року №5054 від 19.03.2009; березень 2009 року №8974 від 17.04.2009; здійснена не своєчасно, але сплата за уточнюючим розрахунком за липень 2008 року № 11602від 14.05.2009; деклараціями за квітень 2009 року №12055 від 19.05.2009; травень 2009 року № 13789 від 19.06.2009; червень 2009 року № 9000468252 від 20.07.2009 проведена своєчасно та з переплатою (арк. с. 166-179, т. III).

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податку в податковій декларації, вважається узгодженим від дати надання такої декларації.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації.

Як вбачається з матеріалів справи, спірні податкові повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій винесено відповідачем на підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Пункт 17.3 статті 17 вказаного Закону визначає, що сплата (стягнення) штрафних санкцій, передбачених цією статтею, прирівнюється до сплати (стягнення) податку та оскарження їх сум.

Відповідач в апеляційній скарзі посилається на положення пункту 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами".

Згідно з пунктом 7.7 статті 7 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Аналіз положень Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що орган податкової служби відповідно до статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" не має права визначати або змінювати призначення платежу при сплаті платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань.

Системний аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 N 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.

Відповідно до статті 177 ЦК України гроші є об'єктами цивільних прав, у тому числі права власності.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).

Положеннями статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.

Згідно зі статтею 317 Цивільного кодексу України власник користується своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 Цивільного кодексу України. Відповідно до статей 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Статтею 47 Господарського кодексу України встановлено, що держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що жодна норма податкового законодавства не наділяє органи державної податкової служби розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.

Судова колегія погоджується із висновками суду першої інстанції про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах.

Таким чином, судом першої інстанції правильно з'ясовані обставини справи, що мають значення для справи, висновки суду, викладені в судовому рішенні, відповідають обставинам справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бахчисарайському районі АР Крим Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2011 по справі № 2а-14719/09/0170/19 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис Т.В. Дадінська

Судді підпис В.А.Омельченко

підпис Т.М. Дудкіна

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Т.В. Дадінська