Постанова № 31652289, 22.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2013 рокуСправа №827/44/13-а

Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:

судді - Кравченко М.М.;

при секретарі - Коваль К.М.,

за участю:

представник позивача Мартинюк Олена Олександрівна довіреність № 32-1/611 від 24.12.12 на підставі паспорту;

представник відповідача Ольжич Олег Олегович довіреність № 553/9/10-0 від 08.11.12 на підставі посвідчення;

представник позивача Тараненко Ольга Михайлівна довіреність № 32-1/612 від 24.12.12 на підставі паспорту;

представник відповідача Кудріна Анастасія Вікторівна довіреність № 425/9/10-0 від 15.02.13 на підставі посвідчення;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу "Металіст" звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 11 січня 2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 827/44/13-а, підготовче провадження по справі закінчене, справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов з підстав, що у ньому наведені.

Представник відповідача заперечував проти позову посилаючись на безпідставність позовних вимог.

Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з такого.

Як встановлено у судовому засіданні, 21 грудня 2012 на адресу ТОВ «Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу «Металіст» надійшло податкове повідомлення-рішення № 0000562200, що винесене Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя 21.12.2012 р. на підставі акта перевірки № 616/22-030/32782349 від 13.12.2012 р., про сплату податку на прибуток приватних підприємств у сумі 245 700,00 грн., в т.ч. штрафні санкції у розмірі 49 140,00 грн.

Суд не може погодитися із законністю таких дій відповідача, оскільки, згідно з договором оренди цілісного майнового комплексу ДП «Балаклавський судноремонтний завод «Металіст», укладеним 06.08.2008 р. між ТОВ «ТК БСЗ «Металіст» і регіональним відділенням Фонду Державного майна України в АРК та м. Севастополі, ТОВ «ТК БСЗ «Металіст» прийняло у тимчасове користування цілісний майновий комплекс ДП «Балаклавський судноремонтний завод «Металіст» (п. 1.1 Договору).

На виконання умов договору, підприємство щомісяця сплачує орендну плату за користування цілісний майновий комплекс, встановлену договором і доповненням до нього, і використовує цілісний майновий комплекс для ведення господарської діяльності, передбаченої Статутом, у т.ч. для виконання робіт з ремонту двигунів суден, виготовлення трапа забортного, з ремонту гребних п'ятилопатевих гвинтів, з ремонту інших вузлів морських суден, що підтверджується укладеними договорами, актами виконаних робіт. При цьому, підприємство використовує майно, включене до цілісного майнового комплексу, для зберігання товарно - матеріальних цінностей, необхідних для ведення господарської діяльності (що підтверджується картками складського обліку), для надання послуг із зберігання майна (що підтверджується договорами та актами), також власною робочою силою підприємство проводить заходи з благоустрою територій, включених до цілісного майнового комплексу, що підтверджується первинними документами, що відображають облік робочого часу та оплату праці працівників підприємства.

Представник позивача пояснив суду, що у подальшому підприємство також планує використовувати цілісний майновий комплекс у господарській діяльності, передбаченої Статутом. Від господарської діяльності підприємство отримувало доходи, що підтверджується звітом про фінансові результати за період, що перевіряється.

У зв'язку з фактичним використанням об'єктів, що перебувають на земельних ділянках, зазначених у Додатку до акта (без номера), і користуванням самими земельними ділянками, позивач відповідно до вимог ст. 2 Закону України «Про плату за землю», Земельним Кодексом сплачував земельний податок, що підтверджується актом (п. 3.6.5).

22.09.2011 р. між Севастопольською міською Радою та ТОВ «ТК БСЗ «Металіст» були укладені наступні договори оренди земельних ділянок: для обслуговування будівель їдальні та компресорної; для обслуговування складських будівель; для обслуговування складських будівель; для обслуговування щогли зв'язку; для обслуговування складських будівель; для обслуговування споруд пляжної зони бази відпочинку; для благоустрою території, прилеглої до пляжної зони; для обслуговування розвантажувального майданчика; для обслуговування виробничих будівель; для обслуговування адміністративного будинку; для обслуговування будівель і споруд адміністративно - виробничої бази; для обслуговування кореня причалу . Згідно з умовами вищевказаних договорів оренди, підприємство щомісяця сплачувало орендну плату. Доказами використання ТОВ «ТК «БСЗ «Металіст» вищевказаних земельних ділянок у господарській діяльності є використання цілісним майновим комплексом у своїй діяльності.

З огляду на фактичні обставини справи, суд приймає до уваги доводи позивача, що норми п.п. 138.1.1 п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. в даному випадку не можуть бути застосовані, тому що позивачем орендну плату, сплачену за користування цілісним майновим комплексом і земельними ділянками, та плату за землю віднесено до складу інших витрат, передбачених п.п. 138.12.1 п. 138 ст. 138 ПКУ, з урахуванням норм п. 153.7 ст. 153 ПКУ.

Таким чином, позивачем віднесено валові витрати , пов'язані з оплатою земельного податку, орендної плати за землю, орендної плати за користування цілісного майнового комплексу, відповідно до вимог ст. п. 5.1, п.п. 5.2.1, п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємства" від 22.05.1997 р., п.п. 138.12.1 п. 138.12, ст. 138 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р., а висновки ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя про те, що підприємством використовується в господарській діяльності майно на суму 3060996 грн., яке не приносить дохід (Додаток № 8 до акта), не відповідають фактичним обставинам справи.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Як визначено положеннями частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з наведеного випливає, що позивач може обрати будь-який спосіб захисту свого порушеного права, який не заборонено законом, а суд повинен захистити таке право, якщо буде встановлено його порушення.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Системно аналізуючи докази по справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірності своїх дій та рішень, а заперечення відповідача на позов спростовуються фактичними обставинами, які були досліджені у судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення 0000562200, винесене Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя 21.12.2012 р. на підставі акта перевірки № 616/22-030/32782349 від 13.12.2012 р., про сплату податку на прибуток приватних підприємств у сумі 245 700,00 грн., в т.ч. штрафні санкції у розмірі 49 140,00 грн. недійсним.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000562200, винесене Державною податковою інспекцією у Балаклавському районі м. Севастополя 21.12.2012 р. на підставі акта перевірки № 616/22-030/32782349 від 13.12.2012 р., про сплату податку на прибуток приватних підприємств у сумі 245 700,00 грн., в т.ч. штрафні санкції у розмірі 49 140,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Трудовий колектив Балаклавського судноремонтного заводу «Металіст» судовий збір у розмірі 2 146,00 грн.

Повний текст постанови складений 23.05.2013 р.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя М.М. Кравченко