Ухвала суду № 31651041, 28.05.2013, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 822/1496/13-а

Головуючий у 1-й інстанції: Блонський В.К.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Совгири Д. І.

суддів: Курка О. П. Матохнюка Д.Б.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс-Авто" до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нарс-Авто" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби, в якому просив визнати неправомірним і скасувати податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби від 05.03.2013 року № 0000471701.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року задоволено адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс-Авто". Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні вищевказаного адміністративного позову.

В засідання учасники процесу не прибули, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.

Судом апеляційної та першої інстанції встановлено, що відповідачем проведена камеральна перевірка даних розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів. За результатами перевірки складений акт «Про результати камеральної перевірки даних розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів» № 174/17/33965307 від 19.02.2013 року.

Перевіркою встановлено та зроблено висновок про те, що ТОВ «НАРС АВТО» не подало до державного податкового органу податкову звітність, а саме: розрахунки збору за першу реєстрацію транспортних засобів за жовтень-грудень 2012 року, в кількості 5 штук, чим порушено пункт 239.2 статті 239 Податкового кодексу України.

В зв'язку з тим, що актом перевірки встановлено порушення позивачем як юридичною особою-платником податку пункту 239.2 статті 239 Податкового кодексу України, тобто ТОВ «НАРС АВТО» не подало податкову звітність із збору за першу реєстрацію транспортних засобів за жовтень-грудень 2012 року, в кількості 5 штук, на підставі акту перевірки відповідач як контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000471701 від 05.03.2013 року, яким збільшив позивачу суму грошового зобов'язання за платежем із збору за першу реєстрацію транспортних засобів в розмірі 5100 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 5100 грн.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності висновків акту перевірки та прийняття на його підставі податкових повідомлень-рішень, натомість позивач надав необхідний і достатній обсяг доказів на підтвердження правомірності своїх дій та незаконності та необґрунтованості висновків акту перевірки і прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень. Колегія суддів погоджується з вищезазначеним висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Податкова декларація, розрахунок це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. (пункт 46.1 статті 46 Податкового кодексу України).

Згідно пункту 46.5 статті 46 Податкового кодексу України форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Камеральна перевірка відповідачем проведена всупереч вимогам підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, оскільки проведена не на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків, оскільки таких даних немає, як і немає самих розрахунків, тому що позивач не подав їх в установлені строки за звітні періоди жовтень-грудень 2012 року до державного податкового органу в якому перебуває на обліку як платник податків.

Саме таке порушення встановлене камеральною перевіркою та зафіксовано актом перевірки, а саме: неподання платником податків розрахунків збору за першу реєстрацію транспортних засобів за жовтень-грудень 2012 року, в кількості 5 штук. В акті перевірки не зазначено, що державним податковим органом проведено перевірку даних розрахунків збору за першу реєстрацію транспортних засобів і які порушення встановлені при перевірці таких даних.

Всупереч вимогам Податкового кодексу України відповідач-Красилівська міжрайонна державна податкова інспекція Хмельницької області (Старокостянтинівське відділення) провела камеральну перевірку, тоді як закон вимагає у випадках неподання платником податків податкових декларацій, розрахунків проводити тільки документальну невиїзну перевірку.

ТОВ «НАРС АВТО» за період з жовтня 2012 року по грудень 2012 року проводило першу реєстрацію транспортних засобів на території України та не подало до державного податкового органу податкову звітність із збору за першу реєстрацію транспортних засобів за жовтень-грудень 2012 року, в кількості 5 штук.

Збір за першу реєстрацію транспортного засобу відноситься до загальнодержавних податків і зборів (підпункт 9.1.15 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 231.1 статті 231 Податкового кодексу України платниками збору є юридичні та фізичні особи, які здійснюють першу реєстрацію в Україні транспортних засобів, що відповідно до статті 232 цього Кодексу є об'єктами оподаткування.

Так як транспортні засоби першу реєстрацію яких на території України проводив позивач, є за змістом статті 232 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування збором за першу реєстрацію транспортного засобу, позивач відповідно до пункту 231.1 статті 231 цього кодексу є платником збору за першу реєстрацію транспортного засобу.

