Постанова № 31652600, 28.05.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р.Справа № 815/264/13-а

Категорія: 8.2.8 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суду у складі колегії:

головуючого судді -Кравченко К.В.,судді -Градовського Ю.М.,судді -Вербицькій Н.В.при секретарі -Конончук А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року по справі за позовом державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

В січні 2013 року державне підприємство «Іллічівський морський торгівельний порт» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби (надалі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.10.2012 року №0007331702 та №0007341702, якими позивачу нараховані зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у вигляді штрафів на суму 510,00 грн. та 1020,00 грн., відповідно.

Спірні податкові повідомлення-рішення винесені на підставі актів від 01.10.2012 року №1669/17-02/01125672 та №1670/17-02/01125672 (надалі - акти), якими було встановлено порушення позивачем порядку подання податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (форма 1ДФ)» за 1 квартал 2012 року та за 1-4 квартали 2011 року.

За змістом вказаних актів від 01.10.2012 року виявлене порушення полягає у тому, що позивач у звітах 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року не надав відомостей про суми доходу, сплаченого на користь громадян, яким нараховані та сплачені аліменти, що виплачуються платнику податку згідно рішення суду або добровільним рішенням сторін (з ознакою доходу «140»). А саме, за 1 кв. 2012 року не надано відомостей по 70 громадянам, за 1 кв. 2011 року - по 74 громадянам, за 2 кв. 2011 року - по 73 громадянам, за 3 кв. 2011 року по 74 громадянам та за 4 кв. 2011 року по 73 громадянам.

Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що зазначені в актах недоліки звітів 1ДФ були самостійно усунуті позивачем шляхом подання уточнюючих розрахунків ще до проведення перевірки, а саме: 29.05.2012 року - за 1 кв. 2012 року та 07.06.2012 року - 1-4 квартали 2011 року, що на думку позивача свідчить про безпідставність застосування до позивача спірними рішеннями штрафних санкцій.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 26.03.2013 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивача ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції та винесення нового рішення про задоволення позову з посиланням на невірне застосування судом норм матеріального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Штрафні санкції за спірними повідомленнями-рішеннями застосовані до позивача на підставі п.119.2 ст.119 Податкового кодексу України, яка передбачає наступне:

неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510,00 гривень.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення,

- тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 1020,00 гривень.

За змістом актів, порушення позивачем п.119.2 ст.119 ПК України ДПІ пов'язує саме із поданням позивачем у повному обсязі звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року від 13.04.2012 року, за I кв. 2011 року від 20.04.2011 року, 21.04.2011 року, 22.04.2011 року, 04.05.2011 року, 06.05.2011 року, 10.05.2011 року; за 2 кв. 2011 року від 25.07.2011 року, 27.07.2011 року, 28.07.2011 року, 05.08.2011 року; за 3 кв. 2011 року від 14.10.2011 року, 18.10.2011 року, 25.10.2011 року, 04.11.2011 року; за 4 кв. 2011 року від 18.01.2012 року, 23.01.2012 року.

В той же час, ні в актах, ні в запереченнях на позов ДПІ не зазначає, чому при складанні актів та винесення спірних повідомлень-рішень не були враховані подані позивачем до ДПІ уточнюючи розрахунки вищевказаних звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року - 29.05.2012 року та за 1-4 кв. 2011 року - 07.06.2012 року.

При цьому ДПІ не заперечує проти факту подання позивачем таких уточнюючих розрахунків, і на стр.72-74 справи містяться документальні підтвердження подання позивачем до ДПІ цих уточнюючих розрахунків за підписом посадової особи відповідача.

Статтею 50 ПК України надається право платникам податків внести зміни до своєї податкової звітності, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації, шляхом надіслання податковому органу уточнюючого розрахунку до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Порядок коригування податковими агентами розрахунків 1ДФ встановлений наказом ДПА України від 24.12.2010 року №1020, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2011 року за №46/18784, розділом 4 якого передбачено, що коригування поданого і прийнятого податкового розрахунку проводяться на підставі самостійно виявлених податковим агентом помилок, а також на підставі повідомлень про помилки, виявлені органом ДПС (п.4.1. наказу). Уточнюючий податковий розрахунок подається у разі необхідності проведення коригувань податкового розрахунку після закінчення строку його подання. Уточнюючий податковий розрахунок може подаватися як за звітний період, так і за попередні періоди (п.4.3 наказу).

Порядок заповнення звітного нового та уточнюючого податкових розрахунків є однаковим. Звітний новий та уточнюючий податковий розрахунок подаються на підставі інформації з попередньо поданого податкового розрахунку і містять інформацію лише по рядках та реквізитах, які уточнюються. Для заповнення також використовується інформація з повідомлень про виявлені помилки, які відправляються органами ДПС до податкового агента (п.4.1).

Отже, уточнюючий податковий розрахунок звіту 1ДФ з моменту його подання стає невід'ємною частиною цього звіту, а тому при проведенні перевірки ДПІ в обов'язкову порядку повинна була оцінювати звіти 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року з урахуванням поданих позивачем 29.05.2012 року та 07.06.2012 року уточнюючих розрахунків звітів 1ДФ за вказані періоди.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту відсутності у позивача при подачі звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року тих відомостей, які в подальшому були включені ним до уточнюючих розрахунків, в зв'язку з чим позивач повинен був їх включити до звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року.

Колегія суддів зазначає, що незалежно від того, були чи ні в розпорядженні позивача на час подання звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року ті відомості, які були включені до уточнюючих розрахунків за ці періоди, позивач мав право нести зміни до поданих ним звітів 1ДФ шляхом подання уточнюючих розрахунків, і ДПІ повинна була прийняти ці уточнюючи розрахунки.

Докази того, що подані позивачем 29.05.2012 року та 07.06.2012 року уточнюючі розрахунки звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року мають недоліки їх складання або не містять тих відомостей, про відсутність який зазначає ДПІ в актах перевірки, в матеріалах справи відсутні і ДПІ не посилається на наявність таких обставин.

Таким чином, колегія суддів вважає, що позивач до проведення перевірки та винесення спірних повідомлень-рішень шляхом подання 29.05.2012 року та 07.06.2012 року уточнюючих розрахунків повністю усунув ті недоліки звітів 1ДФ за 1 кв. 2012 року та 1-4 кв. 2011 року, про які йдеться в актах, а тому підстави для застосування до позивача спірними повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій відсутні.

З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з винесенням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Понесені позивачем по справі судові витрати у вигляді судового збору за подачу позовної заяви (а.с.6) та апеляційної скарги (а.с.112) в загальній сумі 164,65 грн. підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1 ст.198, ч.1 ст.202, ст.207, ч.5 ст.254 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» - задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 26 березня 2013 року - скасувати та прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м.Іллічівську Одеської області Державної податкової служби від 03.10.2012 року №0007331702 та №0007341702.

Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства «Іллічівський морський торгівельний порт» понесені по справі судові витрати у розмірі 164,65 (сто шістдесят чотири) гривні 65 коп..

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Повний текст судового рішення виготовлений 29 травня 2013 року.

Головуючий суддя:К.В. Кравченко Суддя: Суддя: Ю.М. Градовський Н.В. Вербицька