Одним із обов'язків платника податків як це передбачено підпунктом 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України є обов'язок подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Загальний порядок подання до контролюючих органів декларацій, звітності та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів встановлений главою 2 (податкова звітність) розділу 2 Податкового кодексу України.

Згідно пунктів 49.1, 49.2, підпунктів 49.18.1-49.18.3 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Податковим кодексом України розмежовуються поняття «податковий період» та «звітний період», тобто звітний період є складовою частиною податкового періоду, а в деяких випадках співпадає з податковим періодом.

Згідно до підпунктів 7.1.6, 7.1.7, 7.1.8 пункту 7.1 статті 7 Податкового кодексу України під час встановлення податку обов'язково визначаються такі елементи як податковий період, строк та порядок сплати податку, строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Так згідно статті 33 Податкового кодексу України податковим періодом визнається встановлений цим Кодексом період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов'язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених цим Кодексом, коли контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податку.

Для збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні пунктом 236.1 статті 236 Податкового кодексу України встановлено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року.

Пунктом 35.3 статті 35 Податкового кодексу України визначено, що порядок сплати податків та зборів встановлюється цим Кодексом або законами з питань митної справи для кожного податку окремо.

Для збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні, пунктом 237.1 статті 237, пунктами 239.1, 239.2 статті 239 Податкового кодексу України встановлено, що збір сплачується фізичними та юридичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні транспортних засобів.

Збір сплачується за місцем реєстрації транспортних засобів за ставками, які діють на день сплати.

Аналіз пункту 46.1 статті 46, пунктів 49.1, 49.2 статті 49, пунктів 33.1, 33.2, 33.3 статті 33, пункту 35.3 статті 35, пункту 237.1 статті 237, пунктів 239.1, 239.2 статті 239 Податкового кодексу України дає підставу зробити висновок про те, що хоча для збору за першу реєстрацію транспортних засобів в Україні встановлено базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному року, разом з тим такий базовий податковий (звітний) період складається із кількох звітних періодів, кількість яких залежить від кількості проведених реєстрацій транспортних засобів за базовий податковий (звітний) період і за кожен такий звітний період юридична особа в десятиденний строк після першої реєстрації в Україні транспортних засобів зобов'язана подати відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок суми збору за такі транспортні засоби.

Таке виключення із загального правила визначеного для платників збору за першу реєстрацію транспортних засобів статтею 236 Податкового кодексу України встановлено статтею 239 цього Кодексу тільки для платників податків-юридичних осіб, яким і є позивач.

Розрахунок суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів затверджений наказом Державної податкової адміністрації України № 994 від 23.12.2010 року "Про затвердження форми Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 грудня 2010 року за N 1423/18718.

Вказаний наказ втратив чинність згідно з наказом Міністерства фінансів України від 21 грудня 2012 року N 1405, яким затверджено нову форму Розрахунку суми збору за першу реєстрацію транспортних засобів, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 січня 2013 року за N 149/22681.

Ні попередній наказ Державної податкової адміністрації України, ні теперішній наказ Міністерства фінансів України не були в установленому порядку визнанні такими, що суперечать Конституції України, чи будь-якому діючому закону України, тобто були і є обов'язковими до виконання як контролюючими органами так і платниками податків.

Позивач - ТОВ «НАРС АВТО» зобов'язаний як платник податків щоразу після проведення кожної першої реєстрації транспортних засобів виконати вимоги пункту 239.2 статті 239 Податкового кодексу України, а саме: в десятиденний строк після кожної першої реєстрації в Україні транспортних засобів подати відповідному органу державної податкової служби за місцем свого знаходження та за місцем реєстрації транспортного засобу розрахунок збору за такі транспортні засоби за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 , ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Старокостянтинівського відділення Красилівської міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області Державної податкової служби, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 квітня 2013 року, - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.

Головуючий суддя Совгира Д. І.

Судді Курко О. П.

Матохнюк Д.Б.